Презентація на тему «Японія» (варіант 28)

Учениця 10-А класу
Клюкіна Наталія
Японія

Площа – 377,8 тис.км2.
Населення – 126,5 млн. осіб. Густота 339 осіб/км²
Столиця – Токіо (11,8 млн. осіб).
Офіційна мова - Японська
Крайня північна точка – мис Соя на острові Хоккайдо (45° 33' пн.ш.), південна – на острові Мінаміно з групи Валкано (24° 14' пн.ш), західна – на острові Йонакуні (122°56' сх.д.), східна – на острові Маркус (154°01 сх.д.). Японія відділена від материка Східно-Китайським , Японським і Охотським морями, а зі сходу і південного сходу Японія омивається Тихим океаном, на півдні розташоване Внутрішнє Японське море.
Великими містами з населення більше, ніж 1млн. осіб є: Йокогами, Осака, Кобе, Нагоя, Кіото, Саппоро, Хіросіма, Фукуока, Кавасакі, Кітакюсю. Офіційна мова – японська.
Грошова одиниця – єна.
Адміністративно-територіальний поділ – 47 префектур
Форма правління – конституційна монархія, глава держави – імператор

Географічне положення
Японія— острівна держава у Східній Азії. Розташована на Японському архіпелазі у західній частині Тихого Океану. Японський архіпелаг лежить на схід від Китаю, Кореї та Росії. Він простягається від Охотського моря з півночі до Східно-китайського моря на півдні. Площа архіпелагу становить 377,873 км². Він включає в себе понад 3000 великих і малих островів, серед яких найбільшими є острова Кюсю, Шікоку, Хонсю та Хоккайдо..

Емблема Імператора
Прапор

Рельєф
У природі Японії поєднується приморське положення з гірськими ландшафтами (3/4 території островів займають гори). Гірські масиви Японії не дуже високі і становлять 1600-1700 м над рівнем моря, проте вони дуже круті. У переважаючих ландшафтах крутизна схилів поверхні суші становить більше 15°, через що господарське використання багатьох територій практично неможливе.
Основні острови: Хонсю, Кюсю, Сікоку та Хоккайдо знаходяться у зоні частих землетрусів.
Лише вузькі смуги морських узбереж і річкових долин займають низовини та рівнини. Найбільші за площею рівнини зосередженні на о. Хонсю – Канто (площею 13 тис.км2), Нобі та Етіго; на о. Кюсю – Тікуго; на о. Хоккайдо – Ісікарі.

Багато діючих і згаслих вулканів. Серед них найвища точка Японії — вулкан Фудзі на острові Хонсю, висотою 3 776 м

Клімат
Японія розташована у трьох кліматичних зонах: помірній (Хоккайдо і північ Хонсю), субтропічний (південь Хонсю, Кюсю і Сікоку) та тропічний (о-ви Рюкю). Для території країни характерна діяльність мусонів, які влітку супроводжуються тайфунами, а взимку – снігопадами. Пом'якшуючий вплив на клімат Японії має тепла океанічна течія Куро-сіо.

Ресурси
Японія бідна на корисні копалини, родовищ промислового значення дуже мало. Є порівняно великі запаси сірки, вапняків, а решта потреб задовольняються за рахунок імпортованої сировини і палива. Грунти в Японії переважно слабопідзолисті і торфянисті, бурі лісові, червоноземи. 2/3 території займають ліси, якими вкриті переважно гори. Ландшафти Японії дуже змінені діяльністю людини.  

Японія характеризується численними ріками, проте вони малопротяжні. Лише ріка Сінано має довжину 367 км. Більшість рік країни – швидкі гірські потоки, непридатні  для судноплавства. Значення рік переважно гідроенергетичне, а також їх воду використовують для зрошення.
Як джерела прісної води велике значення мають озера Японії. У Японії є два типи озер: живописні глибоководні гірські озера тектонічного і вулканічного походження і мілководні лагунні озера прибережних низовин. До перших можна віднести такі озера, як Товада,Тадзава, Інавасіро. До другого типу – Касумігаура, Кітаура, Абасірі та ін.

Японська слива
Лотос
Японский кедр
Флора

Фауна
Макака японська
Японська веслонога жаба
Заяц Рюкю

Японія є унітарною демократичною національною державою з парламентською конституційною монархією. Її основний закон — Конституція 1947 року, ухвалено під тиском США після поразки країни в Другій світовій війні. Формальним головою держави є Імператор Японії, символ державності і національної єдності.Найвищим органом державної влади є двопалатний Парламент. Правлячою партією в Парламенті є Демократична партія Японії. Основна опозиційна парламентська сила — Ліберал-демократична партія

Населення
На 2000 р. у Японії налічується 126,5 млн. осіб, 7-ме місце у світі після Китаю, Індії, США, Індонезії, Бразилії та Росії. Щільність населення – 335 осіб/км2. Природний приріст – 0,2‰. Дитяча смертність – 0,4‰..
Етнічний склад населення характеризується однорідністю – 98,5% становлять японці. Серед етнічних меншин виділяються корейці (0,5%), китайці (0,2%), бразилійці (0,1%) та 0,7% - інші меншини.

У релігійному складі переважають синтоїсти – 39,5% та буддисти – 38,3%, набагато менше є християн – 3,9%, інші релігії становлять 18,3%. Японія характеризується відсутністю конфліктів у релігійній сфері.
Урбанізація в Японії становить 79% (2000 р.). Оскільки більшість населення проживає у містах, то на її території сформувалися великі міські агломерації.

Економіка
Японія – високорозвинена держава, яка займає 2-ге місце (після США) у світі за економічною потужністю. Валовий національний продукт Японії становить 14% світового, а за обсягом ВНП на одну особу (32350 доларів) вона випередила США. Японська економіка є найбільшою в Азії. Вона дуже залежить від поставок сировинних матеріалів з інших країн через нестачу природних ресурсів.

Найважливішою галуззю є промисловість, яка займає 40,1% господарства Японії. У структурі японської промисловості важливу рол відіграють потужні багатогалузеві концерни, які входять до великих фінансово-монополістичних груп: Фуйо, Міцубісі, Сумітомо, Міцуї, Дайіті та ін. Однак у промисловості Японії існує також велика кількість дрібних фірм, в яких створюється близько третини промислової продукції.
У Японії спостерігається висока територіальна концентрація виробництва. Наприклад, в межах Тихоокеанського промислового поясу виробляється 80% промислової продукції країни.

Японія є лідером світової чорної металургії. Тут працює близько 20 металургійних заводів повного циклу. Значну роль відіграють металургійні заводи, розташовані поблизу Осаки і Токіо, що зорієнтовані на великі центри споживання металу.
Кольорова металургія зосереджена у всіх ведучих центрах промислового поясу. Підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості тяжіють до Тихоокеанського поясу. Заводи знаходяться у деяких містах Токійської агломерації – Кавасакі, Тіба, Ітіхара, Йокогама. В останні роки Японія спеціалізується на нафтохімії.

На Японію припадає до 10% світового виробництва продукції машинобудування. Машини і устаткування є основою експорту Японії (1/4 продукції вивозиться за межі країни). Зараз в Японії розвиваються як традиційні галузі машинобудування (суднобудування, автомобілебудування, деякі види загального машинобудування), так і нові наукоємні (радіоелектроніка, сучасне приладобудування, авіаційно-космічна та інші).
Основні центри суднобудування – великі портові міста: Йокогама, Кобе, Нагасакі. Підприємства автомобілебудування розташовані в районі Нагої (Тойота), Хіросіма і у ряді міст у столичній агломерації Кейхін.
Наукомісткі галузі машинобудування (радіоелектроніка, електротехнічна промисловість) орієнтується на науково-технічний потенціал великих міст – Токіо, Осака, Йокогама, Фукуока та ін

Центри автомобілебудування

У сільському господарстві зайнято близько чверті економічно активного населення. В цілому на сільське господарство припадає 3,5% господарства Японії.
У Японії мало земель, придатних для землеробства. Розвивається дрібне землекористування фермерського типу. Виділяються три типи галузі спеціалізації: рисосіяння, плодоовочівництво, тваринництво. Решту продукції Японія імпортує. Довозиться пшениця (85%), кукурудза (100%), боби і соя (90%), цукор (80%), м'ясо (50%).
Тваринництво (птахо- і свиноферми) поширене на великих рівнинах Японії. Район вирощування рису – рівнинна Етіго (північний захід Хонсю); плодоовочівництво – о-ви Кюсю і Сікоку. Велике значення в житті японців має споживання риби та інших морепродуктів.

Транспорт
Острівне положення, достаток зручних гаваней і розвиненої зовнішньої торгівлі зробили Японію однією з найбільших морських держав, що має потужний торговим флот і портове господарство. Великі масштаби виробництва при розвиненому територіальному поділі праці обумовили значні внутрішні вантажні і пасажирські перевезення.
Транспортне будівництво в Японії здійснюється в дуже складних умовах. У густонаселених районах, де немає резервів площ для створення транспортних комунікацій (ціна на землю нерідко вище вартості самої дороги), зводяться естакади. У районах із складним рельєфом при прокладці доріг пробивати дорогі тоннели і будувати мости.

Протяжність залізниць 28 тис. км, автодоріг із твердим покриттям перевищує 300 тис. км (по кількості автомобілів Японія поступається лише США). У найбільших містах діє метрополітен. Ведуться роботи з поліпшення зв'язку між островами. Між Хонсю і Кюсю під прол. Каммон прокладені два залізничних і один автомобільний тунелі, а також автомост.

Найважливіші зовнішньоторговельні порти обслуговують основні райони концентрації виробництва. Це в Токійський зал. - Йокогама, Тиба, Кавасаки, Токіо, у зал. Осака - Осака, Кобе, у зал. Ісеноумі - Нагоя. Японські порти опрацьовують у рік до 1 млрд. т зовнішньоторговельних вантажів, у тому числі 9/10 імпортних. По всьому майже половина ввозу припадає на нафту, 1/3 - на сировину для чорної металургії, серед інших вантажів виділяються ліс і продовольство (особливо сировина).
Останні роки в зовнішніх транспортних зв'язках Японії зросло значення авіаперевозок. Найбільші міжнародні аеропорти Японії - Наріта і Ханеда (Токіо).

Експорт — невід'ємна частина японської економіки. Головними експортними партнерами є США (22,7%), КНР (13,1%), Південна Корея (7,8%) і Гонконг (6,3%). Японці здебільшого експортують транспортне обладнання, двигуни, електротовари, електронні прилади і хімікати.
Оскільки Японія дуже залежить від міжнародної торгівлі, вона імпортує широке коло товарів. Основними партнерами з імпорту є КНР (20,7%), США (14%), Південна Корея (4,9%), Австралія (4,3%), Індонезія (4,1%), Саудівська Аравія (4,1%), ОАЕ (4%) (за даними 2004 року). Японія ввозить переважно запчастини, пальне, харчові продукти, хімікати, текстиль і сировину для власної промисловості.

Єдиною державною офіційною мовою в Японії є японська мова. Це рідна мова для більш як 120 млн осіб. Хоча японська належить до найпоширеніших мов світу, вона рідко вживається за межами Японії.

Японія є одним із світових лідерів у галузі освіти. Станом на 2009 рік рівень грамотності населення країни становив 99%. У Японії діє європейська освітня модель прусського зразка, що була впроваджена в другій половині 19 століття і діє з незначними змінами до сьогодні.

Японія — провідна країна в галузі наукових досліджень, зокрема, технології, устаткування для машин і біомедичних досліджень. Японія є світовим лідером в галузі фундаментальних наукових досліджень, здобувши п'ятнадцять лауреатів Нобелівської премії у галузі фізики, хімії та медицини, три Медалі Філдса, і одну Премію Гаусса. Японія також є світовим лідером із виробництва й використання робототехніки, вона володіє більше половини (402 200 з 742 500) промислових роботів у світі.

Культура Японії має велику кількість речових культурних надбань. Серед них прекрасні зразки образотворчого мистецтва давнини, шедеври архітектури і скульптури, світові пам'ятники японської поезії, літератури та драматургії, пам'ятки садового будівництва тощо. Поряд з ними існує багата спадщина японської культури релігійної та філософської думки, так званих неречових культурних надбань