Презентація на тему «Мило» (варіант 7)


Рейтинг презентації 3.4 на основі 55 голосів



Слайд #1
Презентація на тему «Мило» (варіант 7) - Слайд #1

Мило.
Синтетичні миючі
засоби.


Слайд #2
Презентація на тему «Мило» (варіант 7) - Слайд #2

Мила - це натрієві або калієві солі вищих карбонових кислот: пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лауринової.
Мило — розчинна у воді мийна речовина; як хімічний продукт являє собою відносно складне з'єднання жирних кислот з лугами, а за своєю будовою відноситься до класу солей. Випускається в твердому стані, рідкому, а також у вигляді порошку і гранул.


Слайд #3
Презентація на тему «Мило» (варіант 7) - Слайд #3

Історичні джерела вказують на те, що мило виготовлялося ще в стародавньому Шумері в Вавілоні (близько 2800 р. до н. е.). Описи технології виготовлення мила знайдені в Месопотамії на глиняних табличках, що належать приблизно до 2200 р. до н. е. Єгипетський папірус середини другого тисячоліття до нашої ери свідчить, що єгиптяни регулярно милися з використанням мила. Широко використовувались подібні мийні засоби і у Стародавньому Римі .Легенда свідчить, що латинське слово лат. sapo (мило) походить від назви гори Сапо в древньому Римі, де відбувалися жертвоприношення богам .Тваринний жир, що виділяється при спалюванні жертви, накопичувався і змішувався з деревною золою багаття. Отримана маса змивалася дощем в глинистий ґрунт берега річки Тібр, де жителі прали білизну і, природно, спостережливість людини не упустила того факту, що завдяки цій суміші одяг відпирався набагато легше.Тверде мило було винайдене у 1170 році і походить від латинського sapo (суміш жиру і попелу)


Слайд #4
Презентація на тему «Мило» (варіант 7) - Слайд #4

Створення милоподібної напіврідкої речовини "сапо" дало можливість жінкам використати її не лише для прання, але й для косметичних цілей: укладки волосся, фарбування. Проте ефект не був довготривалим, оскільки при попаданні на цю суміш води, утворювалася густа піна і фарба легко змивалась. Пізніше римляни стали використовувати для варіння жири та природну соду, без золи. Таку суміш змішували і тримали на вогні до повного випаровування води, в результаті чого виходили тверді шматки мила. Але мило виявилося таке жорстке, що його використовували тільки для прання.В Європі і США безперервний процес миловаріння в промислових масштабах з'явився в кінці 1930-х років разом з безперервним процесом гідролізу (розщеплення) жирів водою і парою під високим тиском у миловарних вежах.


Слайд #5
Презентація на тему «Мило» (варіант 7) - Слайд #5

омилення жирів
С17Н35СОО – СН2 СН2ОН
С17Н35СОО – СН + 3NaОН СН ОН +3С17Н35СООNa
C17H35COO – CH2 CH2OH


Слайд #6
Презентація на тему «Мило» (варіант 7) - Слайд #6

У хімічному відношенні основним компонентом твердого мила є суміш розчинних солей вищих жирних кислот. Зазвичай це натрієві, рідше - калієві і амонієві солі таких кислот, як стеаринова, пальмітинова, міристинова, лауринова і олеїнова. Додатково в складі мила можуть бути й інші речовини: наповнювачі, барвники, ароматизатори, дезинфікуючі та лікувально-профілактичні додатки .Важливими якостями мила є: розчинність у воді, мийна здатність, мило повинно нормально стиратись (має бути невеликий розхід мила) і утворювати при цьому хорошу піну, не повинно розкисати і розпливатись.


Слайд #7
Презентація на тему «Мило» (варіант 7) - Слайд #7

Мило виготовляють кип'ятінням у воді жирів разом з такими лугами, як гідроксид натрію (каустична сода) і гідроксид калію. Жири виділяють з продуктів рослинного походження (бавовникова, пальмова або соєва олії), також тваринних продуктів, наприклад з свинячого сала, яловичого чи баранячого жиру абориб'ячого жиру . При кип'ятінні жирів разом з лугами утворюється гліцерин  і солі жирних кислот (мило). Натрієві мила більш густі і, як правило, тверді; калійні мила більш м'які, або взагалі рідкі.


Слайд #8
Презентація на тему «Мило» (варіант 7) - Слайд #8

Мило господарське - сорт мила з вмістом жирних кислот не більше 72% і відносно великою кількістю лугів, близько 0,15-0,20%. Внаслідок чого має дуже високий водневий показник - pH 11-12. Володіє антибактеріальними властивостями. Відповідно до ГОСТ 30266-95 господарське мило підрозділяється на три категорії залежно від вмісту жирних кислот. I категорія повинна мати не менше 70,5% жирних кислот, II категорія - 69,0%, III - 64,0%. Господарське мило отримують шляхом охолодження мильного клею.


Слайд #9
Презентація на тему «Мило» (варіант 7) - Слайд #9

Мийна дія мила – складний фізико-хімічний процес. Мило є посередником між полярними молекулами води і неполярними частинками бруду, нерозчиненого у воді. Умовно склад мила можна позначити формулою R–COONa, де R – вуглеводневий радикал, до складу якого можуть входити 12–17 атомів Карбону. За хімічною природою мило – це сіль, йонна сполука. Вона містить полярний залишок –COO–Na+ і неполярний радикал R. Під час миття молекули мила так орієнтуються на забрудненій поверхні, що полярні групи – COONa звернені до полярних молекул води, а неполярні вуглеводневі радикали – до неполярних часток бруду. Таким чином, частинки бруду ніби потрапляють в оточення молекул мила і легко змиваються з поверхні водою.


Слайд #10
Презентація на тему «Мило» (варіант 7) - Слайд #10

Мило і синтетичні мийні засоби належать до так званих поверхнево-активних речовин (ПАР). Їхнє широке застосування часто пов'язують із забрудненням водойм, довкілля. Річ у тім, що до мийних засобів додають фосфати, які у водоймах перетворюються на речовини, що живлять мікроорганізми. Вони починають швидко розмножуватись. А це спричинює заболочення водойм. Через це сучасні мийні засоби повинні хімічно чи біологічно розкладатися на нешкідливі речовини, що не забруднюють стоки.


Слайд #11
Презентація на тему «Мило» (варіант 7) - Слайд #11

Роботу виконав учень 11 класу Кузніцов Євген