Презентація на тему «Лисенко Микола Віталійович»

Лисенко Микола Віталійович 1842-1912
Основоположник національної
композиторської школи в Україні.
Музична творчість, виконавство та освіта.

Народився Микола Віталійович Лисенко 10 березня 1842 року в селі Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської області

Лисенко Віталій Романович, офіцер
орденського кірасирського полку.
Лисенко Ольга Єреміївна,
Походила з Полтавського
поміщицького роду
Луценків.

З 1867 по 1869 рік він навчається у Лейпцігській консерваторії, а з 1874 по 1876 рік — у Петербурзі, у класі блискучого майстра оркестру М.Римського-Корсакова.
  Музика не тільки вабила М.Лисенка, а й поступово заповнювала все його життя.
Йому праглося більших і ґрунтовніших знань, хотілося вдосконалювати виконавську майстерність.

На українському народному ґрунті М.Лисенко творить високохудожні композиції на шевченківську тематику, народні опери «Різдвяна ніч» і «Утоплена», оперу-сатиру «Енеїда», монументальну народну музичну драму «Тарас Бульба».

У 1904 році М.Лисенко відкриває першу в Україні національну музично-драматичну школу (з 1913 року — ім. М.В.Лисенка), яка працювала у програмному режимі вищих мистецьких навчальних закладів.

Починаючи
з 1869 року
Микола Віталійович продовжував невтомно виступати у концертних програмах.
Разом з О.Кошицем організував у 1905 році музично-хорове товариство «Київський Боян», головою якого був до кінця життя.   М.Лисенко був засновником і головою ради правління «Українського клубу»
(1908 — 1911 рр.).

Музиці М.Лисенка притаманна органічна єдність змісту і форми, глибока ідейність, реалізм, висока композиторська майстерність.  Невтомний організатор, закоханий у свою справу подвижник, талановитий художник, палкий і активний пропагандист української музичної культури, М.Лисенко завжди і всюди ставив собі за мету, визначав як найважливе завдання — відкривати громадськості невичерпні художні скарби українського народу.

Педагогічною діяльністю М.Лисенко заклав підвалини вищої спеціальної музичної освіти в Україні. Безпосередніми продовжувачами кращих творчих традицій М.Лисенка в українській музичній культурі були К.Стеценко, Я.Степовий, М.Леонтович.

В історії України постать Миколи Лисенка
залишається унікальним прикладом
поєднання в одній особі видатного музиканта, культурного і громадського діяча,
незалежної, інтелігентної
і чесної людини!

Його ім'я присвоєне театрам
і навчальним закладам, йому
встановлені пам'ятники,
щорічно вручаються премії
імені Лисенка.
На його честь відбуваються
фестивалі і конкурси.
Нашим духовним гімном
є його хор
“Боже Великий Єдиний, нам Україну храни”