Презентація на тему «Чикаленко Євген Харламович» (варіант 1)


Рейтинг презентації 5 на основі 3 голосів




Слайд #1
Презентація на тему «Чикаленко Євген Харламович» (варіант 1) - Слайд #1

Чикаленко Євген Харламович


Слайд #2
Презентація на тему «Чикаленко Євген Харламович» (варіант 1) - Слайд #2

громадсько-політичний і культурний діяч ;
меценат ;
активний член «Старої громади» ;
один із засновників УДП і Товариства українських поступовців ;
член Української Центральної Ради ;
фінансував видання українських газет «Громадська думка», «Рада».


Слайд #3
Презентація на тему «Чикаленко Євген Харламович» (варіант 1) - Слайд #3

Євген Чикаленко
- визначний громадський діяч, видавець, публіцист, меценат української культури.
Євге́н Харла́мпійович Чикале́нко народився 9 грудня 1861 року. Родом із села Перешори Ананьївського повіту Херсонської губернії.
Освіту здобув у Харківському університеті (природничий відділ), де був діяльним в українській студентській громаді й у драгоманівському радикальному гуртку (керівник В. Мальований), за участь в якому був заарештований (1884) і перебував 5 років під наглядом поліції в с. Перешорах.


Слайд #4
Презентація на тему «Чикаленко Євген Харламович» (варіант 1) - Слайд #4

На той час батько вже помер. Тож Євген Чикаленко починає господарювати в родинному маєтку самостійно. В цей час експериментує як агроном, навіть у посушливі роки домагається хорошого врожаю на своїх полях.
Пише і видає практичні поради для сільського господарства «Розмови про сельське хозяйство» у 5 книгах (Одеса, 1897, пізніше Петербург), що з'явилися півмільйонним накладом і становили своєрідну популярну енциклопедію.
У 1894 переїхав до Одеси, а в 1900 — до Києва, де включився в громадське життя.


Слайд #5
Презентація на тему «Чикаленко Євген Харламович» (варіант 1) - Слайд #5

Був меценатом різних починів: на його гроші видано «Русско-український словарь» Уманця-Комарова (Львів, 1893–1898), він допомагав журналу «Киевская Старина», даючи нагороду (1000 крб) за найкраще написану історію України та сплачуючи гонорари за українські твори письменства, друковані в «Киевской Старине»;
організував при НТШ у Львові фонд ім. Мордовця для допомоги українським письменникам, фінансував тижневик РУП «Селянин» у Львові, став головним фундатором «Академічного Дому» у Львові (25 000 крб), заохочуючи наддніпрянську молодь їхати на студії до Львова.


Слайд #6
Презентація на тему «Чикаленко Євген Харламович» (варіант 1) - Слайд #6

Був активним членом «Старої Громади» (з 1900), Загальної Безпартійної Демократичної Організації, Української демократичної партії (з 1904), Української Демократично-Радикальної Партії (з 1905 р.); 1908 року був ініціатором заснування Товариства Українських Поступовців і його фактичним головою.
Найбільше до поширення національної свідомості спричинився фундацією (при підтримці В.Симиренка і Л.Жебуньова) єдиних українських щоденників на Наддніпрянщині — «Громадська Думка» (1906) і «Рада» (1906–1914).


Слайд #7
Презентація на тему «Чикаленко Євген Харламович» (варіант 1) - Слайд #7

Під час Першої світової війни ховався від переслідування поліції у Фінляндії, Петрограді, Москві; з початком революції 1917 повернувся до Києва, але через консервативні погляди участі в політичній діяльності не брав.
У січні 1919 виїхав до Галичини (де згодом його інтернували поляки).
З 1920 перебував у Рабенштайні (Австрія).
Будучи в еміграції, жив у великій бідності. Українська нью-йоркська газета «Свобода» навіть оголошувала збір коштів на його лікування.
З 1925 р.  очолював Термінологічну Комісію при Українській Господарській Академії в Подєбрадах.
Помер 1929 року в Чехії, заповівши розвіяти його прах у рідному селі Перешори.


Слайд #8
Презентація на тему «Чикаленко Євген Харламович» (варіант 1) - Слайд #8

Свій досвід в сільсьскому господарстві виклав у брошурі «Розмова про сільське хазяйство» (1897). У формі розмови із селянином у ній оповідається про ефективні методи агрономії. Свою брошуру Євген Харлампійович написав українською мовою і потім аж п'ять років добивався її видання, причому дозвіл підписував сам міністр внутрішніх справ Росії, оскільки українська мова на той час була забороненою.
Автор «Спогадів» (І-II, Львів, 1925–1926) та «Щоденника 1917–1919» (Львів, 1931), які дають багатий матеріал до історії українського руху 19 і початку 20 століть.


Слайд #9
Презентація на тему «Чикаленко Євген Харламович» (варіант 1) - Слайд #9

На жаль, серед наших теперішніх бізнесовців послідовників Євгена Чикаленка, здатних любити Україну "до глибини до своєї кишені", обмаль. Хотілося б, щоб постать подвижника української культури, талановитого літератора, звичайної благородної людини, стала близькою для його нащадків – співвітчизників.
З кожним днем зростає до нього інтерес, як до літератора і літописця української державності. Віриться, що його безцінний джерельний матеріал невдовзі увійде до шкільних і вузівських програм. І першими паростками у відродженій історії про життя і творчість Євгена Чикаленка будуть спогади його доньки Ганни .


Слайд #10
Презентація на тему «Чикаленко Євген Харламович» (варіант 1) - Слайд #10

Дякую за увагу!