Презентація на тему «Архітектура України ХХ ст»


Рейтинг презентації 4.71 на основі 7 голосів




Слайд #1
Презентація на тему «Архітектура України ХХ ст» - Слайд #1

Архітектура України
ХХ століття


Слайд #2
Презентація на тему «Архітектура України ХХ ст» - Слайд #2

На початку ХХ століття в Європі виникає новий напрям в мистецтві, та, зокрема, в архітектурі — модерн. Архітектура модерну кожної країні набувала національних рис, і таким чином з'являється архітектура Українського модерну. Як відомо, на початку ХХ століття частини території України знаходились під впливом Російської і Австро-Угорської імперій, тому на цих територіях модерн, і в тому числі український модерн мав характерні особливості. Архітектура Західної України на початку ХХ ст. перебуває під впливом Віденського сецесіону, і набуває назви «сецесія». Поєднання народного мистецтва і сецесії стало наслідком виникнення Української сецесії, що має риси гуцульського і закопанського народного мистецтва. На території Центральної, Південної та Східної України, яка перебувала в складі Російської імперії, існує національний різновид модерну: «Український модерн» ,який виник в Полтаві. Найвідоміші споруди цього стилю були побудовані в Харкові, Полтаві, Києві, але керівництво імперії протидіяло розвитку української культури і, зокрема, національної архітектури. Це було однією з причин, які не сприяли розповсюдженню українського модерну. Таким чином найбільш широко на російської частині України було представлено російський варіант модерну, також в Україні існують зразки північної різновидності модерна (скандинавської). Інші народи, звичайно, привнесли в архітектуру України свої національні особливості, наприклад модернізовані неоготичний (Народи Європи) або неомавританський стилі (Східні народи).


Слайд #3
Презентація на тему «Архітектура України ХХ ст» - Слайд #3

На території України за часів модерну творили такі постаті як академік Олексій Бекетов, Григорій Артинов, Василь Кричевський,  Іван Левинський,Вікентій Прохаска,  Адам Генріх, Тадеуш Обмінський.


Слайд #4
Презентація на тему «Архітектура України ХХ ст» - Слайд #4

Вирізняється постать Владислава Городецького. Особливо завдячує Городецькому Київ, прикрашений неповторними будівлями в стилі модерну (будинок з химерами), неокласицизму (музей старожитностей і мистецтва, нині Національний художній музей), неоготики (Миколаївський костел, нині Національний бусинок органної музики), мавританської архітектури (караїмська кенаса, нині Будинок актора).


Слайд #5
Презентація на тему «Архітектура України ХХ ст» - Слайд #5

Будинок з химерами


Слайд #6
Презентація на тему «Архітектура України ХХ ст» - Слайд #6

Національний художній музей


Слайд #7
Презентація на тему «Архітектура України ХХ ст» - Слайд #7

Миколаївський костел


Слайд #8
Презентація на тему «Архітектура України ХХ ст» - Слайд #8

У 1910–1920 рр. отримав розповсюдження стиль необароко — спроба поєднати традиції високого «мазепинського бароко» із досягненнями європейського модерну.
Після Соціалістичної революції у мірі на зміну епохи модерна приходить епоха Модернізму, яка в Радянської Україні представлена стилем Конструктивізму. Найбільш вражаючи споруди цієї доби були побудовані в Першої столиці Української республикі — Харкові (будинок Держпрому), Києві (Житлові будинки партапарату в районі «Липки», Перший будинок Лікаря).


Слайд #9
Презентація на тему «Архітектура України ХХ ст» - Слайд #9

Будинки Держпрому(1985)


Слайд #10
Презентація на тему «Архітектура України ХХ ст» - Слайд #10

В 1932 р., з організацією єдиної Спілки архітекторів, було проголошено єдиний творчий метод — метод соціалістичного реалізму і тотальної орієнтації на класику. Конструктивізм піддали жорстокої критиці, багато архітекторів-конструктивістів було репресовано або страчено. Розпочинається активна політизація архітектурної діяльності та формування архітектури режиму з його пориваннями до гігантоманії та бутафорської помпезності форм, але архітектура сталінського історизму набула національних українських рис.


Слайд #11
Презентація на тему «Архітектура України ХХ ст» - Слайд #11

В 1936–1939 рр. були збудовані: будинок ЦК КП(б)У, нині Міністерство закордонних справ України (проект П. Лангбарда); будинок НКВС, нині Кабінет міністрів України (проект І. Фоміна); будинок Верховної Ради УРСР (проект В. Заболотного); штаб Київського особливого військового округу, нині Адміністрація Президента України (проект С. Григор'єва).


Слайд #12
Презентація на тему «Архітектура України ХХ ст» - Слайд #12

Комуністичний режим зруйнував чимало визначних будівель, які пізніше були внесені до офіційних списків пам'яток архітектури (Михайлівський Золотоверхий і Микільський військовий собори в Києві, Троїцький собор у Глухові тощо). Сьогодні деякі з них, наприклад, Михайлівський Золотоверхий чи Успенський собору Києві, відбудовані.


Слайд #13
Презентація на тему «Архітектура України ХХ ст» - Слайд #13

Михайлівський Золотоверхий собор


Слайд #14
Презентація на тему «Архітектура України ХХ ст» - Слайд #14

Троїцький собор 


Слайд #15
Презентація на тему «Архітектура України ХХ ст» - Слайд #15

Успенський собор


Слайд #16
Презентація на тему «Архітектура України ХХ ст» - Слайд #16

Після Другої світової війни національно-самобутні ретроспекції відбилися в архітектурній діяльності періоду післявоєнної відбудови міст і сіл України. Особливо це мало значний вплив на грандіозну відбудову Хрещатика (архітектори: О. Власов, А. Добровольський та ін.). Багаті традиції українського бароко, які використали автори в забудові столичної вулиці, гармонійно поєднані з міським рельєфом. В архітектурі будинків була активно застосована українська орнаментальна пластика та колорит


Слайд #17
Презентація на тему «Архітектура України ХХ ст» - Слайд #17

Хрещатик


Слайд #18
Презентація на тему «Архітектура України ХХ ст» - Слайд #18

В 1960—70-ті роки з'являються перші прояви нової образності архітектури, використання сучасних індустріальних конструкцій та прогресивних будівельних матеріалів — Палац спорту в Києві (архітектори: Михайло Гречина, О. Заваров); наземні станції Київського метрополітену «Хрещатик» (архітектори: А. Добровольський, В. Єлізаров та ін.); «Університет» (архітектори: Г. Головко, М. Сиркін та ін.); готель «Тарасова гора» в м. Каневі (архітектори: Н. Чмутіна, Е. Гусєва, В. Штолько та ін.); Палац дітей та юнацтва у Києві (архітектори: Авраам Мілецький, Едуард Більський); кіноконцертний палац «Україна» (архітектори: Є. Маринченко та ін.). Оригінальністю та новизною форм позначена архітектура комплексу Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка (архітектори В. Ладний, А. Буділовський, Л. Коломієць та ін.).


Слайд #19
Презентація на тему «Архітектура України ХХ ст» - Слайд #19

Палац спорту


Слайд #20
Презентація на тему «Архітектура України ХХ ст» - Слайд #20

Київський національний університет імені Тараса Шевченка