Презентація на тему «Ангела Меркель» (варіант 1)
Ангела МеркельDr. Angela Dorothea Merkel
Федеральний канцлер Німеччини
На посаді з22 листопада 2005 Попередник Герхард Шредер
Народилася17 липня 1954 (59 років)Гамбург, ФРН Політична партіяХристиянсько-демократичний союз
Релігія – Лютеранство
А́нгела Дороте́я Ме́ркель (нім. Angela Dorothea Merkel; * 17 липня 1954, Гамбург) — німецький політик, лідер ХДС, з 2005-го року — Федеральний Канцлер Німеччини. Перша жінка Федеральний Канцлер Німеччини.
Ангела Меркель
Ангела була третьою дитиною в родині лютеранського пастора Горста Каснера і вчительки Герлінди Каснер які жили в Гамбурзі. Після її народження сім'я переїхала в НДР, де її батько очолив прихід у містечку Темплін. Її батько, лютеранський пастор, відкриває семінарію в НДР і керує будинком для інвалідів. Він утримується від будь-якої публічної критики режиму, що дає йому привілейоване положення: у його розпорядженні два автомобілі і можливість часто виїжджати на захід. Таким дивним чином східнонімецька влада виражала йому свою довіру, впевнена в тому, що пастор — переконаний комуніст.
Біографія
В юності Ангела була в піонерській організації, Комуністичному союзі молоді, і одночасно була членом молодіжної організації християнських демократів. У школі добре опанувала російську мову. Пізніше вивчила англійську.
У 1978 році закінчила фізичний факультет Лейпцизького університету, у 1986 захистила дисертацію. З 1978 до 1990 працювала в Центральному інституті фізичної хімії Академії наук НДР.
Рано виходить заміж за фізика Ульріха Меркеля, з яким незабаром розлучається і сходиться з професором Йоахимом Зауером, на той час розведеним і батьком двох дітей.
Юність
Початок політичного життя
У 1989 після падіння Берлінської стіни вона вступила в ряди організації «Німецька вільна молодь» (Freie Deutsche Jugend), покликаної керувати молоддю, відданій державі, і активістом Партії демократичного відновлення, де обіймає посаду секретаря Департаменту агітації і пропаганди. Так вона стає одним з головних експертів з політичної комунікації в НДР. За службовим обов'язком, науковою і політичною, вона часто їздить в країни радянського блоку, зокрема до Москви, тим більше що вона вільно говорить російською.
Через кілька місяців Ангела Меркель раптово міняє свій політичний табір і вступає в організацію «Демократичний прорив» (Demokratischer Aufbruch) —новий рух, ініційований західнонімецькою християнською демократією. Їй відразу доручають ті ж функції, тільки тепер її нова посада називається на західнонімецький зразок: «прес-секретар».
Політичні звершення
Після останніх парламентських виборів в ДР вона увійшла до уряду Лотара де Мезьера, останнього голови кабінету міністрів НДР, і стала його прес-секретарем, хоча її організація «Демократичний прорив» набрала тільки 0,9% голосів. У цей період вона бере активну участь в «переговорах 2+4», які поклали чотиристоронній угоді про статус Берліна і його окупації союзниками, а також в переговорах з приводу об'єднання Німеччини, які Кондоліза Райс веде з Вашингтона. Щоб уникнути масованої еміграції на захід Меркель без зволікання запустила процес інтеграції НДР в ринкову економіку і зону марки.
Після об'єднання Німеччини в 1990 вступила в Християнсько-демократичний союз, який був тоді при владі. У грудні того ж року її обрали депутатом Бундестагу.
З 1991 — віце-голова Християнсько-демократичного союзу.
У 1994 перейшла на посаду міністра навколишнього середовища.
У 1998 ХДС був змушений піти в опозицію, а навколо Гельмута Коля вибухнув скандал із приводу незаконних зовнішніх пожертвувань на рахунки ХДС. Скандал торкнувся також і голови ХДС Вольфганга Шойбле і той змушений був піти у відставку.
Ангела Меркель відреклася від Коля і зажадала від партійного активу змінити керівництво ХДС і почати партійне «відновлення». У квітні 2000 96% членів партії обрали її спадкоємицею Шойбле на посаді голови ХДС. Цей успіх був особливо примітний на тлі того, що Меркель — жінка, східна німкеня і протестантка, вкрай нетипова для цієї партії.
У 2002 Меркель погодилася на єдину кандидатуру на посаду федерального канцлера від ХДС/ХСС прем'єр-міністра Баварії Едмунда Штойбера. Штойбер вибори програв і це підсилило внутрішньопартійні позиції Меркель.
Після несподіваної ініціативи Герхарда Шредера про дострокові вибори у 2005, Ангела Меркель була обрана ХДС/ХСС кандидатом на посаду федерального канцлера Німеччини
Значущі дати
«Велика коаліція»Перший уряд Ангели Меркель
10 жовтня 2005 голова Християнсько-соціального союзу, прем'єр-міністр Баварії Едмунд Штойбер повідомив, що на переговорах про формування «великої» правлячої коаліції, які проводили А. Меркель, Герхард Шредер і голова СДП Франц Мюнтеферінг, було вирішено, що Ангела Меркель стане новим канцлером Німеччини.
В обмін на згоду на канцлерство Ангели Меркель СДП одержить у майбутньому кабінеті 8 міністерських портфелів: іноземних справ, фінансів, юстиції, праці, з питань охорони навколишнього середовища, охорони здоров'я, транспорту, а також економічного співробітництва і розвитку.
Поряд з керівником відомства федерального канцлера в ранзі міністра — відходять посади міністрів оборони, внутрішніх справ, економіки, сім'ї, освіти, а також сільського господарства.
Тим часом, Герхард Шредер заявив, що його не буде в наступному уряді ФРН. Раніше не виключалося, що він може зайняти в новому уряді посаду віце-канцлера і міністра закордонних справ.
22 листопада 2005 Ангела Меркель була обрана федеральним канцлером ФРН, 397 депутатів Бундестагу проголосували «за», 202 — «проти», 12 — «утрималися».
Консервативно-ліберальна коаліція
27 вересня 2009 року в Німеччині відбулися параламентські вибори, за результатами яких була сформована коаліція між блоком Християнсько-демократичного союзу та вільними демократами.
28 жовтня канцлер Німеччини Ангела Меркель була переобрана на посаду голови уряду ФРН за підсумках виборів до бундестагу і коаліційних переговорів.[1]
В зовнішній політиці Меркель відома своєю беззастережною підтримкою американського курсу, виступаючи за зближення зі США. Вона неодноразово критикувала Герхарда Шредера за «надмірну» дружбу з Володимиром Путіним і заявляла про те, що, в разі обрання канцлером, займе твердішу позицію у відношенні до Росії. Меркель має намір розбити «тріумвірат» Шредера з Жаком Шираком і Володимиром Путіном і поліпшити відносини з США та країнами Східної Європи.
Політичні позиції
Політичні позиції
Меркель є послідовним противником прийняття Туреччини в Європейський Союз. Найбільше, що вона згодна надати Туреччині, — «привілейоване партнерство». Також у березні 2010 року, після того, як економіка Греції опинилась на межі дефолту, Ангела заявила, що Єврозоні необхідний механізм виключення з неї окремих країн за систематичне порушення правил фінансової стабільності[2].
В внутрішній політиці вона має намір продовжити курс реформ Герхарда Шредера, однак «іншими способами». Її головна оголошена мета — створення робочих місць і підтримка економіки за рахунок зменшення соціальних допомог.
Сімейне життя
Ангела Меркель одружена вдруге, дітей не має. Першим її чоловіком, з яким вона одружилася ще в Лейпцигу, був Ульріх Меркель (розлучилася після переїзду в Берлін після університету). Після розлучення залишила його прізвище. Другий чоловік — професор теоретичної і фізичної хімії Університету ім. Гумбольдта Йоахім Зауер (Joachim Sauer).
Власник одного з берлінських авто-ресайклінгів виявив по техпаспорту, що списаний на брухт «Golf II» з 190.000 км пробігу на одометрі, колись належав Ангелі Меркель. Це було перше «західне авто» майбутнього канцлера, вона їздила на ньому в 1990–1995 роках, після чого «Гольф» ще рік належав її чоловіку, а потім у інших власників. Господар ресайклінгу реставрував автомобіль і повністю його перефарбувавши, в середині квітня 2012 виставив на аукціон eBay. Після того, як ставки досягли 130.000 євро, виявилось, що ніхто всерйоз не збирався купувати авто, а більшість ставок зробили жартівники, власник зняв авто з торгів[3]. З другої спроби йому вдалось продати Гольф на eBay за 10.165,02 євро.Для порівняння — перший «Golf» Папи Бенедикта XVI був проданий на аукціоні в 2005 році за 188.938,88 євро.
Журнал «Форбс» вважає Ангелу Меркель найвпливовішою жінкою сучасності (станом на 24 серпня 2011 року).
Цікаві факти