Презентація на тему «Дмитро Багалій»
Виконали учениці 9-В класу
Беляєва Катерина
Хмілевська Поліна
Дмитро Багалій
Дмитро Іванович Багалій видатной учений, історик і громадянський діяч кінця XIX першої третини XX. Автор близько 400 досліджень.
Загальна характеристика
истории библиотечного дела /К.И.Рубинский //Профессор Дмитрий Иванович Багалей: К 30-летней годовщине его учено-педагогической деятельности (1880–1910). – Х., 1912–С. 55–62.
Значну роль відіграв Д.І.Багалій у розвитку бібліотечної справи. На межі двох століть (1893 по 1906рр.) Дмитро Іванович очолював Харківську громадську бібліотеку. Але вернемося до витоків, до формування світогляду відомого вченного.
Дмитро Іванович Багалій народився 26 жовтня (7 листопада) 1857 р. в м. Києві. З 1876 до 1880 року. навчався на історичному відділі історико-філологічного факультету Київського університету Св. Володимира.
Д.І.Багалій 10-ті роки ХХ ст.
Київський університет Св. Володимира.
У 1906, 1911–1914 рр. був виборним членом Державної Ради, в 1914–1917 рр. – головою Харківської міської думи. У 1918 р. затверджений дійсним членом заснованої Української Академії наук, 1919 р. – головний редактор редакції видань історико-філологічного відділу АН УРСР, У 1919 р. Д.І.Багалій входить до складу Тимчасового комітету для заснування Всенародної (Національної) Бібліотеки України.
Багалій Д. Автобіографія: П'ятдесят літ на сторожі української науки та культури /Д.Багалій, Укр. Акад. наук. – К., 1927. – 163 с.
Харківська міська дума
1920 р. Д.І.Багалій декан Академії теоретичних знань у Харкові. 1921 - 1927 рр. – професор історії України в Харківському інституті народної освіти. 1926 -1932 рр. – перший директор Науково-дослідного інституту Тараса Шевченка.
Харківському інституті народної освіти
Дмитро Іванович Багалій – професор Харківського Університету: Біобібліогр. покажч. /Харк. держ. ун-т. Центр. наук. б-ка. – Х., 1992. – 124с.
Основні відомості про життя Д.І. Багалія можна почерпнути з “Автобіографії”. В автобіографії Д.І.Багалій висвітлює в першу чергу свою наукову діяльність. Роботу на ниві бібліотечної справи описано в окремих розділах.
Д.І. Багалій
“Автобіографія”
Д.І.Багалій неодноразово виступав з лекціями на користь ХГБ перед різними аудиторіями, що фіксувалося в газетах "Харьковские губернские ведомости", “Южный край”.
Саме Д.І.Багалій порушує питання про необхідність власного приміщення для бібліотеки.
Багалій Д.І. Вибрані праці: У 6 т. Т. 1: Автобіографія. Ювілейні матеріали. Бібліографія /Д.І.Багалій; НАН України. Ун-т укр. археогр. та джерелознавства ім. М.С.Грушевського (Харк. філ.), ХГІ "НУА", Нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. – Х.: ХГІ "НУА"; Золоті сторінки, 1999. – 600 с.
Д. Багалій автор понад 200 праць, що стосуються в основному історії Слобідської, Лівобережної та Південної України.
«История Северской земли до половины XIV века» (1882);
«Колонизация Новороссийского Края» (1889);
«Новый историк Малороссии» (1891);
«К истории учений о быте древних славян» (1892);
«Опыт истории Харьковского университета» (т. 1—2. X., 1893–1904);
«К истории заселения и хозяйственного быта Курской и Воронежской губерний» (1896);
«Украинская старина» (896);
«Краткая история Харьковского университета»
Багалій Д.І. Вибрані праці: У 6 т. Т. 1: Автобіографія. Ювілейні матеріали. Бібліографія /Д.І.Багалій; НАН України. Ун-т укр. археогр. та джерелознавства ім. М.С.Грушевського (Харк. філ.), ХГІ "НУА", Нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. – Х.: ХГІ "НУА"; Золоті сторінки, 1999. – 600 с.
Д. Багалій автор понад 200 праць, що стосуються в основному історії Слобідської, Лівобережної та Південної України.
«История Северской земли до половины XIV века» (1882);
«Колонизация Новороссийского Края» (1889);
«Новый историк Малороссии» (1891);
«К истории учений о быте древних славян» (1892);
«Опыт истории Харьковского университета» (т. 1—2. X., 1893–1904);
«К истории заселения и хозяйственного быта Курской и Воронежской губерний» (1896);
«Украинская старина» (896);
«Краткая история Харьковского университета»
ДМИТРО ІВАНОВИЧ БАГАЛІЙІ ХАРКІВСЬКА ГРОМАДСЬКА БІБЛІОТЕКА
Серед фундаторів Харківської громадської бібліотеки (ХГБ), організованої у 1886р., були Д.І.Багалій, О.О.Гурський, Б.Г.Філімонов, Х.Д.Алчевська . У 1889 році Дмитра Івановича обрано членом Правління ХГБ .
Записка Д.И.Багалея о задачах Харьковской Общественной Библиотеки //Отчет Харьковской Общественной Библиотеки за 18 год ее существования (с 1-го окт. 1903 г. по 1-е окт. 1904 г.). – Х., 1904. – С. ХІІ–ХV.
Х.Д.Алчевська
Перед Міністерством фінансів Дмитро Іванович клопотався про надання субсидії, звертався з цим питанням особисто до міністра С.Ю.Вітте. Все це разом активна діяльність Правління ХГБ дало змогу придбати земельну ділянку в центрі міста для будівництва бібліотечного приміщення за проектом академіка архітектури О.М.Бекетова (на зразок Страсбурзької бібліотеки).
Багалей Д.И. О необходимости постройки Харковской Общественной Библиотеки
С.Ю.Вітте
О.М.Бекетов
У 1901 р. бібліотека переїхала до нової будівлі. 28 січня відбулося її урочисте відкриття, на якому з промовою виступив Д.І.Багалій.
Багалей Д.И. Речь при открытии нового здания Харьковской общественной библиотеки / Д.И.Багалей // Отчет Харьковской Общественной Библиотеки за пятнадцатый год ее существования (с 1-го окт. 1900 г. по 1-е окт. 1901 г.). – Х.: Электр. Тип. С.А.Шмерковича, 1901. – Прил. 1. – С.1–16.
Величезне значення діяльності Д.І.Багалія в історії ХГБ безперечне. Вітаючи вченого з 25-річчям його наукової діяльності, член правління бібліотеки О.Грузинцев підкреслив, що і через багато років Дмитра Івановича згадуватимуть як людину, котра зуміла серед мороку дійсності створити храм, де вічно палатиме вогонь істини, світоч знань.
Д.І.БАГАЛІЙ У РОКИ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИХЗМАГАНЬ 1918-1920 РОКІВ.
Биковський Л. Національна Бібліотека Української держави (1918-1921) / Л.Биковський. – Щипіорно, 1922. – 17 с.
Досвід бібліотечного будівництва знадобився Д.І.Багалію у буремні роки національно-визвольних змагань 1918-1920 рр.
У 1918 р. Д.І.Багалія було затверджено дійсним членом Української Академії Наук (УАН), головою історико-філологічного відділу.
Організацію Національної бібліотеки України та її фонду було доручено спеціально створеному Тимчасовому комітету до складу якого увійшли: акад. В.І.Вернадський (голова), акад. А.Ю.Кримський, акад. С.О.Єфремов, Г.П.Житецький, В.О.Кордта та (з початку 1919 р.) Д.І.Багалій.
Д.І.Багалій став другим після В.І.Вернадського головою Тимчасового Комітету. За нетривалий період роботи Д.І.Багалія бібліотека активно формує свої фонди за рахунок націоналізованих бібліотек та інш.
В.І.Вернадський
А.Ю.Кримський
С.О.Єфремов
Г.П.Житецький
Дмитро Іванович в "Автобіографії", за дорученням від Бібліотеки "я знайомився з бібліотеками проф. В.Б.Антоновича і В.С.Іконникова і надрукував про них статті" . В результаті переговорів була досягнута домовленість про придбання унікальної бібліотеки В.С.Іконникова, який неодноразово одержував пропозиції продати її академіям наук і бібліотекам країн Західної Європи.
В.Б.Антонович
В.С.Іконникова
Висновок
Отже, де б не працював видатний вчений і громадський діяч Дмитро Іванович Багалій, його діяльність завжди була пов'язана з розбудовою українських бібліотек. Він був одним з тих, хто підготував сприятливе підґрунтя для розвитку українського бібліотекознавства, зокрема Харківської бібліотечної школи. Бібліотекознавча спадщина Д.І.Багалія – це яскраві, унікальні сторінки історії бібліотечної справи України. Вони потребують подальшого, більш поглибленого вивчення.
"Я считал своей обязанностью сделать нечто для самосознания того народа, из среды которого я вышел".
Д.І.Багалій
9 лютого 1932 р. – Дмитро Іванович Багалій помер.