Презентація на тему «Хімія і медицина» (варіант 2)
Хімія і медицина
Підготувала
студентка групи 1фА
Батіг Ірина
2013рік
Хімія допомагає медицині в боротьбі з багатьма різноманітними захворюваннями. Однак ці науки пройшли довгий і складний шлях розвитку, перш ніж їм вдалося досягти успіху у вирішенні загальних задач.
Історичні кроки
Німецький учений П.Ерліх - (до початку XX ст.) переконав, що, змінюючи структуру молекули, можна знайти такі сполуки, що будуть специфічно впливати тільки на клітки збудників інфекційних хвороб.
П.Кох користувався розчинами хлорної ртуті (сулеми), і тільки в 1909 р. Стреттон відкрив дезинфікуючі властивості розчинів йоду в спирті.
П.Ерліх, займаючись вивченням кліток мікробів, офарблював їх різними барвниками, як це прийнято в мікробіології.
Англійський хірург Д.Лістер з великим успіхом застосував розчини фенолу (карболової кислоти) для дезінфекції тканин під час операцій.
«Чарівними кулями» називали молекули сальварсанів - вони, потрапляючи в тканину організму, вражали тільки мікробів.
Це було величезним досягненням і відкривало найважливіші перспективи перед новою наукою - хіміотерапією.
Дії на організм всі хімічні речовини поділяються на такі групи:
Болезаспокійливі (Анальгезирующие) засоби.
Снодійні засоби
Наркотики
Антибактеріальні і хіміотерапевтичні засоби
Вітаміни
Класифікація
Болезаспокійливі засоби
Лікувальні препарати та фізичні засоби, що застосовуються для ослаблення або усунення болю;
Можуть діяти на центральну нервову систему та периферичну нервову ситему.
Загальна характеристика
відносяться до групи ненаркотичних анальгетиків
вони не мають седативну і снодійливу дію
не викликають ейфорії (як наркотики)
до них не розвивається звикання
в основі жарознижуючої властивості цих сполук лежать процеси інгібіювання (уповільнення) дії сполук (простагландини групи Е)
Препарати:
Аспірин
Опію
Морфіну
Пірамідон
Анальгін
Фенацетин
Деякі болезаспокійливі засоби застосовуються для зовнішнього вжитку:
(кокаїн, анестезин, дикаїн та ін.).
Аспірин
Один з найбільш сильних інгібіторів синтезу простагландинів.
Він рідше, ніж інші саліцилати, робить побічні ефекти на організм людини, може привести до серйозних захворювань шлунково-кишкового тракту (виразки і кровотечі шлунка і т.д.)
Великі дози аспірину можуть викликати алергійні реакції, прискорити процеси розпаду білків і жирів, викликати ослаблення слуху (дзенькіт у вухах)
Анальгін и амідопірин (пірамідон)
Широко використовуються при різних болючих відчуттях:
головний біль
радикуліти
міозити
невралгії
грипі
лихоманках
ревматизмі
Більш виражений знеболюючий ефект
Протизапальну дію невелику
Тривале застосування цих ліків може викликати гноблення процесів кровотворення
Снодійні засоби
Гнітюче впливають на передачу збудження в головному мозку
По механізму впливу на центральну нервову систему їх відносять до наркотичних речовин
Тривалість дії
Невеликі дози снодійливих засобів діють заспокійливо
(ноксирон, гексабарбітал)
Середні - викликають сон, великі - наркотичну дію.
(нітразепам, барбаміл)
Тривалої дії
(барбітал, фенобарбітал)
Характеристика
Механізм сну під впливом снодійливих засобів відрізняється від природного, що характеризується чергуванням періодів «повільного» і «швидкого» (до 25% загальної тривалості) сну.
Характерний ефект звикання, що розвивається вже через два тижні безупинного прийому.
Активують дію ряду ферментів (у мікросомах печінки), дезактивують лікарські сполуки, дія ліків при їхньому спільному прийомі з барбітуратами може бути ослаблено.
Дещо знижують температуру тіла.
Антибактеріальні і хіміотерапевтичні засоби
Відносяться сульфаніламідні препарати й антибіотики
Сульфаніламіди — перші антибактеріальні засоби, використані в боротьбі з такими хворобами, як ангіна, пневмонія, дифтерія, різні шлунково-кишкові захворювання (дизентерія й ін.).
Вони ефективні в боротьбі і з пневмококами, менінгококами, гонококами.
В даний час сульфаціламіди поділяють на:
Препарати які добре всмоктуються в шлунково-кишковому тракті (сульфадимезин, сульфазин, норсульфазол, етазол - нетривалої дії; сульфадиметоксин, сульфапиридазин - тривалої дії)
Препарати, погано всмоктуються (фталазол)
Історія вітамінів
У 1906 році Фредерік Хопкінс припустив, що крім білків, жирів, вуглеводів і т. д. їжа містить ще якісь речовини, необхідні для людського організму, які він назвав «accessory factors».
У 1911 році польський вчений Казимир Функ виділив кристалічний препарат, невелика кількість якого виліковував бери-бери.Препарат був названий «вітамайни» (Vitamine), від латинського vita - життя та англійської amine - амін, азотовмісна з'єднання.
У 1920 році Джек Сесіль Драммонд запропонував прибрати «e» зі слова «vitamine», бо нещодавно відкритий вітамін C не містив Аміновен компонента. Так вітамайни стали вітамінами.
З порушенням надходження вітамінів в організм пов'язані три принципових патологічних стани:
-нестача вітаміну - гіповітаміноз
-відсутність вітаміну - авітаміноз
- надлишок вітаміну - гіпервітаміноз
Беруть участь у безлічі біохімічних реакцій
Виконують каталітичну функцію у складі активних центрів великої кількості різноманітних ферментів
Виступають інформаційними регуляторними посередниками, виконуючи сигнальні функції екзогенних прогормонов і гормонів.
Більшість вітамінів не синтезуються в організмі людини.
Вони повинні регулярно і в достатній кількості надходити в організм з їжею або у вигляді вітамінно-мінеральних комплексів і харчових добавок.
Виняток - вітамін К, який синтезується в товстому кишечнику людини за рахунок діяльності бактерій
Більшість вітамінів не синтезуються в організмі людини.
Вони повинні регулярно і в достатній кількості надходити в організм з їжею або у вигляді вітамінно-мінеральних комплексів і харчових добавок.
Виняток - вітамін К, який синтезується в товстому кишечнику людини за рахунок діяльності бактерій
Вітамін А - відіграє велику роль у процесі сприйняття світла сітківкою ока і необхідний для збереження клітинних оболонок, захищає організм від простудних захворювань, пневмонії, хвороб шкіри.
Вітамін В1 – прискорює біохімічні реакції й регулює складний, багатоступінчастий процес окислювання харчових речовин.
До складу вітаміну В1 входять азот і сірка.
Вітамін В12 - необхідний для кровотворення і є прекрасним засобом для лікування злоякісної анемії.
Він виявляє лікувальну дію в мізерно малих кількостях.
Вітамін Е поліпшує стан нервово-м'язової системи і придушує утворення небезпечних для кліток сполук, що містять вільні радикали
Вітамін Р (рутин) підсилює дія вітаміну
С и підвищує міцність і еластичність стінок кровоносних судин
Вітаміни групи D - необхідні для нормального розвитку кісток
Наркотики
Наркотики - це отруйні речовини, що вражають в першу чергу нервові клітини і незворотньо руйнують організм людини; отрути, що здатні після короткочасного, навіть одноразового прийому викликати жорстку фізичну і психічну залежність.
На які б ділянки мозку не діяв наркотик, за задоволення потрібно платити. Знаряддям долі може виявитися автомобіль, що мчить, круті сходи, та мало які небезпеки підстерігають людину, яка не здатна тверезо оцінювати дійсність. Є інша сторона: біологічні табу, соціальні заборони розчиняються у завісі наркотичного сп'яніння.
Навіть найбільш "нешкідливий" наркотик, коли здається, що повністю контролюєш себе, може підштовхнути на непоправні вчинки.
Рослина індійська конопля здавна йшло на виготовлення прядива і настільки ж здавна служило сировиною для отримання гашишу і марихуани
Діючий початок гашишу і марихуани - один з ізомерів тетрогідроканнабінола (ТГК). Потрапляючи в організм, це з'єднання концентрується в області лімбічної системи, яку ще називають мозком внутрішніх органів. Саме тут, в лімбічній системі, розташовуються найбільш дієві центри задоволення.
У пустелях Мексики зростає невеличкий кактус пейотль, або лофофор. Він містить набір алкалоїдів, головний з яких мескалін, здатний збуджувати центральну нервову систему і викликати цікаві галюцинації.
Хімічна будова молекули мескаліну близько до будові молекули дофаміну - одного з найпоширеніших медіаторів нервової системи.Логічно припустити, що мескалін може втручатися в нервові процеси, що відбуваються за участю дофаміну.
До наркотичних препаратів відносяться:
Найнебезпечніші: героїн, морфій, опіум і інші наркотики; амфетаміни типу метедріна та метамфетаміна що вводяться як ін'єкція;
Менш небезпечні наркотики: кодеїн; стимулятори амфетамінового типу: бензедрин і барбітурати;
Найменш небезпечні: канабіс; препарати амфетамінового типу пониженої активності.
Заборона наркотиків
Заборонені до обороту наркотичні засоби (гашиш, героїн, ДОБ, ЛСД, МДМА тощо) і психотропні речовини (метаквалон, метилфенідат та ін) зі Списку І
Наркотичні засоби (амфетамін, кодеїн, кокаїн, морфін і ін) і психотропні речовини (кетамін та ін), обіг яких обмежено і контролюється;
Обмежені до обороту психотропні речовини (декстрометорфан, тарен та ін), для яких виключаються деякі заходи контролю;
Речовини, використовувані у виробництві психоактивних речовин, і отрути, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю (ефедрин, сірчана кислота, ацетон, нітрометан, толуол і ін).
Бережіть своє здоров'я