Презентація на тему «Синтетические лекарственные препараты» (варіант 2)

Синтетичні лікарські препарати

Поняття про синтетичні лікарські препарати
Лікувальні препарати, лікарські засоби, ліки або медикаменти —це речовини або суміші речовин, що вживаються для профілактики, діагностики, лікування захворювань, запобігання вагітності, усунення болю, отримані з крові, плазми крові, органів і тканин людини або тварин, рослин, мінералів, хімічного синтезу або із застосуванням біотехнологій.

1866 року англійський хірург Джозеф Лістер уперше використав під час операції карболову кислоту (фенол) для дезінфекції інструментів. Це істотно зменшило смертність поміж хворих, оскільки запобігало бактеріальним інфекціям.
C6H5OH

Аспірин

У 1899 р. на фірмі «Байєр» почалося виробництво препарату під назвою «аспірин» як аналгетичний, жарознижуючий і протизапальний засіб.

Аспірин (2- ацетилоксибензойна кислота, ацетат саліцилової кислоти) складається із залишків саліцилової та оцтової кислоти.
Молекулярна формула:
С9Н8О4

Хімічна формула аспірину

Фізичні властивості
Кристалічна речовина;
Розчинний у воді;
Температура плавлення аспірину 135°С;
Густина—1,4г/мл.;
При температурі 490°С самозаймається.

Хімічні властивості
При температурі 490°С самозаймається.
Під час лужного гідролізу аспірину можна отримати саліцилову і оцтову кислоту.

Отримання аспірину
Саліцилова кислота
Ацетилсаліцилова
кислота

Анальгін

Анальгін з'явився у 1920 р. Його синтезував німецький хімік Людвіг Кнорр.
Кнорр шукав покращену формулу для інших популярних на той час ліків – пірамідону.
До традиційної формули він додав залишок сірчаної кислоти. Це й отримало назву – анальгін .

Метамізол натрію
Болезаспокійливий і жарознижуючий препарат.

C13H18N3NaO5S

Таблетки білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, із плоскою поверхнею та рискою.
Склад: метемізол натрію о,5 г;
допоміжні речовини: крохмаль картопляний,кальцію стеара, тальк.

Синтез Анальгіну

Обережно! Анальгін!!!
Це коли в крові зменшується кількість лейкоцитів і гранулоцитів( клітин білої крові),які захищають організм від усіх зовнішніх та внутрішніх ворогів.
Як наслідок, у людини знижується імунітет і вона стає вразливою до інфекцій, бактерій та грибків.
Найбільша загроза – агранулоцитоз.