Презентація на тему «Микола Вінграновський» (варіант 2)


Рейтинг презентації 5 на основі 1 голосів




Слайд #1
Презентація на тему «Микола Вінграновський» (варіант 2) - Слайд #1

Микола Вінграновський  


Слайд #2
Презентація на тему «Микола Вінграновський» (варіант 2) - Слайд #2

Мико́ла Степа́нович Вінграно́вський (7 листопада 1936, Первомайськ — 27 травня 2004, Київ) — український письменник-шістдесятник, режисер, актор,сценарист і поет.


Слайд #3
Презентація на тему «Микола Вінграновський» (варіант 2) - Слайд #3

Микола Вінграновський народився 7 листопада 1936 року в селі Богопіль (ниніПервомайськ) Миколаївської області. Згадуючи своє дитинство, письменник стверджує, що змалечку пам'ятав лише степ: «скрізь, куди не глянь степ, степ і степ». Не знав він тоді ще ні Дніпра, ні Довженка. А потім була війна, тяжкі повоєнні роки.
Дитячі роки


Слайд #4
Презентація на тему «Микола Вінграновський» (варіант 2) - Слайд #4

Навчався на акторському відділі Київського інституту театрального мистецтва. Після першого курсу, його забрав із собою у ВДІКдо Москви Олександр Довженко. Однокурсниками Вінграновського були Георгій Шенгелая, Лариса Шепітько, Отар Іоселіані,Роллан Сергієнко, Віктор Туров.[1] Ще студентом зіграв головну роль у художньому фільмі «Повість полум'яних літ», автором якого був Олександр Довженко.
Писати вірші почав у студентські роки. Перші вірші з'явилися 1958 року на сторінках журналів «Дніпро» та «Жовтень» («Дзвін»).
7 квітня 1961 року «Літературна газета» вийшла із заголовком на всю четверту сторінку: «Микола Вінграновський. З книги першої, ще не виданої», де було надруковано аж п'ятнадцять віршів молодого автора. Перша поетична збірка «Атомні прелюди» вийшла в 1962 році, а через п'ять років побачила світ друга поетична збірка «Сто поезій». Щоправда, завдяки старанням цензорів в остаточному варіанті поезій залишилося 99…[2]
Помер 26 травня 2004 року в Києві[3]. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).
Літературна діяльність


Слайд #5
Презентація на тему «Микола Вінграновський» (варіант 2) - Слайд #5

Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1984) за збірки творів для дітей «Літній ранок», «Літній вечір», «Ластівко біля вікна», «На добраніч».[4]
Почесна Грамота Президії Верховної Ради України
Лауреат літературної премії «Благовіст»
Лауреат премії Фундації Антоновичів (США)
Нагороди


Слайд #6
Презентація на тему «Микола Вінграновський» (варіант 2) - Слайд #6

Атомні прелюди (1962)
Сто поезій (1967)
Поезії (1971)
На срібнім березі (1978)
Київ (1982)
Губами теплими і оком золотим (1984)
Цю жінку я люблю (1990)
З обійнятих тобою днів (1993)
Любове, ні! не прощавай! (1996)
Твори
Збірки віршів


Слайд #7
Презентація на тему «Микола Вінграновський» (варіант 2) - Слайд #7

Світ без війни (1958)
Президент (1960)
Первінка (1971)
Сіроманець (1977)
У глибині дощів (1979)
Літо на Десні (1983)
Кінь на вечірній зорі (1986)
Чотирнадцять столиць України (1997, історичний нарис)
Манюня (2003, повість)
Повісті


Слайд #8
Презентація на тему «Микола Вінграновський» (варіант 2) - Слайд #8

Северин Наливайко (1996)
Роман