Презентація на тему «Українська легка промисловість»

Українська легка промисловість - занепад триває (2012)
Робота учениці 10-а класу Купріної Каті

2012 рік для української економіки відзначився антирекордом
від`ємне сальдо зовнішньої торгівлі становило майже 16 млрд. доларів США. Фактично на цю суму за рік країна стала біднішою. І відповідно багатшими стали країни, з яких ми імпортували товари

Структура товарів, за рахунок яких формується негативна різниця торгового балансу містить нафту, газ, машини, продукцію легкої промисловості. Але якщо з нафтою нічого не поробиш - у нас її просто немає, то турботу викликає складова товарів легкої промисловості. В часи СРСР Україна виробляла приблизно 50% продукції легпрому Союзу. А зараз близько 90% (!) споживчих товарів надходять в Україну з-за кордону.

Легка промисловість України охоплює текстильну, трикотажну, швейну, шкіряну, взуттєву, хутрову та інші галузі. Всі вони зараз в занепаді
Незважаючи на стратегію імпортозаміщення, що її приймав уряд в 2011 р., за 2012 рік у легкій промисловості досягнуто шокуючих результатів. Обсяги імпорту продукції легкої промисловості склали 3.5 млрд. доларів США (+43% до 2011 року). Обсяги експорту склали 1.07 млрд. доларів США (-12% до 2011 року).

Таким чином за один рік співвідношення торгівельного балансу погіршилося в 1.6 рази.
В галузі легкої промисловості Україна ввозить товарів на суму в 3.3 рази більше, ніж вивозить.

В деяких товарних групах доля вітчизняного виробника настільки мала, що це вже стає проблемою державної економічної безпеки. Зокрема по деяким галузям:
Дані за 9 місяців 2012 р. згідно Держстату

При цьому за даними Асоціації виробників легкої промисловості України доля китайських виробників в імпорті складає (на кращий для нас 2011 рік, зараз ще гірше):

Отже, в деяких галузях легкої промисловості в Україну ввозиться в кілька разів більше китайських товарів, ніж сумарно виробляється на всіх підприємствах цієї галузі в Україні.
Наприклад: згідно статистики Держстату, на одну продану в Україні вітчизняну пару взуття ввозиться 20 тільки китайських, а ще 12 з інших країн. І це без урахування контрабанди.

Зараз в Україні існує близько 1500 підприємств-виробників взуття, кілька тисяч - виробників одягу. В цій сфері зараз працює 100-120 тисяч людей, хоча 25 років тому працювало в 7-8 разів більше. Але це ще не повний крах: бо єдине, що рятує зараз вітчизняного виробника - експорт. Українське взуття вивозиться в Європу, Росію, інші країни. Якби не експорт, галузь легкої промисловості уже була б мертвою.

Отже маємо ситуацію, коли українці купують неякісні китайські товари, а якісними українськими користуються європейці чи росіяни.
Варто також зазначити, що доля китайського виробника в Європі не така велика, бо європейці більш прискіпливо відносяться до якості.

Чому так?

Внутрішні фактори:
Традиційне для більшості покупців, ще з радянських часів, поклонніння перед імпортним як якісним, та зневага до вітчизняного, як до неякісного;
Висока корупція на митниці, що дозволяє ввозити товари легпрому майже без мита - і як наслідок нижча кінцева ціна;
Захоплений ще з 90-х років китайськими, турецькими, пакістанськими виробниками ринок;
Наявність великої кількості магазинів секонд-хенду;
Контрабанда (особливо через Одеський порт).

Зовнішні фактори:
Низька собівартість азійської продукції по причині низької оплати праці, широкого використання дитячої праці та нехтування екологічними нормами, зокрема у Китаї;
Менший податковий тиск на виробника;
Державна підтримка виробника в азійських країнах.

Що робити?
Незважаючи на існування державних програм підтримки, результати негативні. Тому вкрай важливо підтримати українську легку промисловість знизу, від споживача. Якщо ви не хочете, аби країна зубожіла, є одне просте правило: купуйте речі українського виробництва. Український штрих-код починається на 482.