Презентація на тему «Кераміка. Скло. Порцеляна»

Кераміка. Скло. Порцеляна
РоботаУчениці 11 класуДоценко Анастасії

Кераміка
Кераміка – це вироби з природних глин або сумішей їх з мінеральними домішками, обпалені до кам'янеподібного стану. Термін “кераміка” охоплює багато найрізноманітніших виробів, від будівельної цегли до легко прозорого посуду з фарфору. Основними технологічними видами кераміки є: цегла та блоки, гончарні вироби, теракота і майоліка, які мають грубий пористий черепок; фаянсові вироби з тонким пористим черепком; фарфор та кам'яні вироби, що мають спечений черепок – щільний, непроникний для кислот, лугів, газів та води. температура обпалювання керамічних виробів, при які відбуваються фізико-хімічні процеси перетворення пластичної маси на кам'янеподібне тіло, змінюється в межах 900-20000С. Процеси виробництва кераміки дуже різноманітні, загалом вони зводяться до обробки сировини (глини), готування мами, надання форми, сушіння, обпалювання та оздоблення виробів. Кераміку широко застосовують у багатьох галузях техніки, в мистецтві та побуті.

На Україні в 15-18 ст. гончарство особливого розвитку досягло в міських цехах. Крім посуду, поширюється виробництво кахлю, архітектурних плиток і вставок. В цей час гончарі засвоюють свинцеві поливи, які витісняють задимлювання і властиві йому витискувані прикраси, замінюючи їх кольоровим підполивяним розписом.

Виготовляють(варять) звичайне віконне скло із соди Na CO , вапняку СaCO та кварцового піску SiO при температурі 1500*С у спеціальних печах безперервної дії.
2
2
3
3
Спрощено процес одержання скла передає рівняння реакції:
Na CO + CaCO + 6SiO = Na O CaO 6SiO + 2CO
2
2
2
2
2
3
3
t*
Скло

Можна передати записом: Na O CaO 6SiO
2
2
Властивості скла:
Здатність пропускати сонячні промені
Поступовий перехід із твердого стану в рідкий через відсутність постійної точки плавлення й кипіння
Стійкість до дії кислот,лугів
Скло звичайне

Стіни
Стеля
Фотокамера
Посуд
Меблі
Лампочка
Ялинкові прикраси
Кришталь
РІЗНОВИДИ СКЛА ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Зелене і коричневе скло почали виробляти в Єгипті й Месопотамії у IV тис. до н.е. Його выкористовували лише для прикрас.
Кришталь-скло,яке замість силікатів Натрію і Кальцію містить силікати і борати Калію та Плюмбуму(II).Кришталь сильно заломлює світло і грає всіма кольорами веселки.
Існує ще й кварцове скло – чистий переплавлений силіцій(IV) оксид. Це скло майже не змінює свого об'єму за зміни температури.

Порцеляна
Порцеля́на — один із видів тонкої кераміки — білий матеріал. Слово «порцеляна» походить від староіталійського «porcellana» — назви молюска Concha Veneris. Назву запозичено у зв'язку з напівпрозорим виглядом його мушлі (черепашки), яка подібна до справжньої порцеляни.
Це матеріал, що здебільшого складається з SiO2, Al2O3 i K2O. Як сировину для добування використовують білу глину — каолін, кварцевий пісок і польовий шпат(K2O·Al2O3·6SiO2). Порцеляну отримують високотемпературною термічною обробкою цієї суміші. З розвитком техніки з'явились різновиди порцеляни: цирконієва, глиноземна, літієва тощо.
Порцеляна має невелику пористість, через що вона непроникна для газу та води, має доволі високу механічну міцність, термостійкість, електроізоляційні властивості. На зламі має склоподібний вигляд, що спікся. Цінується порцеляна, яка просвічується на світлі.

З неї виготовляють посуд, санітарно-технічні вироби, електроізолятори, предмети побуту, художні вироби, зубні протези.