Презентація на тему «Феофан Прокопович»
Феофан Прокопович
18 червня 1681 — 19 вересня 1736
Український богослов, письменник, поет, математик, філософ, ректор Київської академії (1710-16 рр.), архієпископ Великоновгородський та Великолуцький.
Уніатський володимир-волинський єпископ Заленський помітив незвичайні здібності молодого ченця і сприяв його переведенню до Римської католицької академії св. Афанасія.
28 жовтня 1701 року залишає Рим, не закінчивши повного курсу академії. Пішки проходить Францію, Швейцарію, Німеччину, деякий час студіює в місті Галле, де знайомиться з ідеями реформаторства.
1704 року повертається в Україну.
З 1705 року викладав риторику, піїтику та філософію у Києво-Могилянському колегіумі, уклав курс піїтики та риторики, написав трагікомедію «Володимир», присвятивши її гетьману Івану Мазепі.
1707 року стає префектом Києво-Могилянської академії.
1711 року його беруть у складі почту царя Петра I в Прутський похід, під час якого в Яссах він виголошує з нагоди річниці Полтавської битви проповідь, яка сподобалася цареві.
1718 року призначений єпископом псковським і нарвським, стає наближеним до царського двору. Пише на замовлення царя книги «Апостольська географія», «Коротка книга для навчання отроків», «Духовний регламент» 1720.
1721 року призначений віце-президентом найсвятішого синоду, головою якого був виходець з України Стефан Яворський.
1724 року Феофан за наказом царя пише указ про устрій чернецтва, спрямовував чернече життя на користь суспільству, бере активну участь у здійсненні реформ у Росії.
19 вересня 1736 року помер у Новгороді, похований у новгородському Софійському соборі.
Роботу виконував
Учень 8-А класу
Селюков Микита.