Презентація на тему «Громадянське суспільство» (варіант 6)

Громадянське суспільство
Виконав Саліх Мікаель 11-Ф

Етапи формування громадянського суспільства
1-й етап: ХVІ-ХVІІ ст.
2-й етап: ХУІІІ-ХІХ ст.
3-й етап: ХХ-ХХІ ст.
Формування громадянського суспільства, складання економічних і політичних передумов появи буржуазії
Формування громадянського суспільства в найбільш розвинених країнах Європи та США у вигляді капіталістичної вільної конкуренції
Відбуваються зміни в соціальній структурі, триває процес становлення правових соціальних держав

Передумови функціонування громадянського суспільства:
Економічні: приватна власність, вільний ринок, конкуренція. Соціальні: велика вага у суспільстві середнього класу.
Політико-правові: правова рівність громадян, повне забезпечення прав і свобод людини, їх захист, децентралізація влади, політичний плюралізм.
Культурні: забезпечення права людини на отримання інформації, високий освітній рівень населення, свобода совісті.

Закріплення приватним (цивільним) правом природних суспільних відносин є передумовою формування суспільства вільних громадян, тобто громадянського суспільства (вільного від держави).
Громадянське суспільство

Ідея громадянського суспільства з'явилася в Новий час на противагу всевладдю держави.
Концепцію громадянського суспільства розробив Г. Ф. Гегель, який визначав громадянське суспільство як зв'язок (спілкування) осіб через систему потреб і розподіл праці, правосуддя, зовнішній порядок.
Ф.Гегель

— вся сукупність міжособистісних, сімейних, громадських, культурних, релігійних відносин, які розвиваються поза рамками і без втручання держави, а також розгалужена система незалежних від держави суспільних інститутів, що реалізують повсякденні індивідуальні та колективні потреби.
Громадянське суспільство

1. Наявність у суспільстві вільних власників засобів виробництва.
2. Розвиненість і розгалуженість демократії.
3. Правова захищеність громадян, рівність усіх перед законом.
4. Високий рівень громадянської культури.
Характерні ознаки громадянського суспільства:

Економічна система
Сукупність економічних інститутів та відносин, які становлять матеріальну основу життя суспільства
Політична система
Сукупність інститутів та відносин, у рамках яких проходить політичне життя та здійснюється державна влада
Соціальна система
Сукупність класів, соціальних груп та відносин між ними
Інформаційна Система
Сукупність інформації, засобів масової інформації, підприємств, громадян, організацій, які здійснюють інформаційну діяльність
Духовно-культурна система
Сукупність нематеріальних, духовно-культурних благ, відносин з приводу них, інститутів, через які реалізуються ці відносини
СТРУКТУРА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Економічна система
Сукупність економічних інститутів та відносин, які становлять матеріальну основу життя суспільства
Політична система
Сукупність інститутів та відносин, у рамках яких проходить політичне життя та здійснюється державна влада
Соціальна система
Сукупність класів, соціальних груп та відносин між ними
Інформаційна Система
Сукупність інформації, засобів масової інформації, підприємств, громадян, організацій, які здійснюють інформаційну діяльність
Духовно-культурна система
Сукупність нематеріальних, духовно-культурних благ, відносин з приводу них, інститутів, через які реалізуються ці відносини
СТРУКТУРА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

За словами іспанського філософа X. Ортеґи-і-Ґассета «закон громадської думки — це закон всесвітнього тяжіння у царині політичної історії».
Зростання її впливу на соціальні відносини пов'язане з демократизацією життя, підвищенням культурного та освітнього рівня населення, процесами глобалізації тощо.
Термін «громадська думка» вперше застосував у XII ст. англійський державний діяч лорд Д. Солсбері на означення моральної підтримки населенням країни дій парламенту. Поступово цей термін став загальноприйнятим.
Поняття і функції громадської думки
X. Ортеґ-і-Ґассет

— специфічний вияв масової свідомості, що виражається в оцінках (вербальних і невербальних) і характеризує ставлення людей до суспільно значущих подій і фактів, актуальних проблем суспільного життя.
Громадська думка

На різних етапах розвитку суспільства, у різних типах суспільств за різних політичних режимів вияв громадської думки як соціальної інституції має свої особливості.
Так, за тоталітарних режимів вона є безсилою, за ліберальних — береться до уваги за можливості і тільки за демократичного правління стає дієвою силою, впливаючи на всі процеси суспільного життя.

а) соціальні процеси, відносини
б) економічні процеси, відносини.
в) політичні процеси, відносини.
г) духовні, ідеологічні процеси, відносини.
Громадська думка може бути використана у сферах суспільства, серед яких:

В Україні сьогодні відбувається поступове становлення громадянського суспільства, яке ще надто далеке від завершення.
За висновками політологів і соціологів, Україна є лідером серед постсоціалістичних європейських держав за рівнем недовіри населення владним структурам.