Презентація на тему «Едіт Піаф» (варіант 4)

Edith Piaf
Едіт Піаф (фр. Edith Piaf, справжнє ім'я Едіт Джованна Ґассіон, Edith Giovanna Gassion; 19 грудня 1915, Париж — 10 жовтня 1963, Грас) — французька співачка й акторка, одна з найвідоміших естрадних співачок світу.

Мати
Дитинство
Едіт і батько Луї Гассіон

Юність
В 1932 році Едіт познайомилася з Луї Дюпоном, через рік у неї народилася дочка Марсель.

В 1935 році,Едіт помітив на вулиці власник кабаре «Жернис» на Єлисейських Полях, і запросив виступати у своїй програмі. Саме Лепле знайшов для Едіт ім'я — Піаф (це значить «горобчик»). В «Жернісі» на афішах її ім'я було надруковано як «Маля Піаф. Однак успішний зліт був перерваний трагедією: незабаром пострілом у голову був убитий Луї Лепле, і Едіт Піаф виявилася в числі підозрюваних, через невелику суму, яку покійник залишив їй у заповіті. Газети роздули цю історію, і відвідувачі кабаре, у яких виступала Едіт Піаф, поводилися вороже, вважаючи, що вправі «покарати злочинницю».

Далі Едіт познайомилася з Реймоном Ассо. Він навчив її правилам етикету, умінню вибирати одяг та багато чому іншому.
Реймон Ассо створив «стиль Піаф», виходячи з індивідуальності Едіт, він написав пісні, що підходили тільки їй: «Париж — Середземномор'я», «Вона жила на вулиці Пігаль», «Мій легіонер», «Вимпел для легіону».
Він також переконав її перемінити сценічний псевдонім «Маля Піаф» на «Едіт Піаф».

Тріумф
Повоєнний час став для Піаф періодом небувалого успіху. Її із замилуванням слухали жителі паризьких передмість і витончені цінителі мистецтва, робітники й майбутня королева Англії. У січні 1950 року відбувся її сольний концерт у залі «Плейель», преса писала — «пісні вулиць у храмі класичної музики».

У 1952 році Едіт потрапила підряд у дві автокатастрофи.
У 1953 році знялася в історичному фільмі «Таємниці Версаля» разом з Жаном Маре.
У 1956 році Піаф виступила в знаменитому нью-йоркському Карнегі-Холл.

В 1958 році Едіт вирушила в одинадцятимісячне турне Америкою, Францією. Такі фізичні, а головне, емоційні навантаження сильно підірвали її здоров'я.
У 1959 році під час виступу в Нью-Йорку Піаф знепритомніла прямо на сцені. У віці 46 років, Едіт Піаф дізналася, що вона невиліковно хвора на рак.

9 жовтня 1962 року, у віці 46 років, виснажена й хвора, Піаф одружується з Тео Сарафо, молодим 26 річним співаком. Останній її виступ на сцені відбувся 18 березня 1963 року. Зал, стоячи, улаштував їй п'ятихвилинну овацію.
Останні роки

10 жовтня 1963 року Едіт Піаф померла. Похорон співачки відбувся на цвинтарі Пер-Лашез. На ньому зібралося більше 40 тисяч осіб, багато хто не приховував своїх сліз, квітів було стільки, що люди були змушені йти прямо по них

Фільмографія
1936 — Емансиповане дівча / La garçonne
1941 — Монмартр на Сені / Montmartre-sur-Seine
1945 — Зірка без світла / Etoile sans lumière
1947 — Дев'ять хлопців, одне серце / Neuf garçons, un coeur
1950 — Париж завжди співає / Paris chante toujours
1954 — Якщо мені розкажуть про Версаль / Si Versailles m'était conté
1954 — Французький канкан / French cancan
1959 — Коханці завтрашнього дня / Les amants de demain