Презентація на тему «Французька скульптура ХІХ ст»


Рейтинг презентації 5 на основі 2 голосів



Слайд #1
Презентація на тему «Французька скульптура ХІХ ст» - Слайд #1

Французька скульптура ХІХ ст.


Слайд #2
Презентація на тему «Французька скульптура ХІХ ст» - Слайд #2

Франсуа Рюд
Франсуа Рюд( 4 січня, 1784, Діжон - 3 листопада, 1855, Париж) - уславлений французький скульптор першої половини 19 століття. Походить з простої, неартистичної родини. Народився в місті Діжон, виявив зацікавленість в малюванні. Приватно займався малюванням з П'єром Картельє. Навчався в Діжонській художній школі. 1809 року дістався Парижу, де показав невеличкий власний твір «Тезей піднімає з землі диск» Віван-Денону. Старий дипломат і сам прихильник мистецтв сприяв отриманню провінціалом Рюдом художньої освіти.


Слайд #3
Презентація на тему «Французька скульптура ХІХ ст» - Слайд #3

Навчання тривало три роки ( 1809 - 1812 ). 1812 року Франсуа Рюд отримав Римську премію, що надавала право на закордонну подорож у Італію задля удосконалення майстерності. Але чергова військова авантюра Наполеона І, що закінчилася поразкою і національною катастрофою для Франції, стала в перешкоді.
Париж був окупований військами Священного Союзу європейських монархів, а згодом полоненого Наполеона вивезли у заслання на острів Св. Єлени під пильний контроль Великої Британії. Через молодість і просте походження Франсуа Рюд не брав участі ні в драматичних подіях французької революції 1789 - 1793 рр., ні у військових авантюрах Наполеона. Але мав ліберальні погляди, що призвело до політичної еміграції у франкомовну Бельгію під час відновлення монархії Бурбонів у Франції.


Слайд #4
Презентація на тему «Французька скульптура ХІХ ст» - Слайд #4

Церковні замови
Серед перших творів митця у Парижі після повернення - скульптура Богородиці та скульптура “ Меркурій, що прив'язує крильця до власних сандалів ” , як покажчики компромісної, еклектичної уяви митця і його художньої манери. Але митець не втрачав зацікавленості в подіях французької революції та її героях. Свідоцтво тому - погруддя Гаспара Монжа, математика, діяча французької революції, сенатора і представника нової, наполеонівської аристократії.


Слайд #5
Презентація на тему «Французька скульптура ХІХ ст» - Слайд #5

Франсуа Рюд - також автор монументу маршалу Нею, діячу доби, коли забулися ідеали революції, а прихильники Наполеона почали реалізовувати авантюрні військові ідеї перевертня-диктатора Наполеона. Думки розділились і монумент маршалу Нею викликав як захоплення в таборі французьких романтиків ( Віктор Гюго), так і роздратування їх ідейних супротивників. Рюду закидали некрасивий силует монумента, незважаючи на його щирість і справжній, нефальшивий пафос. В порівнянні з монументами іншим французьким генералам - монумент Нею не гірший серед них.


Слайд #6
Презентація на тему «Французька скульптура ХІХ ст» - Слайд #6

По смерті французького скульптора Жана-Батіста Романа ( 1792 - 1835), що працював в стилі академізму, Франсуа Рюд закінчив мармурову скульптуру “ Катон Утичський” , виконану у повний зріст і заввишки два метри тридцять чотири сантиметри. Твір скульптора Ж.-Б Романа привабив зверненням до героїчної постаті давньоримського політика, що наважився боротися із зловживаннями бюрократії в державі і бути супротивником зміцнення влади самого Цезаря, цих“ подонків Ромула” за висловом Цицерона.


Слайд #7
Презентація на тему «Французька скульптура ХІХ ст» - Слайд #7

Добровольці 1792 року
Добровольці 1792 року ”- лише один з горельєфів Тріумфальної арки, побудованої на площі Етуаль. Її побудова розтяглася на декілька десятиліть і кінечний варіант прийшовся на добу пізнього класицизму. Франсуа Рюд отримав замову лише на один з чотирьох горельєфів, призначеного для оздоблення пілону арки праворуч. Попередні програми рельєфів мали уславити військові перемоги Наполеона І та спадковість від тих перемог - нового політичного режиму. Тому один з рельєфів має назву «Апофеоз Наполеона». Відступ від жорсткого слідування програмі надав можливість Рюду звернутися до теми добровольців, що виступили на захист Франції від загарбників у вересні 1792 року.


Слайд #8
Презентація на тему «Французька скульптура ХІХ ст» - Слайд #8

Франсуа Рюд. Виступ добровольців на захист батьківщини( Марсельєза ),1833 р. Триумфальна арка, Париж


Слайд #9
Презентація на тему «Французька скульптура ХІХ ст» - Слайд #9

Військова небезпека від чужинців була такою значною, що на поклик революційного на той час уряду відгукнулися тисячі добровольців-волонтерів. Напередодні 10 серпня 1792 року в Парижі скасували монархію, і владу номінально отримав народ Франції. Тому війну з чужинцями, захист батьківщини, вже повів сам народ без проводу монарха, як то було століттями до цього. 20 вересня 1792 року добровольці і вибороли вирішальну перемогу над чужинцями під Вальмі. Тривожний момент виступу добровольців у похід, коли доля майбутнього двобою з небезпечним ворогом ще нікому не була відома, і став сюжетом твору Франсуа Рюда.


Слайд #10
Презентація на тему «Французька скульптура ХІХ ст» - Слайд #10

Досвід підказав митцю використати усі значні знахідки попереднього періоду. В горельєфі Рюд використав і низький рельєф, і круглу скульптуру, і військову арматуру зі зброєю. Згодилося використання і алегоричної фігури Свободи, такої типової і для доби бароко, і для доби класицизму. Але алегорія Франсуа Рюда надзвичайно далека від холодних зразків класицизму, а своїм болем і пафосом близька до неперевершених зразків скульптури на кшталт «Лаокоона з синами, що гинуть від змія Афіни». Рельєф Рюда композиційно поділений на алегоричну ( верхню ) частину і низ з вояками-добровольцями. Крилата фігура Свободи з мечем в руці, грізна, з розпатланим волоссям, з обличчям, спотвореним несамовитим криком, головує в композиції. На її гасло «Батьківщина в небезпеці» відгукнулися старі і малі, їх і уособлюють - лучник, вояк ветеран, підліток, немічний старий, що благословляє захисників рідного краю. Крилата фігура Свободи така завелика, що дорівнює розмірами щільній групі з шести вояків-добровольців.


Слайд #11
Презентація на тему «Французька скульптура ХІХ ст» - Слайд #11

Рене Франсуа Огюст Роден 
Рене Франсуа Огюст Роден (12 листопада 1840, Париж — 17 листопада 1917, Медон, поблизу Парижа) — французький скульптор. Один із засновників імпресіонізму у скульптурі. Роден був сином дрібного чиновника. Навчався в Парижі у Школі малювання і математики (у 1854–1857) та у А. Л. Барі в Музеї природної історії (1864). У 1864–1871 працював в майстерні А. Кар'є-Беллеза. Виконував моделі дрібної декоративної пластики .У 1871-77 оздобив монументально-декоративною скульптурою декілька будівель Брюселлю. У 1875 відвідав Італію, де захопився мистецтвом скульпторів Мікеланджело, Донателло і Лоренцо Гіберті. З 1877 вивчав пам'ятники французької готики.


Слайд #12
Презентація на тему «Французька скульптура ХІХ ст» - Слайд #12

Рене Франсуа Огюст Роден


Слайд #13
Презентація на тему «Французька скульптура ХІХ ст» - Слайд #13

Творчість
Його творчість пов'язала 19 століття з 20-м, синтезувала реалізм з новаторством. Досконалість притаманна вже раннім роботам Родена («Людина зі зламаним носом» (1864) , статуя «Бронзова епоха»(1877), що втілює пробудження людства, його сум'яття перед майбутнім, «Пророк Іоанн-Хреститель» (1879)).В скульптурі «Бронзовий вік»(1876) автор прагне перейти до створення монументальних творів. Ідея створення цієї скульптури виникла в результаті знайомства Родена з творчістю Мікеланджело під час поїздки до Італії.
“ Людина зі зламаним носом” (1864)


Слайд #14
Презентація на тему «Французька скульптура ХІХ ст» - Слайд #14

Пізня творчість
З середини 1880-х рр. в творчості Родена зростає тяжіння до ускладнення символічних образів, до виявлення полярних, вкрай сильних людських емоцій — від ясної гармонії та ліризму до повного відчаю і похмурої зосередженості. Поступово змінюється і манера Родена: його твори набувають ескізного, ніби незакінченого характеру, контрастнішою стає гра світла й тіні. Це дозволяло Родену передати враження повільного, часом болісного народження форм зі стихійної, аморфної матерії силою «духовного пориву».
 »Мислитель» (1888).


Слайд #15
Презентація на тему «Французька скульптура ХІХ ст» - Слайд #15

На відміну від імпресіоністів-живописців, Роден завжди схилявся до позачасових, загальнолюдських сюжетів. Разом із тим, він завжди зберігав відому визначеність форм і надавав особливого значення їх фактурності як важливому засобу загострення образу. Все ж таки, втрата відчуття монументальності вирізняє такі роботи Родена, як пам'ятники В. Гюго (мармур, 1886–1900) та  О. де Бальзаку(бронза,1893–1897). Так, наприклад, пам'ятник Оноре де Бальзаку був зі скандалом відкинутий через несхожість. І лише в 1939 році його було встановлено в Парижі. Це остання монументальна робота Родена. У той же час Роден продовжував створювати портретні погруддя, що вирізняються гостротою і цілісністю передачі характеру людини, його внутрішнього світу (бюсти: Ж. Далу, 1883, А. Рошфора, 1897). Особливу художню цінність становлять динамічні й легкі по виконанню малюнки й офорти.
пам'ятник
Оноре де Бальзаку


Слайд #16
Презентація на тему «Французька скульптура ХІХ ст» - Слайд #16

Громадяни Кале
На мою думку, скульптура Огюста Родена «Громадяни Кале» є найкращою із його робіт. Свою найвідомішу скульптуру «Громадяни Кале» Роден створив у 1884–1888 рр. Громадяни Кале — герої одного з епізодів Столітньої війни. Скульптура ілюструє легендарні події, коли англійський король Едуард ІІІ узяв в облогу основну французьку фортецю Кале, яка тривала майже рік. Спроби французів прорвати облогу щоразу провалювалися. Врешті решт, коли голод примусив французів сісти за стіл переговорів, англійський король почав вимагати видати йому 6 найбільш знатних громадян, маючи намір стратити їх, як повчання всім іншим. Першим зголосився віддати своє життя один з найбільших багатіїв міста. За ним пішли й інші. За вимогою короля, вони повинні були винести ключі від міста Кале без одягу та взуття з мотузками на головах — на знак рабства і ганьби. Але королева Філліпа пожаліла цих людей та випросила прощення для них.


Слайд #17
Презентація на тему «Французька скульптура ХІХ ст» - Слайд #17

скульптура Огюста Родена «Громадяни Кале»


Слайд #18
Презентація на тему «Французька скульптура ХІХ ст» - Слайд #18

На задньому плані скульптури Андр'єд Андр та Жан ді Фієн. Їм страшно, вони закривають обличчя руками. Поряд ще двоє — брати де Віссан. У центрі стоїть Есташ де Сен-П'єр. Він вже старець і йому не страшно помирати. Покірність долі заставила його опустити голову. І лише Жан Ер дивиться вперед. Він тримає ключі від рідного міста. Зморшки на лобі, стиснуті губи. Він захистив своє місто. Він переміг. Усі фігури — людського зросту. Роден спеціально не робив постаменту, він хотів, щоб герої Кале не підносилися над людьми, а завжди залишалися серед них.
Огюст Роден


Слайд #19
Презентація на тему «Французька скульптура ХІХ ст» - Слайд #19

Після того, як Роден створив свою скульптуру, вона була настільки реалістичною, що її відмовились встановлювати на площі. Тільки через сім років пам'ятку все-таки вилили з бронзи. Впродовж ХХ ст. робота Родена з'являлася в багатьох містах світу, зокрема в Парижі та Лондоні.