Презентація на тему «Основні класи неорганічних сполук»


Рейтинг презентації 3.57 на основі 14 голосів



Слайд #1
Презентація на тему «Основні класи неорганічних сполук» - Слайд #1

Основні класи неорганічних сполук


Слайд #2
Презентація на тему «Основні класи неорганічних сполук» - Слайд #2

Основні класи неорганічних сполук


Слайд #3
Презентація на тему «Основні класи неорганічних сполук» - Слайд #3

Оксиди
Оксиди — складні речовини, утворені двома елементами, одним із яких є Оксиген. Їх назва складається зі слова «оксид» з додаванням спочатку назви елемента, що входить до складу речовини, у називному відмінку.


Слайд #4
Презентація на тему «Основні класи неорганічних сполук» - Слайд #4

Класифікація оксидів
1) Оксиди, яким відповідають основи, називаються основними. Вони утворені металами. До них належать CuO, , O , CaO, BaO, O, NiO та інші.
2) Оксиди, яким відповідають кислоти, називаються кислотними. Вони утворені в основному неметалами. Це S, C , ,Si , та інші.
 


Слайд #5
Презентація на тему «Основні класи неорганічних сполук» - Слайд #5

Поширення оксидів у природі
Оксиди широко поширені в природі. Наприклад, силіцій(IV) оксид Si — кремнезем є основною складовою піску, глини, входить до складу багатьох мінералів; C— карбон(IV) оксид, вуглекислий газ,— складова частина повітря; — алюміній оксид входить до складу глини і багатьох гірських порід; — ферум(ІІІ) оксид міститься в залізних рудах; O— вода — найпоширеніший на Землі оксид.
 


Слайд #6
Презентація на тему «Основні класи неорганічних сполук» - Слайд #6

Вода як найважливіший природний оксид
Фізичні властивості води. Чиста вода прозора, не має запаху і смаку. Найбільша її густина — при 4(1 г/см3). Густина льоду менша ніж густина рідкої води, тому лід спливає на її поверхню. Вода замерзає при 0 °С й кипить при 100 та тиску 101 325 Па (1 атм). Вона погано проводить тепло і дуже погано — електрику. Вода є гарним розчинником.
 


Слайд #7
Презентація на тему «Основні класи неорганічних сполук» - Слайд #7

Хімічні властивості води.
1) Взаємодія з металами. Метали, що стоять у ряді напруг до Алюмінію включно, реагують із водою за звичайних умов:
2Na + 2O = 2NaOH +
Метали, що стоять у ряді напруг від Мангану до Гідрогену, реагують із водою при нагріванні:
2Fe + 3 =
Метали, що стоять у ряді напруг після Гідрогену, з водою не реагують.
2) Вода реагує з оксидами металів, якщо метали, що утворюють оксиди, знаходяться в ряді напруг до Магнію. При цьому утворюються луги, тобто розчинні у воді основи:
CaO + O = Ca O— кальцій гідро­ксид.
3) Вода реагує з багатьма оксидами неметалів, внаслідок реакції утворюються розчинні кислоти:
S=S— сульфатна кислота.
4) Вода розкладається під дією високої температури або електричного струму:
22 +
 


Слайд #8
Презентація на тему «Основні класи неорганічних сполук» - Слайд #8

Кислоти
Кислоти — це складні речовини, що складаються з одного чи декількох атомів Гідрогену та кислотного залишку.
Кислоти класифікують:
1) за кількістю атомів Гідрогену в кислоті — на одно-, дво- та триосновні.
2) за наявністю Оксигену в кислотному залишку — на безоксигенові та оксигеновмісні.


Слайд #9
Презентація на тему «Основні класи неорганічних сполук» - Слайд #9

Одержання кислот
1) Оксигеновмісні розчинні у воді кислоти можна добути взаємодією оксидів з водою:
2) Оксигеновмисні нерозчинні у воді кислоти добувають взаємодією відповідної солі з більш сильною кислотою:
3) Безкисневі кислоти добувають взаємодією водню з неметалом:
з наступним розчиненням продукту реакції у воді.


Слайд #10
Презентація на тему «Основні класи неорганічних сполук» - Слайд #10

Фізичні властивості кислот
Більшість кислот — рідини, але є і тверді кислоти, наприклад ортофосфатна і метафосфатна, силікатна. Усі кислоти важчі за воду й у більшості випадків добре в ній розчиняються. Деякі леткі кислоти (хлоридна, нітратна) мають характерний запах. Майже всі кислоти безбарвні.


Слайд #11
Презентація на тему «Основні класи неорганічних сполук» - Слайд #11

Хімічні властивості кислот
1) Дія на індикатори. Речовини, які змінюють своє забарвлення під дією кислот або лугів, називаються індикаторами.
2) Взаємодія з металами.
Метали, що стоять у ряді напруг до Гідрогену, витісняють його з розведених кислот (крім нітратної кислоти):
3) Кислоти реагують з оксидами, що утворені металами:
Реакції обміну — це реакції між двома складними речовинами, у результаті яких вони обмінюються своїми складовими частинами.
4) Кислоти реагують з основами:


Слайд #12
Презентація на тему «Основні класи неорганічних сполук» - Слайд #12

Основи
Основи — складні речовини, до складу яких входять атом металу й одна або кілька гідроксильних груп.
Назви основ утворюються від назви відповідного металу в називному відмінку і слова «гідроксид»:
NaOH — натрій гідроксид;
Застосовуються й інші традиційні назви:
NaOH — їдкий натр;
Основи класифікуються за розчинністю у воді:
1) на розчинні, або луги, — добуті лужними або лужноземельними металами:
Li, Na, K, Rb, Cs, Ba, Sr, Ca;
2) нерозчинні — всі інші основи.


Слайд #13
Презентація на тему «Основні класи неорганічних сполук» - Слайд #13

Фізичні властивості основ
За нормальних умов усі луги — тверді речовини білого кольору, милкі на дотик, їдкі, роз'їдають шкіру, тканини, папір. Нерозчинні основи — тверді речовини різного кольору.


Слайд #14
Презентація на тему «Основні класи неорганічних сполук» - Слайд #14

1) Луги добувають:
— взаємодією води з лужними або лужноземельними металами:
— взаємодією води з оксидами лужних і лужноземельних металів:
BaO + 2H2O = Ba(OH)2
2) Нерозчинні основи добувають унаслідок взаємодії розчинних солей з лугами:


Слайд #15
Презентація на тему «Основні класи неорганічних сполук» - Слайд #15

Хімічні властивості основ
1) Луги мають такі хімічні властивості:
— змінюють забарвлення індикаторів: фенолфталеїну без кольору на малинове, метилового оранжевого на жовте, фіолетового лакмусу на синє, універсального індикаторного паперу на синє;
взаємодіють із кислотними оксидами:
— взаємодіють із кислотами:
— реагують із солями:
2) Нерозчинні основи мають такі хімічні властивості:
— не змінюють забарвлення індикаторів;
— практично не взаємодіють із кислотними оксидами;
— взаємодіють із кислотами:
— розкладаються при нагріванні:
Реакція взаємодії кислот з основами називається реакцією нейтралізації і належить до реакцій обміну.


Слайд #16
Презентація на тему «Основні класи неорганічних сполук» - Слайд #16

Амфотерні гідроксиди та оксиди
Здатність хімічних речовин виявляти кислотні або основні властивості в залежності від природи речовини, з якою вони реагують, називається амфотерністю.
Амфотерні властивості виявляють перехідні метали, їхні оксиди та гідроксиди, наприклад: цинк, алюміній, берилій, тривалентний хром і тривалентне залізо, їхні оксиди і гідроксиди тощо.


Слайд #17
Презентація на тему «Основні класи неорганічних сполук» - Слайд #17

Хімічні властивості амфотерних речовин
Характерною є взаємодія амфотерних речовин як із кислотами, так і з основами:
а також реакції з цинк гідроксидом:


Слайд #18
Презентація на тему «Основні класи неорганічних сполук» - Слайд #18

Солі
Солі — це складні речовини, утворені атомами металів і кислотними залишками.
Назви солей складаються з назви металу і назви кислотного залишку.
Фізичні властивості солей
За нормальних умов усі солі — тверді кристалічні речовини різного кольору. Розчинність їх у воді різна


Слайд #19
Презентація на тему «Основні класи неорганічних сполук» - Слайд #19

Хімічні властивості солей
Солі взаємодіють:
1) З металами (реакція заміщення):
2) Розчинні солі з лугами (реакція обміну):
3) З кислотами (реакція обміну).
Ця реакція відбувається за таких умов:
— утворюється осад, нерозчинний у кислотах:
— реагуюча кислота сильніша від тієї, яка утворила сіль:
— сіль утворена леткою кислотою, а реагуюча кислота нелетка:
Кислота нестійка, тому при її утворенні відразу ж відбувається реакція розкладу. Наприклад:
Зазвичай це записується так:
4) Із солями (реакція обміну):
NaCl + AgNO3 = NaNO3 + AgCl