Презентація на тему «Леонардо да Вінчі» (варіант 16)

Леонардо да Вінчі
Біографія

Леонардо да Вінчі
Біографія

Життєпис
Дитинство
Вчитель або вчителі

Леонардо да Вінчі народився 15 квітня 1452 року в селищі Анкіано поблизу Вінчі, укріпленої фортеці за 30 км від Флоренції, о «третій годині ночі», тобто о дев'ятій вечора за сучасним відліком часу.
В щоденнику діда Леонардо відмічено (дослівний переклад): «В суботу, о третій годині ночі 15 квітня народився мій онук, син мого сина П'єро. Хлопчика назвали Леонардо. Його хрестив отець П'єро ді Бартоломео».

Будинок, в якому жив Леонардо

Його батьками були 25-річний нотаріус П'єро і його кохана, селянка Катерина.
Перші роки життя Леонардо провів разом з матір'ю. Його батько незабаром одружився на багатій і знатній дівчині, але цей шлюб виявився бездітним, і П'єро забрав свого трирічного сина на виховання.
Розлучений з матір'ю Леонардо все життя намагався відтворити її образ у своїх шедеврах.

Приблизно з 15 років навчався у майстерні Верроккіо. Майстерня Верроккіо містилася в інтелектуальному центрі тодішньої Італії, місті Флоренції, що дозволило Леонардо навчитися гуманітарним наукам, а також набути деяких технічних знань.
Насправді, офіційно першим вчителем Леонардо вважають Верроккіо, справжнє ім'я якого Андреа ді Мікеле Чоні.
У 1473 році, у віці 20 років, Леонардо да Вінчі отримує кваліфікацію майстра в Гільдії Святого Луки.

Творче життя

У віці 24 років Леонардо і ще троє молодих людей були притягнуті до судового розгляду за анонімним звинуваченням в содомії, але їх виправдали.

«Поклоніння Волхвів»
«Святий Ієронім».
У 1481 році монастир Сан Донато а Сісто замовляє Леонардо великий вівтарний образ «Поклоніння Волхвів» (незавершений). Тоді ж була почата робота над картиною «Святий Ієронім».

У 1482 році Леонардо, будучи, за словами Вазарі, дуже талановитим музи́кою], створив срібну ліру у формі кінської голови. Лоренцо Медічі послав його як миротворця до Лодовіко Сфорца в Мілан, а ліру відправив з ним як подарунок.
Цього ж року Леонардо почав роботу над кінним пам'ятником Франческо Сфорца, батька Людовика Моро.

Творчий розквіт Леонардо-живописця.
В «Мадонні в скелях (гроті)»
(1483–1494) розроблені Леонардо да Вінчі персонажі представлені в оточенні дивного скелястого пейзажу, в якому відображені геологічні спостереження Леонардо да Вінчі.

У середині 1480-х він створив «Мадонну Літта».
У 1485 році створений «Портрет музиканта».

За деякими версіями, у Леонардо був зв'язок з Чечилією Галлерані, фавориткою Лодовіко Моро, з якої він написав свою знамениту картину «Пані з горностаєм»
(1488, Музей у Кракові), в якій вигини ліній повторюються у фігурі жінки і тварини, що надає картині витонченої грації.

У 1487 розробляє літальну машину — орнітоптер, заснований на пташиному польоті.
1489 виконує анатомічні малюнки черепів.
З 1490-х років зосередився на архітектурі і анатомії.
У 1490 створена Вітрувіанська людина — уславлений малюнок, який іноді називають канонічними пропорціями.

У 1495–1498 Леонардо працює над фрескою «Таємна вечеря» в монастирі Санта-Марія делле Граціє в Мілані.

У 1499 Мілан був захоплений французькими військами Людовика XII, Леонардо залишає Мілан, модель пам'ятника Сфорца сильно пошкоджена.
У 1502 Леонардо вступає на службу до Чезаре Борджіа.
1503 повертається до Флоренції, де суперничав з Мікеланджело, але мав з ним спільні роботи. Тут він створює картон до фрески «Битва в Анджарії (при Ангиарі)» і картину «Мона Ліза» (Лувр, Париж)
1505 спостерігає і робить начерки польоту птахів.
У 1506 повертається до Мілана для служби у короля Франції Людовика XII, котрий у той час контролював північ Італії (дивись Італійські війни).
У 1507 Леонардо вивчає будову людського ока.

«Мона Ліза (Джоконда)»

«Битва в Анджарії (при Ангиарі)»

Працює в Мілані над кінним пам'ятником маршалові Трівульціо 1508–1512, розписує собор Святої Анни (1509). 1512 створює свій відомий «Автопортрет».
У 1512 році Леонардо переїжджає до Риму під заступництво папи Льва X, три роки живе в римському Бельведері, де працює над картиною «Іоан Хреститель».

1516 року переїжджає до Франції як придворний художник, інженер, архітектор і механік. Тут він створив серію рисунків на тему всесвітнього потопу. Але у Франції Леонардо майже не малював, у майстра оніміла права рука, і він насилу пересувався без сторонньої допомоги.
23 квітня 1519 року він залишив заповіт, а 2 травня помер в оточенні учнів і своїх шедеврів в Кло-Люсе. За словами Вазарі, да Вінчі помер на руках короля Франциска I, свого близького друга.
На могильній плиті вибито напис: «У стінах цього монастиря покоїться прах Леонардо да Вінчі, найбільшого художника, інженера і архітектора Французького королівства».
Його основним спадкоємцем був Франческо Мельці: окрім грошей, він отримав картини, інструменти, бібліотеку та інше майно. Салаї і його слузі дісталося по половині виноградників Леонардо.

Щоденники Леонардо
На сьогоднішній день від щоденників Леонардо уціліло близько 7000 сторінок, що містяться в різних колекціях. Спочатку безцінні замітки належали улюбленому учневі майстра, Франческо Мельці, але коли той помер, рукописи зникли. Окремі фрагменти почали «спливати» на рубежі XVIII–XIX століть.
Коли вчені встановили
авторство, з'ясувалося, що і
книги комор, і мистецтвознавчі
есе, і анатомічні замальовки, і
дивні креслення, і дослідження
з геології, архітектури,
гідравліки, геометрії, військових
фортифікацій,філософії,оптики,
техніки малюнка — твори однієї
людини.
Всі записи в щоденниках Леонардо зроблені особливою манерою і їх читають в дзеркальному відображенні.

Кло-Люсе, місце смерті Леонардо
Вшанування пам'яті
3000 Леонардо — астероїд, названий на честь Леонардо да Вінчі.

Дякую за увагу!
Підготувала:
Матвєєва Вероніка,
403 група,
2013