Презентація на тему «Дробний Іван Семенович»
Роки зробили його поезію сумнішою, мудрішою, але не позбавили її свіжості, безпосередності, пісенної мелодійності, пильності до всіх проявів буття.
Марк Вейцман
Дробний Іван Семенович
Народився Іван Семенович 16 січня 1931 року в селі Богуславець, що пологими пагорбами понад тихоплинною, аж ніби сонною, річечкою Сухий Згар тягнеться впритул від Пальмири майже до самої Золотоноші.
Батьки, Семен Данилович (1906 року народження) та Клавдія Омельянівна (народилася 1905 року, дівоче прізвище – Груша), одружились і побудували “хату з лободи”, у якій народився і зростав, знайомлячись зі світом, майбутній поет.
“Проникав холод у нашу хату і через погану підігнані двері. Глиняна долівка теж дихала остудою. Тому стіни знизу весь час були мокрі, бралися цвіллю і чорніли, скільки їх не білила мати. Зліплена без фундаменту, хата поступово вгрузала в землю, розмочувану більше сльозами, ніж дощами …”
Іван Семенович говорив, що рідний край для нього є “божественним шматочком землі, що пахне неймовірно і сяє тихими божественними барвами…”
Сідає мати за прядку. Снується нитка, намо-тується на цівку, а з нею намотується на неї і материна пісня, і втома, і біль: “Намотувалось воно не тільки на цівку, а й на моє серце. Розмотую його тепер потихеньку і переношу на папір – хоч трохи, може, ще поживе.”
Семирічну школу закінчив у своєму селі, а середню – в сусідньому Вознесенському (1950 р.).
Навчався у Черкаському педагогічному університі
Після його закінчення з відзнакою (1954 р.) 30 років свого життя І.С. Дробний віддав школі. Працював учителем у Шполянському районі. Згодом у Золотоноші в училищі механізації сільського господарства .Працював
викладачем, пізніше – інспекто-ром райвно, заступником директора школи з навчально-виховної роботи. Був нагоро-джений значком “Відмінник народної освіти УРСР”.
Автор збірок поезій:
“Добридень люди” (1962);
“Білий світ” (1976);
“Блакитне дерево Дніпра” (1988);
“Груша серед поля” (1996).
Автор прозової книги “Хата з лободи” (2003), до якої увійшли автобіографічна повість і літературні портрети краян, вибраних творів “Вереснева золота печаль” (2005), “За пагорбами літ” (2006), “Котить заєць кавуна” (2008), “В Златокраї жито половіє” (2008).
Віршами І. Дробного властиві ліризм, пісенні інтонації. Деякі з них поклали на музику Іван Сльота та та інші композитори.
Окремі поезії І. Дробного перекладено російською мовою. Він автор багатьох статей і заміток про історію Черкащини.
1998 року став лауреатом Черкаської обласної літературно-публіцистичої премії “Берег надії” імені Василя Симоненка за збірку “Груша серед поля”.
“Його твори навдивовижу ясні, прості і потрібні людям, як шматочок хліба, як ковток студеної криничної води, як чисте повітря…”
(С. Носань, письменник)
“Його твори навдивовижу ясні, прості і потрібні людям, як шматочок хліба, як ковток студеної криничної води, як чисте повітря…”
(С. Носань, письменник)