Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1)


Рейтинг презентації 5 на основі 1 голосів



Слайд #1
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #1

Тема:Хімія
та їжа


Слайд #2
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #2

Девіз: «Хіміки - це ті, хто дійсно розуміють світ!
Л.Полінг


Слайд #3
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #3

План
Жири, як компоненти їжі, їх роль в організмі
Вуглеводи, як компоненти їжі, їх роль в організмі
Білки, як компоненти їжі, їх роль в організмі
Вітаміни, як компоненти їжі, їх роль в організмі
Вода і мінеральні речовини, їх роль в організмі
Харчові добавки. Е – числа
Здорове харчування


Слайд #4
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #4

Жири


Слайд #5
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #5

Жири (ЛІПІДИ)
Жири (ліпіди) — речовини, які використовуються організмом для енергетичних і пластичних цілей.
входять до складу клітин, беруть участь в обміні речовин.
складаються з гліцерину та вищих жирних кислот, які поділяються на насичені та ненасичені.


Слайд #6
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #6

Важливу роль в організмі людини відіграють поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК) — арахідонова, лінолева, ліноленова.
Поліненасичені жирні кислоти є структурними елементами клітинних мембран.
Арахідонова кислота є попередником утворення тканинних гормонів (простагландинів), які відіграють важливу роль в обміні холестерину. Арахідонова кислота в організмі утворюється з лінолевої


Слайд #7
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #7

Лінолева кислота є незамінною
Найбільше лінолевої кислоти в соняшниковій олії (68 %), менше — у кукурудзяній (50 %), соєвій (58 %), маслиновій (14 %). Свиняче сало містить 15,6% лінолевої кислоти, вершкове масло — лише 4 %. Добову потребу в лінолевій кислоті забезпечує 25 ... 30 г олії. Таку кількість рослинних олій має щодня споживати доросла людина.


Слайд #8
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #8

Вуглеводи


Слайд #9
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #9

ВУГЛЕВОДИ
Вуглеводи — це органічні сполуки, до складу яких входять вуглець, водень і кисень.
Вуглеводи поділяються на:
моносахариди (глюкоза, фруктоза)
дисахариди (сахароза, мальтоза, лактоза)
полісахариди (крохмаль, целюлоза, глікоген)


Слайд #10
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #10

Моносахариди та дисахариди
добре розчиняються у воді,
швидко всмоктуються в шлунково-кишковому тракті
легко окислюються в організмі (наприклад, глюкоза всмоктується в кров протягом 5... 10 хв).
цукроза (звичайний цукор)
глюкоза
фруктоза


Слайд #11
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #11

Фруктоза засвоюється повільніше, ніж сахароза, швидше виводиться з крові, але вживати більше як 15 г фруктози на день не рекомендується.
Лактоза — молочний цукор — міститься тільки в молоці (4... 6%).
Лактоза, як і інші цукри, сприяє підвищенню рівня глюкози в крові, але меншою мірою, ніж сахароза і мальтоза.


Слайд #12
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #12

Крохмаль складається з великої кількості молекул моноцукру — глюкози. В значних кількостях крохмаль знаходять в зерні злакових культур — 60—70%, в картоплі — 12—26%, в насінні бобових культур — 50—60%. Багаті на крохмаль хлібобулочні, макаронні, борошняні кондитерські вироби, борошно, крупи.


Слайд #13
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #13

Клітковина (целюлоза геміцелюлози), лігнін і пектин містяться у стінках клітин оболонок зерна, шкірках фруктів, овочів і в меншій кількості — в м'якоті.


Слайд #14
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #14

Білки


Слайд #15
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #15

02
Що таке білки?
Білки, або протеїни (від греч. «протос» — «перший»), — це природні органічні сполуки, які забезпечують всі життєві процеси будь-якого організму.


Слайд #16
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #16

З чого складається білок?
O2
N
C
H2
S


Слайд #17
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #17

Молекули білків – ланцюги, побудовані з амінокислот
Склад білків
Модель білка
Модель амінокислоти


Слайд #18
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #18

Рівні організації білка


Слайд #19
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #19

Білки в харчовій промисловості
Серед всіх білків в харчовій промисловості активно використовуються численні ферменти.
у пекарській промисловисті
у пивоварінні використовуються
для освітлення соків
для виготовлення кисломолочних продуктів;
для пом'якшення м'ясних продуктів.
для виготовлення крохмалю
для виготовлення паперу
Денатурація білка


Слайд #20
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #20

Функції білків
каталітична
транспортна
захисна
скоротлива
структурна
гормональна
живильна


Слайд #21
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #21

Каталітична функція
Модель фермента
Полягає в збільшенні швидкості різних реакцій обміну речовин і енергії в організмі.


Слайд #22
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #22

Транспортна функція
Гемоглобін з'єднується в легенях з киснем, перетворюючись на оксигемоглобін. Досягаючи із струмом крові органів і тканин, оксигемоглобін розщеплюється і віддає кисень.
Полягає в скріпленні і доставці (транспорті) різних речовин від одного органу до іншого.


Слайд #23
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #23

Захисна функція
Антитіла знешкоджують речовини, що потрапляють в організм або з'являються в результаті життєдіяльності бактерій і вірусів
Білок плазми крові фібриноген, беручи участь в згортанні крові, зменшує крововтрати.


Слайд #24
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #24

Структурна функція
Білки складають основу будови клітки
Гідролізований колаген (білок сполучної тканини)


Слайд #25
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #25

Гормональна функція
Залози внутрішньої секреції
Модель білка-регулювальника (гормону)


Слайд #26
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #26

Резервна і будівельна функція


Слайд #27
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #27

Вітаміни


Слайд #28
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #28

ВІТАМІНИ 
Значення: беруть активну участь в обмінних процесах.
Білки, жири та вуглеводи трансформуються в організмі людини при безпосередній участі багатьох вітамінів.
Вони також входять до складу численних ферментних систем, що дають змогу організму раціонально використовувати основні поживні речовини.


Слайд #29
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #29

Багатогранність впливу вітамінів на стан людини та неможливість синтезу деяких із них в організмі вимагає щоденного надходження їх із їжею.
При дефіциті в організмі декількох вітамінів виникає гіповітаміноз.


Слайд #30
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #30

Дефіцит окремих вітамінів може виникнути також при незбалансованому харчуванні: вживанні переважно вуглеводної їжі, обмеженні білків або жирів.
Причиною недостатнього надходження вітамінів з їжею може бути неправильна кулінарна обробка харчових продуктів або їх тривале зберігання.


Слайд #31
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #31

I-й рівень: злаки, крупи, хліб –це основа раціону.II-й рівень: овочі і фрукти. На добу не менше 5 штук.III-й рівень: мясні і молочні продукти, оріхи, яйця. Цього в міру.IV-й рівень: жири, солодке.Як можна меньше!


Слайд #32
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #32

Харчові добавки


Слайд #33
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #33

ХАРЧОВІ ДОБАВКИ
Харчові добавки — природні або синтезовані речовини, які навмисно вводяться в продукти харчування з метою додання їм необхідних властивостей (наприклад, органолептичних, технологічних) та не вживаються самостійно у вигляді продуктів харчування або звичайних компонентів їжі.


Слайд #34
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #34

Залежно від свого призначення виділяються чотири великі групи харчових добавок:
— речовини, регулюючі смак продукту
— речовини, поліпшуючі зовнішній вигляд продукту
— речовини, регулюючі консистенцію, які формують текстуру
— речовини, що підвищують збереження продуктів та збільшують терміни їх зберігання
фарбники, стабілізатори кольору, вибілювачі


Слайд #35
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #35

Згідно з системою кодифікування харчових добавок, всі вони згруповані таким чином:
— Е100-Е189 — барвники;
— Е200–Е299 — консерванти;
— Е300–Е399 — антиокислювачі (антиоксиданти);
— Е400–Е499 — стабілізатори, емульгатори, загусники;
— Е500–Е599 — регулювальники кислотності, розпушувачі;
— Е600–Е699 — підсилювачі смаку та аромату;
— Е700-Е899 — запасні індекси для іншої можливої інформації;
— Е900–Е999 — глазуруючі агенти, підсолоджувачі, піногасники;
— Е1000-Е1521 — емульгатори, герметики, ферменти, влагоудержувачі.


Слайд #36
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #36

Класифікація харчових добавок 
Харчові добавки, заборонені в Україні
Е121 - Барвник червоний цитрусовий 2.
Е123 - Червоний амарант.
Е240 - Консервант-формальдегід.
Небезпечні харчові добавки
Ті, що викликають злоякісні пухлини: Е103, Е105, Е121, Е123, Е125, Е126, Е130, Е131, Е142, Е152, Е210, Е211, Е213-217, Е240, Е330, Е447.
Ті, що викликають захворювання шлунково-кишкового тракту: Е221-226, Е320-322, Е338-341, Е407, Е450, Е461-466.
Алергени: Е230-232, Е239, Е311-313.
Ті, що викликають хвороби печінки й нирок : Е171-173, Е320-322.


Слайд #37
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #37

Фенол
Е230 Е232 використовують при обробці фруктів (апельсини, банани.).
Потрапляючи в наш організм в малих дозах, провокує рак, а у великих – чиста отрута!!!


Слайд #38
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #38

Але є і нешкідливі
Фарбник Е163 - антоціан з виноградної шкірки.
Стабілізатор Е450 - нешкідливі фосфати, які необхідні для наших кісток.


Слайд #39
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #39

Сорбітол
Е420 – підсолоджувач. Використовується в діабетичному живленні без всякого побоювання. Сорбіт – хороший жовчогінний засіб, сприяє поліпшенню мікрофлори кишечника.
У великих кількостях може викликати побічні ефекти: здуття живота, нудоту, розлад шлунку. Безпечна доза. Не більше 30-40 г в добу.


Слайд #40
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #40

Соєвий лецитин
Е322 – рослинна речовина.
Він необхідний організму як «будівельний» матеріал для оновлення пошкоджених кліток.
Він грає ключовою роллю в забезпеченні повноцінної роботи мозку і нервової системи.
Підтримує в організмі нормальний рівень холестерину, позитивно впливає на стан клітинних мембран і покращує кровообіг.
Істотно знижує прояв коронарного і мозкового атеросклерозу.
Запобігає розвитку хронічних холециститів і дискінезій жовчних шляхів, рекомендований при хронічному активному гепатиті.
Нормалізує синтез ацетілхоліну, який активує інтелектуальну діяльність і працездатність людини, сприяє збереженню пам'яті.
При великих дозах може викликати алергічні реакції.


Слайд #41
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #41

Соєвий лецитин (вигляд)


Слайд #42
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #42

Завдання
Провести розшифровку кодів запропонованих вам етикеток харчових продуктів і визначити їх вплив на організм


Слайд #43
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #43

Здорове харчування


Слайд #44
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #44

Отруєння нітратами.
Як вберегтися від них?


Слайд #45
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #45

СКОРИСТАЙТЕСЯ СЛІДУЮЧИМИ ПОРАДАМИ:
Нітрати добре розчиняються в воді,тому: буряк,кабачки,картоплю,капусту і ін. перед приготуванням необхідно нарізати кубиками і 2-3рази залити водою, витримуючи по 5-10 хвилин.
Варка овочів, квашення, соління зменшує вміст нітратів,а сушка навпаки, збільшує.


Слайд #46
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #46

СКОРИСТАЙТЕСЯ СЛІДУЮЧИМИ ПОРАДАМИ:
Нітрати добре розчиняються в воді,тому: буряк,кабачки,картоплю,капусту і ін. перед приготуванням необхідно нарізати кубиками і 2-3рази залити водою, витримуючи по 5-10 хвилин.
Варка овочів, квашення, соління зменшує вміст нітратів,а сушка навпаки, збільшує.


Слайд #47
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #47

Очищену картоплю краще залити на добу 1% кухонної солі або аскорбінової кислоти.


Слайд #48
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #48

У капусти необхідно зняти верхні листки і вирізати качан.


Слайд #49
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #49

У буряка і моркви потрібно відрізати верхню і нижню частину коренеплоду.


Слайд #50
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #50

Потрібно очистити огірок від шкірки і відрізати хвостик.


Слайд #51
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #51

Майте на увазі, що…
самий високий вміст нітратів
(в мг/кг) відмічається в:
буряці (200-4500),
капусті (600-3000),
салаті (400-2900),
петрушці (1700-2500).


Слайд #52
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #52

Наиболее низкое содержание нитратов в:
луке репчатом,
чесноке,
зелёном горошке.
томатах.


Слайд #53
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #53

«Здоров'я дорожче за золото».
Шекспір


Слайд #54
Презентація на тему «Хімія та їжа» (варіант 1) - Слайд #54

Домашнє завдання.
Н. М. Буринська, Л. П.Величко. Хімія, 11кл.2007р. ст. 33-35, 42, 48, 63-64.
А. В. Домбровський. Хімія, 10кл. 1995р. ст.116-117,121,123,130.