Презентація на тему «Невдачі ринку як причина державного регулювання економіки. Цілі державного регулювання»

Невдачі ринку як причина державного регулювання економіки. Цілі державного регулювання
Презентацію підготувалаШейко Ю. В.

Сучасна змішана економіка регулюється переважно через ринкові регулятори. Ринковий механізм об'єднує виробників і споживачів у єдину економічну систему, підпорядковує виробництво суспільним потребам у формі платоспроможного попиту. Ринок сприяє ефективному розподілу ресурсів. Це означає, що він спрямовує ресурси на виробництво тих товарів, які найбільше потрібні суспільству, спонукає підприємців застосовувати найбільш ефективні комбінації використання обмежених ресурсів, сприяє розробці та впровадженню нових, найбільш ефективних технологій. Зрештою, ринок виконує важливу селективну функцію серед товаровиробників, завдяки чому з товарного виробництва вибувають ті господарські суб'єкти, результати діяльності яких не відповідають умовам ринкової конкуренції.

Утім, ринок не є ідеальною формою організації суспільного виробництва. Як суб'єкт макроекономічного регулювання він має певні обмеження.
Багатовікова практика переконливо довела, що без державного втручання в господарське життя суспільства ефективне функціонування ринкового господарства неможливе. Ступінь цього втручання є різним залежно від зрілості економічної системи, але загальний напрям очевидний: в індустріальній та постіндустріальній економіці роль держави зростає.

Економічні функції уряду країни
Забезпечення правової бази і суспільної атмосфери
Створення умов для конкуренції
Перерозподіл ВВП і національного багатства
Коригування розподілу ресурсів
Контроль за фінансовою і кредитно-грошовою діяльністю
Аналіз економічної кон'юнктури
Стимулювання виробничої активності

Обмеженість регулюючих можливостей ринкового механізму:
тривалі порушення рівноваги між попитом і пропозицією;
інфляція;
безробіття

Об'єктивна залежність між величиною податкової ставки і зростанням надходжень до бютжету
“ З підвищенням ставки податку, доходи держави спочатку збільшуються до певної межі, а потім різко починають зменшуватись”
(Крива Лаффера)

Надходження податків
Ставка
оподаткування
Крива Лаффера

Ринковий механізм — це спосіб організації та функціонування відносин між суб'єктами господарювання, що базується на принципах попиту і пропозиції, вільного ціноутворення, конкуренції. Планово-державний механізм (адміністративно-командна система управління) — централізоване, тотальне державне управління со- ціально-економічним розвитком країни на основі директивного плану.

Переваги
Недоліки
Є автоматичним регулятором економіки (сприяє розподілу ресурсів у галузях і сферах)
Нездатний забезпечити конкурентне середовище
Забезпечує збалансованість платоспроможного попиту і пропозиції
Зумовлює безробіття
Оперативно реагує на зміну потреб (кон'юнктуру) і сприяє їх задоволенню
Спричиняє значну диференціацію населення за доходами
Стимулює підприємницьку активність, постійний пошук
Має руйнівну дію на навколишнє середовище
Сприяє підвищенню ефективності господарювання (скороченню витрат і поліпшенню якості продукції)
Не забезпечує задоволення соціаль- но-економічних потреб суспільства (наукових, освітніх, культурних тощо)

Існує чимало ситуацій, коли ринок демонструє свою неспроможність. Неспроможність («провали», «невдачі», «вади») ринку — це ситуація, за якої ринок не в змозі координувати процеси економічного вибору так, щоб забезпечити ефективне використання ресурсів. Неспроможність конкурентних ринків пояснюється чотирма головними причинами: ринковою владою, неповною (асиметричною) інформацією, зовнішніми ефектами, суспільними благами. Тому дуже важливою є роль держави в забезпеченні умов для конкуренції й запобігання ситуації, коли одна фірма або невелика група фірм практично контролюють певні ринки.

Певні обмеження ринку можна об'єднати так:
здатність ринку реагувати лише на індивідуальні потреби людей, що фінансуються окремими суб'єктами згідно з їхньою індивідуальною платоспроможністю. Тому ринок не має механізмів, здатних забезпечувати людей суспільними благами, тобто товарами й послугами колективного споживання, потреба в яких не залежить від індивідуальної платоспроможності. До таких належать послуги державного управління, національної армії, міліції, охорони здоров'я, освіти, науки, культури тощо;
відсутність досконалого механізму ринку, який був би здатен протистояти такому явищу, як економічна нестабільність, що проявляється через затяжний спад виробництва, надмірне безробіття, високий рівень інфляції тощо;

відсутність досконалої конкуренції на сучасному ринку, оскільки на ринкові відносини чималий вплив можуть чинити монопольні утворення. Впливаючи на обсяги виробництва і ціни, вони обмежують ефективність ринкової конкуренції і створюють умови для такого розподілу ресурсів, який враховує не суспільні, а власні інтереси цих утворень. Ринковий механізм не має надійного імунітету, здатного протистояти монополізму;
взаємодія людей через ринковий механізм створює негативні побічні наслідки, так звані зовнішні ефекти, які не враховуються в процесі ринкових відносин. До них належать надмірна нерівність доходів, нерівномірний розвиток окремих регіонів, порушення екологічних умов життя населення, відхилення від стандартів якості споживчих товарів тощо.
Перелічені вище обмеження ринку можуть бути компенсовані лише за допомогою державного втручання в економіку.

Переваги
Недоліки
Концентрує ресурси та зусилля задля розв'язання певної проблеми і створення можливостей швидкого її розв'язання
Зумовлює монополізм держави, диктат виробника
Забезпечує швидкі структурні зрушення
Виключає приватну ініціативу
Здатний успішно виконувати прості завдання
Підриває (знищує) стимули до праці
Надає можливість підтримувати й розвивати некомерційний сектор
Не стимулює НТП та інновації в економіці
Гарантує певний соціальний захист населення (зайнятість, мінімальний рівень доходів тощо)
Закріплює низьку якість і вузький асортимент продукції
 
Спричиняє постійний дефіцит товарів, незадоволений попит, приписки, тіньову економіку
 
Породжує бюрократизм, волюнтаризм, хабарництво, корупцію
 
Неефективне, нераціональне, ре- сурсоємне виробництво
 
Низький життєвий рівень населення
Планово-державний механізм
Неможливість самостійного ефективного функціонування ринкової системи в умовах сучасного індустріального суспільства зумовлює необхідність державного регулювання економіки.

Чинники, що зумовлюють необхідність державного регулювання економіки
Група чинників
Зміст чинників
1.Чинники, пов'язані з розв'язанням проблем ринкового сектора економіки, нівелюванням негативних ефектів ринкового механізму
1. Обмеження стихійності ринкових процесів.
2. Забезпечення ефективного сукупного попиту ринкової кон'юнктури.
3. Забезпечення виробництва суспільних товарів, суспільних потреб.
4. Підтримка конкуренції, відкритості ринку.
5. Посилення конкуренції на світовому ринку
2.Чинники, що забезпечують економічну стабільність, процес розширеного відтворення
1. Створення загальних умов розвитку економіки, забезпечення економічної ефективності функціонування сукупного капіталу, необхідність визначення «правил гри» суб'єктів господарювання.
2. Забезпечення антициклічного розвитку економіки.
3. Стимулювання довгострокового економічного зростання ділової активності.
4. Формування оптимальної структури народного господарства.
5. Підтримання макроекономічної рівноваги.
6. Забезпечення ефективного керування державним сектором економіки.
7. Потреба в державних інвестиціях малорентабельних галузей з погляду приватного капіталу.
8. Регулювання грошового обігу.
9. Сприяння розвитку науки, науково-технічного прогресу
3.Чинники, пов'язані з розв'язанням соціальних проблем
1. Забезпечення раціонального перерозподілу прибутків.
2. Забезпечення економічного підґрунтя соціальної стабільності, скорочення соціальної напруженості.
3. Забезпечення більш повної зайнятості населення.
4. Формування умов розширеного відтворення робочої сили, виявлення інтелектуальних здібностей людини (розвиток, перепідготовка кадрів тощо)

Основні цілі державного втручання в економіку

Основні засоби державного регулювання економіки

Цілі державного регулювання
Економічне зростання
Конкурентоспроможність національної економіки
Стабілізація цін
Зайнятість

Економі́чне зроста́ння — зміна результатів функціонування економіки. Розрізняють екстенсивне й інтенсивнеекономічне зростання. Екстенсивний тип зростання, здійснюється шляхом збільшення обсягів залучених до процесу виробництва ресурсів. Інтенсивний тип — це такий, який здійснюється шляхом ефективнішого використання ресурсів на основі науково-технічного прогресу та найкращих форм організації виробництва.

За́йнятість — це діяльність громадян, яка пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і приносить їм дохід у грошовій або іншій формі.
Стабільність цін — ситуація, при якій темпи інфляції настільки низькі, що суттєво не впливають на прийняття економічних рішень;

Конкурентоспроможність національної економіки - це здатність економічної системи забезпечувати за будь-якого впливу внутрішніх та зовнішніх чинників соціально-економічну оптимальність, яка виявляється у високому суспільному ефекті.

Її характеризують з позицій таких підходів: 1) ресурсного (технологія, наявність капіталу для інвестування, чисельність і кваліфікація людських ресурсів, наявність природних ресурсів, економіко-географічне положення країни); 2) факторного (динаміка зростання національної економіки, що є базою для зміни позицій країни на світових ринках); 3) рейтингового (інтегральне відображення стану економіки за допомогою системи макропоказників, на кшталт експортного потенціалу, рівня цін, рівня життя, валових інвестицій, якості роботи державних інституцій тощо).

Конкурентоспроможність національних економік у системі світового господарства оцінюють здебільшого на основі моніторингу бізнес-клімату, рівня економічної свободи, якості та ефективності державного управління, ступеня глобалізації економіки, рівня розвитку людського потенціалу, потенціалу зовнішніх запозичень, рівня корумпованості суспільства тощо.