Презентація на тему «Консерватизм»
Консерватизм
Підготувала учениця 11-вг класу
Чугунова Ірина
Консерватизм – визначення ідейно-політичних, ідеологічних і культурних течій, що спираються на ідею традиції та спадкоємності в соціальному та культурному житті
Головні принципи:
відмова від революції;
неприйняття будь-яких утопічних теорій, що припускають радикальне перевлаштування суспільства.
Основоположники сучасного консерватизму є американські політологи Д. Аллен С. Хантінгтон
Хантінгтон запропонував розуміти консерватизм більш широко - не як набір ідей, а як те, що виникає щоразу в ситуації змін прагнення зберегти і зміцнити деякі найважливіші інститути та принципи суспільного життя (в різні епохи вони можуть бути різними).
Неможливість створення нового суспільного устрою за заздалегідь розробленим планом «з листа», без опори на історичні традиції та інститути;
Будь-яка поспішна і радикальна зміна громадського порядку є нерозумною;
Непорушність установленого соціального порядку;
Основні ідеї класичного консерватизму:
Непорушність інститутів, що лежать в основі «здорового і природного» соціального порядку - родини, релігії та приватної власності;
Допущення тільки поступового, ненасильницької зміни суспільного життя.
Основні ідеї класичного консерватизму:
Сучасний консерватизм визнав багато цінностей нашого часу:
Ринкову економіку;
Вільну конкуренцію;
Індивідуальні права і свободи;
Правову рівність громадян.
Але при цьому зберіг тверду прихильність своїм принципам!
Повага до сильної держави як гаранту громадського порядку та моральних засад суспільства;
Повага до недоторкання і непорушних суспільних цінностей;
Визнання юридичної, але неприйняття економічного і соціального рівностей;
Вимога взаємної довіри і взаємодопомоги громадян і держави.
Принципи консерватизму:
Основні різновиди та напрямки сучасного консерватизму
Націонал-консерватизм;
Ліберальний консерватизм;
Технократичний консерватизм;
Релігійний консерватизм.
Націонал-консерватизм
Це варіант консерватизму, що концентрується більше на національних інтересах, ніж стандартний консерватизм, а також відстоюванні культурної та етнічної ідентичності, не будучи при цьому відверто націоналістичним і не підтримуючи вкрай правий підхід.
Націонал-консерватори Німеччини
Націонал-консерватизм
В Європі національні консерватори, як правило — євроскептики.
Націонал-консерватизм пов'язаний з соціальним консерватизмом, і як такий може бути в значній мірі орієнтованим на традиційну сімейну та соціальну стабільність. Багато національних консерваторів таким чином, є соціальними консерваторами.
Націонал-консервативні партії Європи
Албанія — Республіканська партія Албанії
Італія — Брати Італії
Литва — Порядок і справедливість
Люксембург — Альтернативна Партія Демократичних Реформ
Сан-Марино — Люди Сан-Марино
Сербія — Сербська прогресивна партія
Словаччина — Народна партія — Рух за демократичну Словаччину
Швеція — Шведські демократи
Ліберальний консерватизм
Ліберальний консерватизм є варіантом консерватизму, який об'єднує консервативні цінності та політику із певним нахилом до лібералізму. Поступово загальна консервативна ідеологія прийняла позицію економічних лібералів, і термін ліберальний консерватизм став просто консерватизмом.
Ліберальний консерватизм
Це справедливо для країн, у яких ліберальна економіка є давньою традицією, як наприклад у США, а тому вважається консервативною цінністю. В інших країнах, таких як Італія чи Іспанія, в яких ліберальні консерватори були однією із основних політичних сил, терміни лібералізм та консерватизм можуть вважатися синонімами.
Ліберальний консерватизм в Україні відроджується лише в середині 70-х рр. у дисидентському русі.
Релігійний консерватизм
Релігійні консерватори намагаються застосувати у політиці ідеологічні вчення, а часом і вплинути на закони. Релігійний консерватизм часто перебуває в конфлікті із тим сучасним культурним середовищем, в якому живуть віруючі. Нерідко релігійні консерватори закликають до повернення до першооснов і засуджують реалії сучасного життя, вбачаючи в ньому корупцію, гріховність та єресь. Як приклад можна навести радикальних реформаторів часів протестантської Реформації, реставраціоналізм 19-го століття й чимало сучасних релігійних течій.
Релігійний консерватизм
Нерідко релігійні консерватори закликають до повернення до першооснов і засуджують реалії сучасного життя, вбачаючи в ньому корупцію, гріховність та єресь. Як приклад можна навести радикальних реформаторів часів протестантської Реформації, реставраціоналізм 19-го століття й чимало сучасних релігійних течій.
Багато політичних сил і сьогодні відстоюють ідеї консерватизму.