Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7)


Рейтинг презентації 5 на основі 1 голосів


Завантажити презентацію

Слайд #1
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #1

Українські Карпати
Українські Карпати,їх можна вважати природним “ дахом ” України,адже саме тут розташовані її найвищі гірські вершини. Характерна риса Українських Карпат – м'якість. Мається на увазі округлі форми карпатських вершин. З- поміж численних гірських систем планети вони є одними з наймолодших. Їм менше 70 млн. років. Виникнення Українських Карпат зумовлене тим ,що південно – західна частина території України міститься в центрі складчастої системи Карпат. Ця система розташована в межах величезного Середземноморського рухливого поясу. Ця активна ділянка земної кори,де й досі відбуваються інтенсивні горизонтальні та вертикальні зміщення. Саме вони і спричинили в недавньому геологічному минулому утворення Українських Карпат .


Слайд #2
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #2

Українські Карпати
Українські Карпати,їх можна вважати природним “ дахом ” України,адже саме тут розташовані її найвищі гірські вершини. Характерна риса Українських Карпат – м'якість. Мається на увазі округлі форми карпатських вершин. З- поміж численних гірських систем планети вони є одними з наймолодших. Їм менше 70 млн. років. Виникнення Українських Карпат зумовлене тим ,що південно – західна частина території України міститься в центрі складчастої системи Карпат. Ця система розташована в межах величезного Середземноморського рухливого поясу. Ця активна ділянка земної кори,де й досі відбуваються інтенсивні горизонтальні та вертикальні зміщення. Саме вони і спричинили в недавньому геологічному минулому утворення Українських Карпат .


Слайд #3
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #3

Українські Карпати
Українські Карпати,їх можна вважати природним “ дахом ” України,адже саме тут розташовані її найвищі гірські вершини. Характерна риса Українських Карпат – м'якість. Мається на увазі округлі форми карпатських вершин. З- поміж численних гірських систем планети вони є одними з наймолодших. Їм менше 70 млн. років. Виникнення Українських Карпат зумовлене тим ,що південно – західна частина території України міститься в центрі складчастої системи Карпат. Ця система розташована в межах величезного Середземноморського рухливого поясу. Ця активна ділянка земної кори,де й досі відбуваються інтенсивні горизонтальні та вертикальні зміщення. Саме вони і спричинили в недавньому геологічному минулому утворення Українських Карпат .


Слайд #4
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #4

Карпа́ти — гірська система на сході Центральної Європи, на території України, Угорщини, Чехії, Польщі, Словаччині, Румунії, Сербії та Австрії. Простягається від околиць Братислави до Залізних Воріт на 1 500 км, утворюючи опуклу дугу, що замикає Середньодунайську рівнину. Найбільша ширина — 430 км. Карпати — один з головних вододілів Європи між Балтійським і Чорним морем. Орографічно виділяють Західні Карпати, Східні Карпати (частина яких — так звані Українські Карпати), Бескиди, Південні Карпати, Західні Румунські гори і Трансильванське плато. Переважаючі висоти Карпат 800—1200 м, найбільша висота — 2 655 м (гора Ґерлаховскі штіт в Татрах), в Україні — гора Говерла (2 061 м).


Слайд #5
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #5

Карпа́ти — гірська система на сході Центральної Європи, на території України, Угорщини, Чехії, Польщі, Словаччині, Румунії, Сербії та Австрії. Простягається від околиць Братислави до Залізних Воріт на 1 500 км, утворюючи опуклу дугу, що замикає Середньодунайську рівнину. Найбільша ширина — 430 км. Карпати — один з головних вододілів Європи між Балтійським і Чорним морем. Орографічно виділяють Західні Карпати, Східні Карпати (частина яких — так звані Українські Карпати), Бескиди, Південні Карпати, Західні Румунські гори і Трансильванське плато. Переважаючі висоти Карпат 800—1200 м, найбільша висота — 2 655 м (гора Ґерлаховскі штіт в Татрах), в Україні — гора Говерла (2 061 м).


Слайд #6
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #6

Карпа́ти — гірська система на сході Центральної Європи, на території України, Угорщини, Чехії, Польщі, Словаччині, Румунії, Сербії та Австрії. Простягається від околиць Братислави до Залізних Воріт на 1 500 км, утворюючи опуклу дугу, що замикає Середньодунайську рівнину. Найбільша ширина — 430 км. Карпати — один з головних вододілів Європи між Балтійським і Чорним морем. Орографічно виділяють Західні Карпати, Східні Карпати (частина яких — так звані Українські Карпати), Бескиди, Південні Карпати, Західні Румунські гори і Трансильванське плато. Переважаючі висоти Карпат 800—1200 м, найбільша висота — 2 655 м (гора Ґерлаховскі штіт в Татрах), в Україні — гора Говерла (2 061 м).


Слайд #7
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #7

Карпа́ти — гірська система на сході Центральної Європи, на території України, Угорщини, Чехії, Польщі, Словаччині, Румунії, Сербії та Австрії. Простягається від околиць Братислави до Залізних Воріт на 1 500 км, утворюючи опуклу дугу, що замикає Середньодунайську рівнину. Найбільша ширина — 430 км. Карпати — один з головних вододілів Європи між Балтійським і Чорним морем. Орографічно виділяють Західні Карпати, Східні Карпати (частина яких — так звані Українські Карпати), Бескиди, Південні Карпати, Західні Румунські гори і Трансильванське плато. Переважаючі висоти Карпат 800—1200 м, найбільша висота — 2 655 м (гора Ґерлаховскі штіт в Татрах), в Україні — гора Говерла (2 061 м).


Слайд #8
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #8

Геологічна будова і корисні копалини
Карпати утворюють північно-східну гілку Альпійської складчастої геосинклінальної області Європи. Виділяється ряд великих структурних елементів північно-західного  — південно-східного простягання, розділених насувами: Передкарпатський передовий прогин, Зовнішні (Флішеві, або Складчасті Карпати), Внутрішні Карпати, Закарпатський тиловий прогин. У Внутрішніх Карпатах на территорії України виділяють Мармароський кристалічний масив і зону Підгаля. Відповідно до простягання основних структурних елементів Карпат, виділяють зони зі специфічним набором к.к. У Передкарпатському прогині — самородна сірка, газ (Дашавське, Косівське та ін. родовища), нафта (Бориславське, Битков-Бабченківське родовища), озокерит (Бориславське родовище), кам`яна і калійна солі (Калуш-Голінське, Стебницьке та ін. родовища), в Закарпатському прогині — кам`яна сіль (Солотвинське родовище) газ, буре вугілля (Ільницьке, Кривське родовища), цеоліти. З неогеновим вулканізмом пов'язані ртутні (Великий Шаян, Боркут), жильні золото-поліметалічні і баритові (Беганське) родовище, алуніти, каоліни, перліти, бентонітові глини (Горбське родовище). У фронтальній частині Зовнішні Карпати відомі родовищами нафти, в Мармароському масиві — родовища доломіту, вапняків, мармурів, сировини для кам`яні литва. У метаморфічному комплексі відомі вияви стратиформних колчеданно-поліметалічних, мідно-колчеданних, баритових і залізо-марганцевих руд.


Слайд #9
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #9

Геологічна будова і корисні копалини
Карпати утворюють північно-східну гілку Альпійської складчастої геосинклінальної області Європи. Виділяється ряд великих структурних елементів північно-західного  — південно-східного простягання, розділених насувами: Передкарпатський передовий прогин, Зовнішні (Флішеві, або Складчасті Карпати), Внутрішні Карпати, Закарпатський тиловий прогин. У Внутрішніх Карпатах на территорії України виділяють Мармароський кристалічний масив і зону Підгаля. Відповідно до простягання основних структурних елементів Карпат, виділяють зони зі специфічним набором к.к. У Передкарпатському прогині — самородна сірка, газ (Дашавське, Косівське та ін. родовища), нафта (Бориславське, Битков-Бабченківське родовища), озокерит (Бориславське родовище), кам`яна і калійна солі (Калуш-Голінське, Стебницьке та ін. родовища), в Закарпатському прогині — кам`яна сіль (Солотвинське родовище) газ, буре вугілля (Ільницьке, Кривське родовища), цеоліти. З неогеновим вулканізмом пов'язані ртутні (Великий Шаян, Боркут), жильні золото-поліметалічні і баритові (Беганське) родовище, алуніти, каоліни, перліти, бентонітові глини (Горбське родовище). У фронтальній частині Зовнішні Карпати відомі родовищами нафти, в Мармароському масиві — родовища доломіту, вапняків, мармурів, сировини для кам`яні литва. У метаморфічному комплексі відомі вияви стратиформних колчеданно-поліметалічних, мідно-колчеданних, баритових і залізо-марганцевих руд.


Слайд #10
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #10

Геологічна будова і корисні копалини
Карпати утворюють північно-східну гілку Альпійської складчастої геосинклінальної області Європи. Виділяється ряд великих структурних елементів північно-західного  — південно-східного простягання, розділених насувами: Передкарпатський передовий прогин, Зовнішні (Флішеві, або Складчасті Карпати), Внутрішні Карпати, Закарпатський тиловий прогин. У Внутрішніх Карпатах на территорії України виділяють Мармароський кристалічний масив і зону Підгаля. Відповідно до простягання основних структурних елементів Карпат, виділяють зони зі специфічним набором к.к. У Передкарпатському прогині — самородна сірка, газ (Дашавське, Косівське та ін. родовища), нафта (Бориславське, Битков-Бабченківське родовища), озокерит (Бориславське родовище), кам`яна і калійна солі (Калуш-Голінське, Стебницьке та ін. родовища), в Закарпатському прогині — кам`яна сіль (Солотвинське родовище) газ, буре вугілля (Ільницьке, Кривське родовища), цеоліти. З неогеновим вулканізмом пов'язані ртутні (Великий Шаян, Боркут), жильні золото-поліметалічні і баритові (Беганське) родовище, алуніти, каоліни, перліти, бентонітові глини (Горбське родовище). У фронтальній частині Зовнішні Карпати відомі родовищами нафти, в Мармароському масиві — родовища доломіту, вапняків, мармурів, сировини для кам`яні литва. У метаморфічному комплексі відомі вияви стратиформних колчеданно-поліметалічних, мідно-колчеданних, баритових і залізо-марганцевих руд.


Слайд #11
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #11

Геологічна будова і корисні копалини
У Карпатах розвинені мінеральні води, на південно-західних схилах Карпат і в Закарпатті — вуглекислі (родовища Свалява, Поляна-Квасова). У зоні зчленування Передкарпатського прогину з Східно-Європейською платформою розташовані родовища азотних сульфатних вод. У Внутрішній зоні Передкарпатського прогину розвинені розсоли хлоридного (сульфат-хлоридного) складу (Моршин) — особливий, рідкісний тип слабомінералізованих вод з підвищеним вмістом органічних речовин (Трускавець). У Закарпатському прогині поширені термальні і субтермальні води підвищеної мінералізації, які використовуються з лікувальною і теплоенергетичною метою.


Слайд #12
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #12

Геологічна будова і корисні копалини
У Карпатах розвинені мінеральні води, на південно-західних схилах Карпат і в Закарпатті — вуглекислі (родовища Свалява, Поляна-Квасова). У зоні зчленування Передкарпатського прогину з Східно-Європейською платформою розташовані родовища азотних сульфатних вод. У Внутрішній зоні Передкарпатського прогину розвинені розсоли хлоридного (сульфат-хлоридного) складу (Моршин) — особливий, рідкісний тип слабомінералізованих вод з підвищеним вмістом органічних речовин (Трускавець). У Закарпатському прогині поширені термальні і субтермальні води підвищеної мінералізації, які використовуються з лікувальною і теплоенергетичною метою.


Слайд #13
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #13

Геологічна будова і корисні копалини
У Карпатах розвинені мінеральні води, на південно-західних схилах Карпат і в Закарпатті — вуглекислі (родовища Свалява, Поляна-Квасова). У зоні зчленування Передкарпатського прогину з Східно-Європейською платформою розташовані родовища азотних сульфатних вод. У Внутрішній зоні Передкарпатського прогину розвинені розсоли хлоридного (сульфат-хлоридного) складу (Моршин) — особливий, рідкісний тип слабомінералізованих вод з підвищеним вмістом органічних речовин (Трускавець). У Закарпатському прогині поширені термальні і субтермальні води підвищеної мінералізації, які використовуються з лікувальною і теплоенергетичною метою.


Слайд #14
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #14

Геологічна будова і корисні копалини
У Карпатах розвинені мінеральні води, на південно-західних схилах Карпат і в Закарпатті — вуглекислі (родовища Свалява, Поляна-Квасова). У зоні зчленування Передкарпатського прогину з Східно-Європейською платформою розташовані родовища азотних сульфатних вод. У Внутрішній зоні Передкарпатського прогину розвинені розсоли хлоридного (сульфат-хлоридного) складу (Моршин) — особливий, рідкісний тип слабомінералізованих вод з підвищеним вмістом органічних речовин (Трускавець). У Закарпатському прогині поширені термальні і субтермальні води підвищеної мінералізації, які використовуються з лікувальною і теплоенергетичною метою.


Слайд #15
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #15

Геологічна будова і корисні копалини
У Карпатах розвинені мінеральні води, на південно-західних схилах Карпат і в Закарпатті — вуглекислі (родовища Свалява, Поляна-Квасова). У зоні зчленування Передкарпатського прогину з Східно-Європейською платформою розташовані родовища азотних сульфатних вод. У Внутрішній зоні Передкарпатського прогину розвинені розсоли хлоридного (сульфат-хлоридного) складу (Моршин) — особливий, рідкісний тип слабомінералізованих вод з підвищеним вмістом органічних речовин (Трускавець). У Закарпатському прогині поширені термальні і субтермальні води підвищеної мінералізації, які використовуються з лікувальною і теплоенергетичною метою.


Слайд #16
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #16

Клімат і природа
Середні температури січня від -2 до -5°C (на вершинах нижче -10 °C), липня 17—20 °C (на вершинах до 4—5 °C). Опадів від 600 до 2 000 мм на рік.
На схилах до 1 600—1 800 м широколистніі хвойні ліси, вище субальпійські чагарники і луки. Національні парки (Татранський, Ретезат та інші), заповідники.


Слайд #17
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #17

Клімат і природа
Середні температури січня від -2 до -5°C (на вершинах нижче -10 °C), липня 17—20 °C (на вершинах до 4—5 °C). Опадів від 600 до 2 000 мм на рік.
На схилах до 1 600—1 800 м широколистніі хвойні ліси, вище субальпійські чагарники і луки. Національні парки (Татранський, Ретезат та інші), заповідники.


Слайд #18
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #18

Клімат і природа
Середні температури січня від -2 до -5°C (на вершинах нижче -10 °C), липня 17—20 °C (на вершинах до 4—5 °C). Опадів від 600 до 2 000 мм на рік.
На схилах до 1 600—1 800 м широколистніі хвойні ліси, вище субальпійські чагарники і луки. Національні парки (Татранський, Ретезат та інші), заповідники.


Слайд #19
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #19

Клімат і природа
Середні температури січня від -2 до -5°C (на вершинах нижче -10 °C), липня 17—20 °C (на вершинах до 4—5 °C). Опадів від 600 до 2 000 мм на рік.
На схилах до 1 600—1 800 м широколистніі хвойні ліси, вище субальпійські чагарники і луки. Національні парки (Татранський, Ретезат та інші), заповідники.


Слайд #20
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #20

Кримські гори
Кримські гори — гірська система на півдні Кримського півострова. Простягається на 180 км. з півд.-зах. на півн.-сх., від мису Фіолент поблизу Севастополя до мису Іллі біля м. Феодосії. Ширина гірської смуги до 60 км. У рельєфі чітко виділяються три майже паралельні пасма з крутими південними і пологими півн. схилами: Головне, Внутрішнє і Зовнішнє. Внутрішнє і Зовнішнє - це класичні куести. Переважні висоти 700—1200 м, макс. 1545 м (г.Роман-Кош). К.г. — складчасто-брилова система, що входить до Середземноморського рухливого поясу. З к.к. добувають флюсові вапняки, мармуровидні та мохуваткові вапняки, габро-діабази та граніт-порфіри.


Слайд #21
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #21

Кримські гори
Кримські гори — гірська система на півдні Кримського півострова. Простягається на 180 км. з півд.-зах. на півн.-сх., від мису Фіолент поблизу Севастополя до мису Іллі біля м. Феодосії. Ширина гірської смуги до 60 км. У рельєфі чітко виділяються три майже паралельні пасма з крутими південними і пологими півн. схилами: Головне, Внутрішнє і Зовнішнє. Внутрішнє і Зовнішнє - це класичні куести. Переважні висоти 700—1200 м, макс. 1545 м (г.Роман-Кош). К.г. — складчасто-брилова система, що входить до Середземноморського рухливого поясу. З к.к. добувають флюсові вапняки, мармуровидні та мохуваткові вапняки, габро-діабази та граніт-порфіри.


Слайд #22
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #22

Кримські гори
Кримські гори — гірська система на півдні Кримського півострова. Простягається на 180 км. з півд.-зах. на півн.-сх., від мису Фіолент поблизу Севастополя до мису Іллі біля м. Феодосії. Ширина гірської смуги до 60 км. У рельєфі чітко виділяються три майже паралельні пасма з крутими південними і пологими півн. схилами: Головне, Внутрішнє і Зовнішнє. Внутрішнє і Зовнішнє - це класичні куести. Переважні висоти 700—1200 м, макс. 1545 м (г.Роман-Кош). К.г. — складчасто-брилова система, що входить до Середземноморського рухливого поясу. З к.к. добувають флюсові вапняки, мармуровидні та мохуваткові вапняки, габро-діабази та граніт-порфіри.


Слайд #23
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #23

Кримські гори
Кримські гори — гірська система на півдні Кримського півострова. Простягається на 180 км. з півд.-зах. на півн.-сх., від мису Фіолент поблизу Севастополя до мису Іллі біля м. Феодосії. Ширина гірської смуги до 60 км. У рельєфі чітко виділяються три майже паралельні пасма з крутими південними і пологими півн. схилами: Головне, Внутрішнє і Зовнішнє. Внутрішнє і Зовнішнє - це класичні куести. Переважні висоти 700—1200 м, макс. 1545 м (г.Роман-Кош). К.г. — складчасто-брилова система, що входить до Середземноморського рухливого поясу. З к.к. добувають флюсові вапняки, мармуровидні та мохуваткові вапняки, габро-діабази та граніт-порфіри.


Слайд #24
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #24

Географія
Кримські гори тягнуться з заходу на схід на 180 км від миса Айя в околицях Балаклави на заході до Феодосії на сході. Тут виділяються три пасма: Головне з висотами 1 200-1 500 м, Внутрішнє з висотами до 550—750 м (найвища веришна — г. Агармиш, 750м) і Зовнішнє з висотами 250—350 м. Головне пасмо — найвище в Кримських горах. Воно представляє собою ланцюг пласких безлісих масивів, які називають яйлами. На Бабуган-яйлі знаходиться найвища точка Кримських гір — гора Роман-Кош(1 545 м). Прибережні схили Головного пасма закінчуються Південним берегом Криму


Слайд #25
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #25

Географія
Кримські гори тягнуться з заходу на схід на 180 км від миса Айя в околицях Балаклави на заході до Феодосії на сході. Тут виділяються три пасма: Головне з висотами 1 200-1 500 м, Внутрішнє з висотами до 550—750 м (найвища веришна — г. Агармиш, 750м) і Зовнішнє з висотами 250—350 м. Головне пасмо — найвище в Кримських горах. Воно представляє собою ланцюг пласких безлісих масивів, які називають яйлами. На Бабуган-яйлі знаходиться найвища точка Кримських гір — гора Роман-Кош(1 545 м). Прибережні схили Головного пасма закінчуються Південним берегом Криму


Слайд #26
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #26

Географія
Кримські гори тягнуться з заходу на схід на 180 км від миса Айя в околицях Балаклави на заході до Феодосії на сході. Тут виділяються три пасма: Головне з висотами 1 200-1 500 м, Внутрішнє з висотами до 550—750 м (найвища веришна — г. Агармиш, 750м) і Зовнішнє з висотами 250—350 м. Головне пасмо — найвище в Кримських горах. Воно представляє собою ланцюг пласких безлісих масивів, які називають яйлами. На Бабуган-яйлі знаходиться найвища точка Кримських гір — гора Роман-Кош(1 545 м). Прибережні схили Головного пасма закінчуються Південним берегом Криму


Слайд #27
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #27

Геологія
На думку Муратова і його послідовників, у геологічному відношенні Кримські гори є великим антиклінорієм, що є частиною альпійської геосинклінальної (складчастої області) Ядро його складається із сильно дислокованих і метаморфізованих осадових порід мезозою — глинистих сланців, піщаників, конгломератів і вапняків. В геологічній будові північного крила антиклінорія беруть участь мезозойські і кайнозойські відкладення — глини, мергелі, вапняки. Підняття Кримських гір спочатку у вигляді острова відбулося в кінці крейди та еоцені. В середині неогену утворилася вирівнена поверхня Яйли. До неогену гори простягались на 20-30 км південніше сучасної берегової лінії Чорного моря. В неогені вони набули сучасних рис ассиметричної будови


Слайд #28
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #28

Геологія
На думку Муратова і його послідовників, у геологічному відношенні Кримські гори є великим антиклінорієм, що є частиною альпійської геосинклінальної (складчастої області) Ядро його складається із сильно дислокованих і метаморфізованих осадових порід мезозою — глинистих сланців, піщаників, конгломератів і вапняків. В геологічній будові північного крила антиклінорія беруть участь мезозойські і кайнозойські відкладення — глини, мергелі, вапняки. Підняття Кримських гір спочатку у вигляді острова відбулося в кінці крейди та еоцені. В середині неогену утворилася вирівнена поверхня Яйли. До неогену гори простягались на 20-30 км південніше сучасної берегової лінії Чорного моря. В неогені вони набули сучасних рис ассиметричної будови


Слайд #29
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #29

Геологія
На думку Муратова і його послідовників, у геологічному відношенні Кримські гори є великим антиклінорієм, що є частиною альпійської геосинклінальної (складчастої області) Ядро його складається із сильно дислокованих і метаморфізованих осадових порід мезозою — глинистих сланців, піщаників, конгломератів і вапняків. В геологічній будові північного крила антиклінорія беруть участь мезозойські і кайнозойські відкладення — глини, мергелі, вапняки. Підняття Кримських гір спочатку у вигляді острова відбулося в кінці крейди та еоцені. В середині неогену утворилася вирівнена поверхня Яйли. До неогену гори простягались на 20-30 км південніше сучасної берегової лінії Чорного моря. В неогені вони набули сучасних рис ассиметричної будови


Слайд #30
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #30

Клімат
Клімат нижньої частини схилу Яйли — середземноморського типу, з м'якою зимою (на узбережжі середньомісячна температура січня +1—+4°С) та теплим літом (середньомісячна температура липня до +24 °C). Літо і осінь сонячні. Річна кількість опадів 600 мм (максимум — взимку), на схід — менше.
На плато Яйла літо прохолодне (середньомісячна температура липня +15 °C), зима м'яка (-1— −4 °C), річна сума опадів — до 1200 мм, на сході — 500—700 мм, сильні вітри. Максимум опадів на заході — взимку, на сході — влітку.


Слайд #31
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #31

Клімат
Клімат нижньої частини схилу Яйли — середземноморського типу, з м'якою зимою (на узбережжі середньомісячна температура січня +1—+4°С) та теплим літом (середньомісячна температура липня до +24 °C). Літо і осінь сонячні. Річна кількість опадів 600 мм (максимум — взимку), на схід — менше.
На плато Яйла літо прохолодне (середньомісячна температура липня +15 °C), зима м'яка (-1— −4 °C), річна сума опадів — до 1200 мм, на сході — 500—700 мм, сильні вітри. Максимум опадів на заході — взимку, на сході — влітку.


Слайд #32
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #32

Клімат
Клімат нижньої частини схилу Яйли — середземноморського типу, з м'якою зимою (на узбережжі середньомісячна температура січня +1—+4°С) та теплим літом (середньомісячна температура липня до +24 °C). Літо і осінь сонячні. Річна кількість опадів 600 мм (максимум — взимку), на схід — менше.
На плато Яйла літо прохолодне (середньомісячна температура липня +15 °C), зима м'яка (-1— −4 °C), річна сума опадів — до 1200 мм, на сході — 500—700 мм, сильні вітри. Максимум опадів на заході — взимку, на сході — влітку.


Слайд #33
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #33

Флора
Рослинність Криму розташована у чотирьох поясах: пояс можжевелово-дубових лісів і кущів, пояс сосни кримської, пояс букових лісів, граба і сосни і пояс гірських лугових степів.
В долинах рік, в нижній частині схилів ростуть дубові ліси. Дуб звичайний, пухнастий та скельний. Зустрічаються також липа, ясень, граб, бук. В узліссях багато кизилу, ліщини, глоду, ягідних, фруктових дерев.


Слайд #34
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #34

Квіти ,які ростуть у горах


Слайд #35
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #35

Флора
На висоті 600—700 метрів переважають бук (кавказький та європейський, на думку інших — самостійний вид — тавричний), граб, сосна (переважно на гірських кручах, виділяють окремий вид — кримську сосну); В горах серед ущелин росте тис.
Вище лісів простягається нагір'я — яйла. Яйла в основному безліса, що пояснюється вертикальною зональністю. Тут ростуть шафрани, горицвіт, півники, фіалка, вероніка, перстач, таволга, деревій, звіробій, материнка, сон-трава, ясколка Біберштейна (кримський едельвейс). Трави яйли: типчак, степова осочка, конюшина, приворотень, тирса, мятлики, костриця, пирій, тимофіївка… Не менш п'ятисот видів рослин налічується на Демерджі-яйлі. Сорок п'ять видів рослин є ендеміками.


Слайд #36
Презентація на тему «Українські карпати» (варіант 7) - Слайд #36


Завантажити презентацію

Інші шкільні презентації з географії