Презентація на тему «Храми Львова»


Рейтинг презентації 3.5 на основі 4 голосів




Слайд #1
Презентація на тему «Храми Львова» - Слайд #1


Слайд #2
Презентація на тему «Храми Львова» - Слайд #2

Архікатедра́льний собо́р Свято́го Ю́ра  
 греко-католицький собор Галицької митрополії що до 1817 був при монастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами. Вважається головною святинею українських греко-католиків. З 1998 року Собор належить до Світової спадщини ЮНЕСКО.


Слайд #3
Презентація на тему «Храми Львова» - Слайд #3

Згідно з давньою легендою, це місце було заселене приблизно в 1280 р. Тоді ж існувала печера. Досі не з'ясовано: була вона штучною чи природною. У ній усамітнився чернець Василь (Василиск), який в постійних молитвах спокутував земні гріхи. Походить ця легенда з давніх-давен, але вперше записана дослідником Львова Бартоломеєм Зіморовичем у XVII ст. Існують також інші версії щодо першої церкви на Святоюрській горі. Зокрема, існує версія, що Юр'ївську церкву та монастир заснував галицький князь Лев Данилович , який у 1282 р. до вже існуючого монастиря переніс із Галича тіло свого батька — князя Данила Романовича. Святоюрська гора привернула увагу князівських слуг, коли вони почали будувати замок. Потім за розпорядженням князя тут була вимурувана церква на честь святого Юра. Серед інших імовірних засновників монастиря є також ім'я князя Юрія Львовича, але однозначних документальних підтверджень жодної з цих версій немає.


Слайд #4
Презентація на тему «Храми Львова» - Слайд #4

Перші згадки про спорудження мурованого собору св. Юра в давніх літературних джерелах знаходяться у праці львівського історика XVII ст. Бартоломея Зіморовича «Потрійний Львів», яку іноді ще умовно називають «Хронікою Зіморовича». Автор хроніки подає інформацію про будівництво храму в різних місцях тексту під двома різними датами: спочатку — 1363, а потім —1437 р. Відомо, що Б. Зіморович не був свідком тих далеких подій, тому його праця, як і будь-яка компілятивна хроніка, звичайно, не була позбавлена неточностей і помилок. На користь такої підозри щодо наведеної характеристики старої церкви св. Юрія може бути те, що в цій хроніці Б. Зіморовича, але в іншому місці, знаходимо ще одне, майже аналогічне повідомлення, подане під значно пізнішою датою, а саме під 1437 р.


Слайд #5
Презентація на тему «Храми Львова» - Слайд #5

Час будівництва нового собору св. Юра майже збігся з роками спорудження іншого архітектурного шедевру Львова — Домініканського костелу (архітектор — Ян де Вітте, 1740—1764 рр.). У місті в ці роки з'являється також низка інших сакральних споруд — костели св. Антонія, св. Мартина, св. Миколая, колегіум ордену піарів тощо.
Задум нового будівництва на Святоюрській горі належав митрополиту Афанасію Шептицькому. Обіймаючи єпископську, а згодом ще й митрополичу посади, А. Шептицький ініціював численні церковні новобудови в підпорядкованих йому єпархіях на Галичині, Поділлі та Волині. З плином часу стара Святоюрська церква, що служила кафедральним храмом, вже не могла відповідати своєму особливому статусу, значно поступаючись навіть деяким парафіяльним церквам. Ситуація ускладнювалася ще й тим, що старий храм фактично перебував у подвійному користуванні — світського духовенства і ченців василіанського монастиря, — що призводило до непорозумінь і навіть до конфліктних ситуацій. Ці обставини й зумовили постанову про знесення старої церкви та спорудження нової, що відповідала б вимогам часу.


Слайд #6
Презентація на тему «Храми Львова» - Слайд #6

Церква Преображення Господнього постала на місці костелу Найсвятішої Трійці отців Тринітаріїв, котрі заклали свій монастир 1703 року біля краківської брами. У 1783 році монастир закрито, а його будівлі призначено спочатку для судових установ. За розпорядженням цісаря Йосифа ІІ в колишньому монастирі відкрито університет: у приміщенні костелу влаштували бібліотеку та актовий зал, у якому 16 листопада 1784 року відбулась урочиста інавгурація університету. Коли 2 листопада 1848 року університетські будівлі були зруйновані артилерійським вогнем та пожежею, університет перебрався на вул. Святого Миколая (тепер Грушевського), а зруйновані будівлі цісар Франц Йосиф І подарував своїм вірним русинам, котрі збудували тут у 1851-1864 роках Народний дім, який, на думку Головної Руської ради, мав стати репрезентаційним та культурним осередком галицьких українців.


Слайд #7
Презентація на тему «Храми Львова» - Слайд #7

На основі збережених мурів колишнього костелу тринітаріїв почалось спорудження другої (після Успенської) церкви для львівського середмістя. У 1850 році архітектор Антон Фрех виготовив перший проект майбутньої церкви, який так і не дочекався реалізації: тут тимчасово влаштовано склад декорацій для театру Скарбка.
Змінилась архітектурна мода і 1874 року вже затверджено другий проект храму, розроблений Сильвестром Гавришкевичем. Будівництво тривало двадцять років (1878-1898), ще кілька років велись роботи над оздобленням Преображенської церкви, яку освячено 29 квітня 1906 року митрополитом Галицьким Андреем Шептицьким, єпископом Перемишльським Костянтином Чеховичем та єпископом Станіславівським Григорієм Хомишиним. Над оздобленням храму працювали митці Леонард Марконі, Тадей Попель, Фердинанд Маєрський, Теофіл Копистинський, Корнило Устиянович, Андрій Коверко.


Слайд #8
Презентація на тему «Храми Львова» - Слайд #8

Спершу владика планував оновити давній собор, що в часі співвідноситься з його вступом на посаду київського митрополита. Перед 1733 р. консисторія прийняла рішення про збір коштів на «кафедральну фабрику». За дорученням митрополита це здійснював василіанин отець Єронім Островський. Проте намісники (декани) не поспішали з надсиланням коштів і фактично проігнорували заклики митрополичого представника. Тому митрополит сам взявся наводити лад і 11 жовтня 1733 р. розіслав пастирський лист до намісництв, розташованих на південь від Львова, рішуче вимагаючи надання коштів під загрозою усунення з посад. Як далі розвивалася ситуація — невідомо. Брак конкретних свідчень про тогочасні роботи в соборі не дає змоги твердити про їх широке розгортання.
У середині XIX ст. над Святоюрським ансамблем нависла несподівана і досить серйозна загроза. Австрійська влада розглядала прилеглу до нього територію як один з можливих варіантів створення потужної військової цитаделі на засадах найновіших правил такого будівництва — з потужними казематами, цейхгаузами, артилерійськими позиціями тощо. У разі вибору саме цієї території ансамбль мав би не лише небажаного сусіда, але й небезпеку від можливих воєнних дій. На щастя, перевагу віддали іншій ділянці, і спорудження цитаделі було розпочате дещо південніше від собору.


Слайд #9
Презентація на тему «Храми Львова» - Слайд #9

Преображенська церква першою у Львові повернулася до УГКЦ: 29 жовтня 1989 року, в неділю, священик Преображенської церкви о. Ярослав Чухній з благословення Львівського єпископа катакомбної УГКЦ Володимира Стернюка оголосив під час Літургії молитву за Святішого Вселенського Архієрея Івана Павла II Папу Римського і Блаженнішого патріарха Мирослава Івана і преосвященнішого архієпископа і митрополита Володимира Стернюка. Після Служби Божої о. Ярослав зачитав заяву до владики Володимира Стернюка з проханням прийняти його з вірною паствою в лоно Греко-Католицької Церкви. Отця Чухнія підтримала більшість парафіян та інші священики катакомбної церкви. Увечері 29 жовтня та в наступні дні та ночі у храмі залишались як сторожа до сотні греко-католиків. Цілодобові чатування тривали кілька місяців.


Слайд #10
Презентація на тему «Храми Львова» - Слайд #10

Успенська церква
Первинно дерев'яний костел був побудований в 1730 році за кошти власника Турки Антонія Калиновського, який запросив до Турки отців-єзуїтів і підтримав створення у місті місії єзуїтів. У 1743 році єпископ Вацлав Сераковський передав єзуїтам опіку над нечисленними міськими римо-католиками. В 1749 році в місті була заснована католицька парафія, яка проіснувала до моменту розпуску австрійським урядом ордену єзуїтів.


Слайд #11
Презентація на тему «Храми Львова» - Слайд #11

В 1777 році дерев'яний храм зруйнувався — місцева римо-католицька громада в 1778 році заклала фундамент і розпочала будівництво нового мурованого храму. В 1778-1779 роках недобудоване приміщення мурованої святині використовувалося для релігійних потреб.tВідомо, що в кінці XVIII століття храм мав п'ять вівтарів: зі старого костелу в новий були перенесені вівтарі Богоматері та святого Ігнатія (Лойоли), а ще додатково інстальовані вівтарі святої Теклі, Яна Непомуцького та Розп'яття. У 1828 році парафія придбала ще один вівтар — святого Антонія.tВ XIX столітті храм повільно будувався (1846-1862 роки). Завершеного вигляду костел набув після того, як у 1906-1914 роках був реконструйований за проектом архітектора Станіслава Маєрського. В 1914 року храм освятили лише з один тимчасовим вівтарем. В часи першої світової війни костел зазнав суттєвих пошкоджень. У 1926-1928 роках здійснено грунтовний ремонт споруди, зведення навколо неї нову муровану огорожу. 28 квітня 1927 року перемиський єпископ Анатолій Новак освятив Костел Успення Пресвятої Діви Марії. В 1930-х роках було здійснено розпис храму та зведено біля нього муровану дзвіницю.


Слайд #12
Презентація на тему «Храми Львова» - Слайд #12

Кінець.tt Дякую за перегляд!