Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1)
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #1 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #1](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dba/d3ef7df8a05db5367b011ae19e376b5a.jpeg)
Тема:Хімія
та їжа
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #2 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #2](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dbb/6189cf40453cacdab661c07c76cce721.jpeg)
Девіз: «Хіміки - це ті, хто дійсно розуміють світ!
Л.Полінг
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #3 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #3](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dbc/d1e37baccc8dfe2e720534ba72b38b8a.jpeg)
План
Жири, як компоненти їжі, їх роль в організмі
Вуглеводи, як компоненти їжі, їх роль в організмі
Білки, як компоненти їжі, їх роль в організмі
Вітаміни, як компоненти їжі, їх роль в організмі
Вода і мінеральні речовини, їх роль в організмі
Харчові добавки. Е – числа
Здорове харчування
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #4 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #4](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dbd/ef54033c232b8e2530e73a97c5a5b677.jpeg)
Жири
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #5 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #5](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dbe/848129ec1261e023e585f49ac3fe5296.jpeg)
Жири (ЛІПІДИ)
Жири (ліпіди) — речовини, які використовуються організмом для енергетичних і пластичних цілей.
входять до складу клітин, беруть участь в обміні речовин.
складаються з гліцерину та вищих жирних кислот, які поділяються на насичені та ненасичені.
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #6 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #6](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dbf/f3ffb304290c610e25010f45121fb98b.jpeg)
Важливу роль в організмі людини відіграють поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК) — арахідонова, лінолева, ліноленова.
Поліненасичені жирні кислоти є структурними елементами клітинних мембран.
Арахідонова кислота є попередником утворення тканинних гормонів (простагландинів), які відіграють важливу роль в обміні холестерину. Арахідонова кислота в організмі утворюється з лінолевої
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #7 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #7](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dc0/08f7ef97efa376f0598c7dae67b46333.jpeg)
Лінолева кислота є незамінною
Найбільше лінолевої кислоти в соняшниковій олії (68 %), менше — у кукурудзяній (50 %), соєвій (58 %), маслиновій (14 %). Свиняче сало містить 15,6% лінолевої кислоти, вершкове масло — лише 4 %. Добову потребу в лінолевій кислоті забезпечує 25 ... 30 г олії. Таку кількість рослинних олій має щодня споживати доросла людина.
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #8 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #8](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dc1/f98ee72f637368913137f2b478757b82.jpeg)
Вуглеводи
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #9 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #9](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dc2/6a2da3911fb68aea2ddbe51d634e5a59.jpeg)
ВУГЛЕВОДИ
Вуглеводи — це органічні сполуки, до складу яких входять вуглець, водень і кисень.
Вуглеводи поділяються на:
моносахариди (глюкоза, фруктоза)
дисахариди (сахароза, мальтоза, лактоза)
полісахариди (крохмаль, целюлоза, глікоген)
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #10 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #10](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dc3/bba13afdbd0983731881472939225830.jpeg)
Моносахариди та дисахариди
добре розчиняються у воді,
швидко всмоктуються в шлунково-кишковому тракті
легко окислюються в організмі (наприклад, глюкоза всмоктується в кров протягом 5... 10 хв).
цукроза (звичайний цукор)
глюкоза
фруктоза
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #11 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #11](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dc4/a41eaa3984a7ae318d43e23c131ad3df.jpeg)
Фруктоза засвоюється повільніше, ніж сахароза, швидше виводиться з крові, але вживати більше як 15 г фруктози на день не рекомендується.
Лактоза — молочний цукор — міститься тільки в молоці (4... 6%).
Лактоза, як і інші цукри, сприяє підвищенню рівня глюкози в крові, але меншою мірою, ніж сахароза і мальтоза.
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #12 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #12](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dc5/f67ae3c5455a9e54d277cdae93d1a3a3.jpeg)
Крохмаль складається з великої кількості молекул моноцукру — глюкози. В значних кількостях крохмаль знаходять в зерні злакових культур — 60—70%, в картоплі — 12—26%, в насінні бобових культур — 50—60%. Багаті на крохмаль хлібобулочні, макаронні, борошняні кондитерські вироби, борошно, крупи.
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #13 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #13](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dc6/600d60abc7bf99fbbec99783456f5185.jpeg)
Клітковина (целюлоза геміцелюлози), лігнін і пектин містяться у стінках клітин оболонок зерна, шкірках фруктів, овочів і в меншій кількості — в м'якоті.
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #14 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #14](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dc7/dff325e2efb8f87b33cc2ccb4fb98481.jpeg)
Білки
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #15 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #15](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dc8/a4c996da9de1525d2ecccfb25ba10676.jpeg)
02
Що таке білки?
Білки, або протеїни (від греч. «протос» — «перший»), — це природні органічні сполуки, які забезпечують всі життєві процеси будь-якого організму.
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #16 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #16](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dc9/c80ea471e47bbbd551543ca8c0e102ea.jpeg)
З чого складається білок?
O2
N
C
H2
S
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #17 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #17](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dca/44112ed56f89b06fc777dcfa602a9e23.jpeg)
Молекули білків – ланцюги, побудовані з амінокислот
Склад білків
Модель білка
Модель амінокислоти
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #18 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #18](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dcb/2249a5403b95f476949849e1f228a1cf.jpeg)
Рівні організації білка
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #19 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #19](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dcc/3ad6e0a132af00bbce26b49aca9aaa3d.jpeg)
Білки в харчовій промисловості
Серед всіх білків в харчовій промисловості активно використовуються численні ферменти.
у пекарській промисловисті
у пивоварінні використовуються
для освітлення соків
для виготовлення кисломолочних продуктів;
для пом'якшення м'ясних продуктів.
для виготовлення крохмалю
для виготовлення паперу
Денатурація білка
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #20 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #20](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dcd/69fd5eef5899baed0ab43c47c13a064b.jpeg)
Функції білків
каталітична
транспортна
захисна
скоротлива
структурна
гормональна
живильна
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #21 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #21](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dce/b52af38074c41d3d4008e70593d7337e.jpeg)
Каталітична функція
Модель фермента
Полягає в збільшенні швидкості різних реакцій обміну речовин і енергії в організмі.
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #22 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #22](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dcf/1b1b06abbe110b51680cd2933626c364.jpeg)
Транспортна функція
Гемоглобін з'єднується в легенях з киснем, перетворюючись на оксигемоглобін. Досягаючи із струмом крові органів і тканин, оксигемоглобін розщеплюється і віддає кисень.
Полягає в скріпленні і доставці (транспорті) різних речовин від одного органу до іншого.
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #23 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #23](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dd0/84096ed1b4b47d1d99160ffcb96d75ec.jpeg)
Захисна функція
Антитіла знешкоджують речовини, що потрапляють в організм або з'являються в результаті життєдіяльності бактерій і вірусів
Білок плазми крові фібриноген, беручи участь в згортанні крові, зменшує крововтрати.
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #24 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #24](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dd1/d9c4ad22c41bd2f8c24392f33a307083.jpeg)
Структурна функція
Білки складають основу будови клітки
Гідролізований колаген (білок сполучної тканини)
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #25 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #25](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dd2/f730779486ed195f1965bd6428fbb6a5.jpeg)
Гормональна функція
Залози внутрішньої секреції
Модель білка-регулювальника (гормону)
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #26 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #26](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dd3/44c8bb693e7eafae35e9404f34f36c54.jpeg)
Резервна і будівельна функція
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #27 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #27](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dd4/36e6157a1dfc97690dd1c56d06058f79.jpeg)
Вітаміни
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #28 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #28](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dd5/2e324b1f7b76a70e9c86081ab6a23428.jpeg)
ВІТАМІНИ
Значення: беруть активну участь в обмінних процесах.
Білки, жири та вуглеводи трансформуються в організмі людини при безпосередній участі багатьох вітамінів.
Вони також входять до складу численних ферментних систем, що дають змогу організму раціонально використовувати основні поживні речовини.
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #29 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #29](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dd6/f8c22494a40f2c034aa73b891135da85.jpeg)
Багатогранність впливу вітамінів на стан людини та неможливість синтезу деяких із них в організмі вимагає щоденного надходження їх із їжею.
При дефіциті в організмі декількох вітамінів виникає гіповітаміноз.
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #30 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #30](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dd7/2546c9fda5c3961f9341b094d42f90e9.jpeg)
Дефіцит окремих вітамінів може виникнути також при незбалансованому харчуванні: вживанні переважно вуглеводної їжі, обмеженні білків або жирів.
Причиною недостатнього надходження вітамінів з їжею може бути неправильна кулінарна обробка харчових продуктів або їх тривале зберігання.
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #31 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #31](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dd8/d9b13186538c7cdf4adb3881c999b732.jpeg)
I-й рівень: злаки, крупи, хліб –це основа раціону.II-й рівень: овочі і фрукти. На добу не менше 5 штук.III-й рівень: мясні і молочні продукти, оріхи, яйця. Цього в міру.IV-й рівень: жири, солодке.Як можна меньше!
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #32 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #32](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dd9/e142a3787fe466a826a4ba46c77652a9.jpeg)
Харчові добавки
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #33 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #33](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dda/ef49f3b61257244a52f0cb00085aef33.jpeg)
ХАРЧОВІ ДОБАВКИ
Харчові добавки — природні або синтезовані речовини, які навмисно вводяться в продукти харчування з метою додання їм необхідних властивостей (наприклад, органолептичних, технологічних) та не вживаються самостійно у вигляді продуктів харчування або звичайних компонентів їжі.
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #34 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #34](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/ddb/babde40d6d2baf7cc077d083fa325a7c.jpeg)
Залежно від свого призначення виділяються чотири великі групи харчових добавок:
— речовини, регулюючі смак продукту
— речовини, поліпшуючі зовнішній вигляд продукту
— речовини, регулюючі консистенцію, які формують текстуру
— речовини, що підвищують збереження продуктів та збільшують терміни їх зберігання
фарбники, стабілізатори кольору, вибілювачі
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #35 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #35](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/ddc/e8ce943eb451b912223994b1e4da64af.jpeg)
Згідно з системою кодифікування харчових добавок, всі вони згруповані таким чином:
— Е100-Е189 — барвники;
— Е200–Е299 — консерванти;
— Е300–Е399 — антиокислювачі (антиоксиданти);
— Е400–Е499 — стабілізатори, емульгатори, загусники;
— Е500–Е599 — регулювальники кислотності, розпушувачі;
— Е600–Е699 — підсилювачі смаку та аромату;
— Е700-Е899 — запасні індекси для іншої можливої інформації;
— Е900–Е999 — глазуруючі агенти, підсолоджувачі, піногасники;
— Е1000-Е1521 — емульгатори, герметики, ферменти, влагоудержувачі.
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #36 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #36](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/ddd/e365b0fed3e443ca805ab617b624b9d9.jpeg)
Класифікація харчових добавок
Харчові добавки, заборонені в Україні
Е121 - Барвник червоний цитрусовий 2.
Е123 - Червоний амарант.
Е240 - Консервант-формальдегід.
Небезпечні харчові добавки
Ті, що викликають злоякісні пухлини: Е103, Е105, Е121, Е123, Е125, Е126, Е130, Е131, Е142, Е152, Е210, Е211, Е213-217, Е240, Е330, Е447.
Ті, що викликають захворювання шлунково-кишкового тракту: Е221-226, Е320-322, Е338-341, Е407, Е450, Е461-466.
Алергени: Е230-232, Е239, Е311-313.
Ті, що викликають хвороби печінки й нирок : Е171-173, Е320-322.
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #37 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #37](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dde/d0cdb3cdeaa3db104f8941b1367e370d.jpeg)
Фенол
Е230 Е232 використовують при обробці фруктів (апельсини, банани.).
Потрапляючи в наш організм в малих дозах, провокує рак, а у великих – чиста отрута!!!
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #38 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #38](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/ddf/31df3f41b8acab5230ea3f64e59a88f6.jpeg)
Але є і нешкідливі
Фарбник Е163 - антоціан з виноградної шкірки.
Стабілізатор Е450 - нешкідливі фосфати, які необхідні для наших кісток.
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #39 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #39](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/de0/f2a4f57867c017b375883505d30c558b.jpeg)
Сорбітол
Е420 – підсолоджувач. Використовується в діабетичному живленні без всякого побоювання. Сорбіт – хороший жовчогінний засіб, сприяє поліпшенню мікрофлори кишечника.
У великих кількостях може викликати побічні ефекти: здуття живота, нудоту, розлад шлунку. Безпечна доза. Не більше 30-40 г в добу.
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #40 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #40](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/de1/2275e278255babff6d039e73c4ecb75e.jpeg)
Соєвий лецитин
Е322 – рослинна речовина.
Він необхідний організму як «будівельний» матеріал для оновлення пошкоджених кліток.
Він грає ключовою роллю в забезпеченні повноцінної роботи мозку і нервової системи.
Підтримує в організмі нормальний рівень холестерину, позитивно впливає на стан клітинних мембран і покращує кровообіг.
Істотно знижує прояв коронарного і мозкового атеросклерозу.
Запобігає розвитку хронічних холециститів і дискінезій жовчних шляхів, рекомендований при хронічному активному гепатиті.
Нормалізує синтез ацетілхоліну, який активує інтелектуальну діяльність і працездатність людини, сприяє збереженню пам'яті.
При великих дозах може викликати алергічні реакції.
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #41 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #41](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/de2/6ecb67daf500f7096b9277e9aef351d6.jpeg)
Соєвий лецитин (вигляд)
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #42 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #42](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/de3/ec42e7bc35385d32ed9b9672d0b2a723.jpeg)
Завдання
Провести розшифровку кодів запропонованих вам етикеток харчових продуктів і визначити їх вплив на організм
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #43 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #43](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/de4/e906feb7afeeed0157d5277b5a51890a.jpeg)
Здорове харчування
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #44 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #44](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/de5/cd240a525646d90fa1838b9784b5e0b5.jpeg)
Отруєння нітратами.
Як вберегтися від них?
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #45 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #45](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/de6/40ab9efc394ace29cc3af0113feb9fd5.jpeg)
СКОРИСТАЙТЕСЯ СЛІДУЮЧИМИ ПОРАДАМИ:
Нітрати добре розчиняються в воді,тому: буряк,кабачки,картоплю,капусту і ін. перед приготуванням необхідно нарізати кубиками і 2-3рази залити водою, витримуючи по 5-10 хвилин.
Варка овочів, квашення, соління зменшує вміст нітратів,а сушка навпаки, збільшує.
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #46 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #46](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/de7/b712bdf801d2c720ab24e0d6a9c8179a.jpeg)
СКОРИСТАЙТЕСЯ СЛІДУЮЧИМИ ПОРАДАМИ:
Нітрати добре розчиняються в воді,тому: буряк,кабачки,картоплю,капусту і ін. перед приготуванням необхідно нарізати кубиками і 2-3рази залити водою, витримуючи по 5-10 хвилин.
Варка овочів, квашення, соління зменшує вміст нітратів,а сушка навпаки, збільшує.
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #47 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #47](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/de8/2d58899d94674cfb5854fce7bfdd0c78.jpeg)
Очищену картоплю краще залити на добу 1% кухонної солі або аскорбінової кислоти.
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #48 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #48](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/de9/86ce79009404c2f5e6980a397cbbf92d.jpeg)
У капусти необхідно зняти верхні листки і вирізати качан.
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #49 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #49](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dea/c3d98346c4f2e179d13bee7aceebf5e3.jpeg)
У буряка і моркви потрібно відрізати верхню і нижню частину коренеплоду.
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #50 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #50](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/deb/261b1eac1dc50023175b25b9454aa125.jpeg)
Потрібно очистити огірок від шкірки і відрізати хвостик.
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #51 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #51](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dec/a90880dbe3b0807fbca54fdd1d774c93.jpeg)
Майте на увазі, що…
самий високий вміст нітратів
(в мг/кг) відмічається в:
буряці (200-4500),
капусті (600-3000),
салаті (400-2900),
петрушці (1700-2500).
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #52 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #52](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/ded/f30121ac661fa59d71cf519eb43f5ef1.jpeg)
Наиболее низкое содержание нитратов в:
луке репчатом,
чесноке,
зелёном горошке.
томатах.
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #53 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #53](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/dee/6f0ce8329bfe4e55d7dc9803e395e71b.jpeg)
«Здоров'я дорожче за золото».
Шекспір
![Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #54 Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #54](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/def/b77d1c3a70656b6064a1fa2a599de138.jpeg)
Домашнє завдання.
Н. М. Буринська, Л. П.Величко. Хімія, 11кл.2007р. ст. 33-35, 42, 48, 63-64.
А. В. Домбровський. Хімія, 10кл. 1995р. ст.116-117,121,123,130.