Презентація на тему «Полімери. Поліетилен»
Полімери. Поліетилен.
Полімери – це своєрідні хімічні сполуки з високою молекулярною масою (від декількох тисяч до багатьох мільйонів), молекули яких (макромолекули) складаються з великого числа повторюваних угруповань (мономерних ланок).
Реакція відбувається за рахунок підвищення тиску та температури і наявності каталізатора.
Шафа / піч для полімеризації.
Етилен – вихідна низькомолекулярна речовина у реакції полімеризації (мономер), і утворенні поліетилену.
Якщо етилен нагріти до 150—200°С і піддати високому тиску, його молекули почнуть сполучатися одна з одною у великі молекули. Сполучення молекул відбувається за рахунок розриву в кожній з них подвійних зв'язків з утворенням одинарних й вивільненням двох одиниць валентності.
Будову молекул полімеру зображають звичайно скорочено структурою однієї елементарної ланки. Скорочена структурна формула поліетилену:
[ —CH2—CH2— ]n
Поліетилен [–CH2–CH2–]n існує в двох модифікаціях, що відрізняються за структурою, а виходить, і по властивостях.
Обидві модифікації виходять з етилену CH2=CH2. В одній з форм мономери зв'язані в лінійні ланцюги ;
В іншій – розгалуження з 4–6 вуглецевих атомів приєднані до основного ланцюга випадковим способом.
Лінійні поліетилени виробляються з використанням особливих каталізаторів, полімеризація протікає при помірних температурах (до 150С) і тисках (до 20 атм).
Лінійні поліетилени утворюють область кристалічності, що сильно впливають на фізичні властивості зразків.
Цей тип поліетилену звичайно називають поліетиленом високої щільності; він являє собою дуже твердий, міцний і твердий термопласт, широко застосовуваний для литьєвого і видувного формування ємкостей, використовуваних у домашнім господарстві і промисловості.
Розгалужені поліетилени спочатку одержували нагріванням етилена до температур порядку 200*С при дуже високих тисках (понад 1500 атм). Розгалуження зменшують здатність поліетилена до кристалізації.
Розроблено методи одержання поліетилена низкою щільності при низькому тиску і помірних температурах сополімеризацією етилена з іншим олефином, наприклад бутиленом CH2=CH–CH2–CH3.
Цей поліетилен звичайно називають поліетиленом низької щільності.
Поліетилен низької щільності являє собою міцний, дуже гнучкий і злегка пружний термопласт, трохи більш м'який, легше формується і що видавлюється, чим поліетилен високої щільності.
Поліетилен низької щільності знаходить широке застосування у виробництві покрить, пакувальних матеріалів і виробів, виготовлених методом литьєвого формування.
Загалом, поліетиле́н — твердий, безколірний, жирний на дотик матеріал. Він легший за воду, горить повільно синюватим полум'ям без кіптяви.
Стійкий до дії води, не реагує з лугами будь-якої концентрації, з розчинами нейтральних, кислих і основних солей, органічними і неорганічними кислотами, навіть концентрованою сірчаною кислотою, але розкладається при дії 50%-ої азотної кислоти при кімнатній температурі і під впливом рідкого чи газоподібного хлору і фтору.
При кімнатній температурі не розчиняється і не набухає в жодному з відомих розчинників. При підвищеній температурі (80° C) розчинний в циклогексані і чотирихлористому вуглеці. Під високим тиском може бути розчинений в перегрітій до 180° C воді.
З часом, розкладається з утворенням поперечних міжланцюгових зв'язків, що призводить до підвищення крихкості на тлі невеликого збільшення міцності. Нестабілізований поліетилен на повітрі піддається термоокислювальній деструкції (термостарінню).
Завдяки високій хімічній стійкості поліетилен широко застосовується в хімічній промисловості для виробництва пластикових труб, частин різних апаратів, внутрішньої футеровки місткостей для зберігання кислот тощо.
Завдяки високій хімічній стійкості поліетилен широко застосовується в хімічній промисловості для виробництва пластикових труб, частин різних апаратів, внутрішньої футеровки місткостей для зберігання кислот тощо.
Завдяки високій хімічній стійкості поліетилен широко застосовується в хімічній промисловості для виробництва пластикових труб, частин різних апаратів, внутрішньої футеровки місткостей для зберігання кислот тощо.
Поліетилен застосовується також в електротехнічній, електрокабельній і радіотехнічній промисловості як добрий ізолятор електропроводів.
На основі поліетилену отримують дуже важливий сучасний матеріал – пластмасу. Для цього до поліетилену додають пластифікатори, стабілізатори, антиоксиданти, пігменти, антистатики та наповнювачі.
Пластмаса в первинному вигляді.
Лиття виробів з пластмаси.
Лиття виробів з пластмаси.
Лиття виробів з пластмаси.
Лиття виробів з пластмаси.
Поліетилен один з найбільш корисних і важливих пластичних матеріалів.
Деталі електронних пристроїв, покриття картонних молочних пакетів, пакувальні плівки й іграшки от далеко не повний перелік того, що роблять з поліетилену.