Презентація на тему «Класифікація комплексних сполук»
Класифікація комплексних сполук
План
Класифікація комплексних сполук за:
-знаком заряду.
-залежно від природи лігандів.
-кількістю ядер.
-відсутністю або наявністю замкнутих структур.
Існує декілька класифікацій комплексних сполук. Залежно від ознаки, які беруть до них уваги, одну і ту саму комплексну сполуку можна віднести одночасно до різних видів:
За знаком заряду розрізняють такі комплексні сполуки:
-катіонні, які містять позитивно зарядженою внутрішньою сферою.
- нейтральні, які позбавлені зовнішньої сфери.
-бікомплексні, що складаються з двох комплексних іонів.
Залежно від природи лігандів розрізняють:
-аквакомплекси, що містять у внутрішній сфері молекули води.
-аміакати, в яких лігандами є молекули аміаку.
-карбоніли, що мають за ліганди молекули оксиду вуглецю.
-гідроксокомплекси.
-ацидокомплекси, в яких лігіндами є аніони різнихкислот.
-змішані комплекси, у внутрішній сфері яких містяться ліганди різної природи.
За кількістю ядер комплекси бувають:
-моноядерні, в яких міститься тільки один комлексоутворювач.
- поліядерні, в яких є два чи більше комплексоутворювачів.
Поліядерні комплекси, в яких містки утворені гідроксильними групами, називають оловими. В ослових комплексах координаційне число кисню в ОН-групі дорівнює 3.
Багатоядерні комплекси ще недостатньо вивчені, однак відомо, що вони можуть містити декілька місткових груп. Прикладом багатоядерних комплексів є полікислоти. Серед них розрізняють ізополікислоти, ядра яких утворені атомами одного елемента, і гетерокислоти, в яких містковий кисень сполучає ядра, утворені різними елементами.
За відсутністю або наявністю замкнутих структур
За відсутністю або наявністю замкнутих структур комплексні сполуки поділяють на прості та циклічні. У простих комплексах ліганди займають одне координаційне місце, а полідентатні ліганди, сполучені декількома зв'язками з одним і тим самим комплексоутворювачем, дають циклічні комплекси.
Надкомплексні сполуки
Надкомплексні сполуки в яких кількість лігандів перевищує координаційну валентність центрального атома.