Презентація на тему «Сільське господарство світу» (варіант 1)

Презентація на тему :
" Сільське господарство світу"
Зміст

ЗМІСТ
Назва презентації
Короткий опис
Структура сільського господарства
Рослинництво
Зернові культури
Технічні культури
Інші рослини
Цікаве
Тваринництво
Скотарство
Свинарство
Вівчарство
Птахівництво

Короткий опис
Сільське господарство зародилося в Середній Азії і Єгипті як мінімум 10 тис. років тому. Сільськогосподарські громади стали основою суспільного устрою в Китаї, Індії,Європі, Мексиці і Перу, а потім поширилися по всьому світі.
Перебудова сільського господарства на наукову основу відбулася в Європі в 18 столітті у відповідь на значне зростання населення. Механізація створила передумови для значного прогресу у сільському господарстві в Європі і США в 19 столітті. Після Другої світової війни стався «бум» використання хімічних препаратів: гербіцидів,інсектицидів, фунгіцидів і добрив. Однак у суспільстві виникла протидія застосуванню деяких видів препаратів, оскільки вони забруднювали і руйнували навколишнє середовище. Це стимулювало розвиток альтернативних методів, наприклад, сільське господарство без застосування хімікатів.
Зміст

Галузева структура сільського господарства
Рослинництво — вирощування культурних рослин (сільськогосподарських культур) для виробництва рослинницької продукції — одна з основних галузей сільського господарства. Забезпечує населення продуктами харчування, тваринництво — кормами, чимало галузей промисловості (харчову, комбікормову, текстильну, фармацевтичну, парфумерну та ін.) сировиною. Тісно пов'язане з тваринництвом.
  Тваринництво — розведення сільськогосподарських тварин. Воно забезпечує населення продуктами харчування (молоко, масло, м'ясо, сало, яйця та ін.), легку і харчову промисловість — сировиною (вовна, шкури, м'ясо, молоко та ін.), дає живу тяглову силу (коні, воли, осли, мули, буйволи, верблюди, олені), деякі корми (кісткове борошно та ін.), лікарські засоби (гормони, сироватки) та органічні добрива.
Зміст

Рослинництво
Рослинництво. Галузь підрозділяється на підгалузі по вигляду вирощуваних рослин:
зернові культури 
зернобобові культури 
кормові культури 
технічні культури:
тонізуючі культури 
ефіроолійні культури
виноградарство;
садівництво;
грибництво.
Зміст

Зернові культури
Зернові́ культу́ри — група рослин, оброблюваних для отримання зерна, яке є продуктом харчування людини та використовується для виробництва корму для тварин.
Зернові культури діляться на дві основні категорії:
Хлібні зернові культури (у тому числі круп'яні): пшениця, ячмінь, жито, овес, рис,кукурудза, сорго, просо, чумиза, могар, пайза, дагусса , гречка.
Зернобобові культури (боби) — горох, квасоля, чечевиця, соєві боби та інші.
Зміст
Посіви пшениці зосереджені там де достатня кількість тепла та вологи. Головними експортерами зерна на світовий ринок є США, Канада, Франція, Австралія, Аргентина, Південна Африка. Великий потенціал у постачанні на світовий ринок пшениці має Україна.
Рис вирощують, переважно, на зрошуваних (затоплюваних) землях в Азії, Латинській Америці, Африці. У більшості країн одержують два врожаї на рік, тому при значно меншій площі, ніж під пшеницею, рису збирають майже таку ж кількість. Найбільшого розвитку рисосіяння набуло в Азії (9/10 світового виробництва). Серед країн найбільшими виробниками рису є Китай, Індія, Індонезія, В'єтнам, Бангладеш, Японія, Таїланд.
Кукурудза (маїс).Країни Західної півкулі є її батьківщиною, значного поширення культура набула також на півдні Європи, в Китаї та Південній Африці.Майже половина обсягів вирощування та експорту кукурудзи припадає на США. Досить багато вирощується кукурудзи в Аргентині, Бразилії, Мексиці, Китаї.

Зміст
Зміст

Технічні культури
Зміст
Техні́чні росли́ни (технічні культури) — сільськогосподарські рослини, що їх використовують в основному як сировину для різних галузей промисловості (харчової, текстильної, миловарної, лакофарбової, фармацевтичної та ін.). Представниками технічних культур є:
Олійні культури (соя, соняшник, арахіс, ріпак, оливи, олійна кокосова пальма.) Соя вирощується переважно в США, Китаї, Бразилії, Індонезії, арахіс – в Південній Азії, Західній Африці, Аргентині
Цукристими культурами є
цукрова тростина (на неї припадає 60% світового виробництва цукру) та цукрові буряки (40%). Головні експортери тростинного цукру – Бразилія, Мексика, Куба Ямайка, Австралія.
Цукрові буряки вирощують в країнах із досить високою агрокультурою (правильні сівозміни, високий рівень хімізації і механізації виробництва) і розвинутим тваринництвом, які забезпечують високу врожайність та використання відходів переробки цукрових буряків. Головними виробниками бурякового цукру є Україна, Франція, Росія.
Серед волокнистих культур (бавовник, льон, джут, кенаф) найпоширенішим є бавовник. Із нього виробляють багато видів тканин, вату, штучний фетр; із насіння - олію; відходи використовують в якості корму для тварин. Бавовник – культура тропічного та субтропічного кліматичних поясів. Найбільшими виробниками й експортерами бавовнику є Китай, Індія, США, Пакистан, Узбекистан, Австралія, Бразилія, Туреччина, країни Африки.

Технічні культури
Зміст
Льон (волокнисті культури)
Коноплі(прядивні  культури)
Тютюн(наркотичні культури)
М'ята(естеро-олійні культури)
Цукровий буряк(цукристі культури)

Виноградарство
Виноградарство. Людина вивела понад 4 тис. (за ін-шими даними — 8 тис.) сортів винограду. Людство вирощує ви-ноград з різною метою — для споживання свіжим, виробництва оцту, соків. Великим виробником винограду є Ал-жир. У СПІА основний район виноградарства — штат Каліфорнія. Виноград добре росте в умовах середземноморського клімату.
За окремими даними, 80 % обсягів урожаю винограду в світі використовується для виготовлення вина, 7 % — для приготу-вання родзинок. У СПІА частка винограду, що використовується для виноробства, менша, там виготовляють більше соків, варен-ня, родзинок.
Обсяги урожаю винограду, тис. Т.  Частка у світовому виробництві, %
Франція          6200    22,3
Італія   5915    21,3
Іспанія            3107    11,2
Росія   1800    6,5
США  1490    5,4
Аргентина      1465    5,2
Німеччина       1015    3,7
Португалія      991      3,6
ПАР 963      3,5
Румунія           600      2,2
Зміст

Садівництво
Садівництво — галузь рослинництва, вирощування плодових і декоративних культур, у тому числі кімнатних. Розвинуте у ба-гатьох країнах світу. Найпоширенішим плодовим деревом у світі є яблуня, вирощуються також груші, сливи та інші плодові дере-ва. Квітникарство задовольняє потреби країни у квітах, а також є експортною галуззю. Квіти експортують, зокрема, Нідерланди.
Абрикос — теплолюбиве дерево. Вирощується голо-вним чином у Каліфорнії, Китаї, Японії, Північній Африці. Дере-во росте до 10 метрів заввишки. Квітне білими або інколи роже-вими квітами. Батьківщина абрикоса і персика — Китай.
Груша — дерево, що вирощується у Європі і на заході Азії з незапам'ятних часів.
Слива — дерево, що зустрічається у дикому вигляді у Північній півкулі.
Яблуня — невелике дерево заввишки до 6 м у ре-гіонах північного помірного клімату.
Зміст

Овочево-плодові культури
яблука
груші
вишні
сливи
ягоди
Волоський горіх
Зміст

Цікава географія
Дерево-символ Африки
Яких тільки титулів і імен не має баобаб! Його називають символом Африки, фантастичним деревом, восьмим чудом світу. Баобаб – дерево-товстун. Здіймаючись на 25 м угору, його стовбур може розрозстатися до 20 м і більше в діаметрі! Коли дерево скидає листя, то його оголені гілки нагадують здійняте догори коріння. Через це він отримав назву “дерево догори коренями”. Баобаб –довгожитель. Відомі дерева, яким понад 5 тис. років. Саме слово „баобаб” з мови місцевого племені перекладається як „мавпяче дерево” – його плоди, схожі на великі здуті огірки, охоче поїдають мавпи. А місцеве населення використовує з баобаба все: листя заварюють замість чаю, з товченої кори роблять приправи, плоди смажать кружальцями, як наші кабачки, а їхню м'якоть використовують для отримання лимонаду (звідси ще одна назва – лимонадне дерево). Не пропадають даром і товсті міцні оболонки плодів: з них роблять різний посуд і музичні інструменти. З волокон лубу плетуть міцні мотузки, тчуть полотно. Баобаб шанують і як лікарську рослину: цілющі властивості має листя, плоди, кора, насіння і навіть коріння. Не дивно, що з давніх-давен це дерево вважалося священним.
 
Родом з Африки
Африка – батьківщина цінних культур: буряка, цибулі, капусти, кавуна, які розповсюдилися по всьому світу. Африканські какао, кава, цитрусові, банани, ананаси користуються попитом у багатьох країнах.
Зміст

Тваринництво
Тваринництво поділяється на скотарство (розведення і використання великої рогатої худоби), вівчарство, конярство, козівництво, кролівництво; також бджільництво ,птахівництво ,свинарство  шовківництво.
Зміст

Скотарство
Скотарство – галузь тваринництва, яка займається розведенням ВРХ — тобто всіх порід сільськогосподарських тварин з родини бикових. Це найважливіші свійські тварини, що постачають молоко, м'ясо, шкіру, органічні добрива, а також робочу тяглову силу (переважно воли).
Скотарство практикується в усьому світі і відіграє важливу роль в економіці багатьох країн. В даний час за поголів'ям великої рогатої худоби лідирують Індія, Бразилія, США, Китай і Аргентина, а з виробництва молока - Індія, США, Китай, Німеччина і Бразилія 
Основні райони розведення молочних і молочно-м'ясних порід в Росії - лісова і лісостепова зони. Крім того, ці галузі розвиваються в приміських районах, розташованих поблизу споживачів. Скотарство м'ясного і м'ясо-молочного напряму розвинене і на посушливих пасовищах степової зони та напівпустель.  Продуктивна худоба домінує у розвинених країнах, а в країнах, що розвиваються, ще значна частка тяглової худоби (верблюди, буйволи, коні, віслюки, лами, яки). М'ясне скотарство розміщено достатньо рівномірно у помірному та частково в жаркому поясах. Основними експортерами яловичини є Монголія, Туреччина, Аргентина, Уругвай, Франція, Ірландія, Нова Зеландія, Австралія, Канада. Молочне скотарство характерне для розвинених країн Європи та Північної Америки, а також для приміських зон усіх держав. Найбільшими виробниками молока у світі є США, Росія, Індія, Німеччина, Франція. Експорт молока не має великого поширення. Воно переробляється на масло, сир, згущене та сухе молоко. Ці молокопродукти експортуються з країн Європи та Нової Зеландії.В Україні скотарство представлено молочно-м'ясним напрямом, що територіально пов'язано з приміськими зонами. М'ясо молочне скотарство розвивається на Поліссі, у південних районах переважає молочно-м'ясне скотарство.
Зміст

Отара овець.Айдахо.США
Корова.Нідерланди
Зміст

Свинарство
Свина́рство - галузь тваринництва — розведення свиней для одержання м'яса і сала, а також шкіри і щетини. Свинина майже вдвічі поживніша за яловичину і баранину. Свинина використовується у свіжому вигляді та як сировина для виробництва м'ясопродуктів. Шкіра, щетина та відходи забою свиней є сировиною для легкої промисловості.Свинарство розвинене у густонаселених районах світу. В економічно розвинених країнах переважає свинарство беконних та м'ясо-сальних порід. Поширене у Північній Америці, Європі, ряді країн Азії, де його розповсюдження не обмежене релігійними заборонами. За поголів'ям свиней перше місце у світі посідає Китай, за ним ідуть країни Європи та США. Експортери свинини: Бельгія. Данія, Нідерланди, Німеччина, Китай. Імпортери: Велика Британія, Росія, інші країни Європи. В Україні свинарство розвинене майже по всій території, але найбільше у лісостеповій та степовій зонах.
Зміст

Вівчарство
галузь тваринництва, яка дає різноманітну продукцію на основі розведення овець різних порід. З вовни овець виготовляють одяг, взуття, килими, технічне сукно. М'ясо — баранина та ягнятина — високоякісний продукт харчування. У деяких гірських країнах в їжу використовують овече молоко.Вівчарство розміщене у світі нерівномірно: переважає воно у тих регіонах, де інші види тваринництва не можуть набути достатнього розвитку, де є пасовища з низькотрав'яною рослинністю. Виділяють такі провідні напрями: м'ясо-вовняне, вовняне, каракульське та овчинно шубне. Найбільше поголів'я овець розміщене в Австралії, Китаї, Новій Зеландії, Південній Африці, Індії, Аргентині. Розводять овець також у Великій Британії, Іспанії, Ірані, Туреччині, Перу. Болгарії, Монголії, Казахстані та ін.
Основні країни-експортери вовни: Австралія, Нова Зеландія, Південна Африка, Аргентина, Уругвай. Імпортери вовни: Японія, Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Бельгія. Нідерланди, США. Важливе значення має також особлива вовна — каракуль, найбільшими виробниками якого є Афганістан, Намібія, країни Центральної Азії, Південна Африка, Судан.
Зміст

Поголів'я овець у 2004 році в кожній окремо взятій країні у відсотках порівняно з лідером — Китаєм (157 330 000 голів)
Зміст

Птахівництво
З історичних джерел можна дізнатися, що людство почало займатися птахівництвом за 3200 років до н. е. Тоді індуси одомашнили дику курку з джунглів. Пташині ферми з'явилися порівняно недавно — наприкінці XIX ст. — і птахівництво було переведене на промислову основу. Вирощування бройлерів, утримання курчат та індиків при штучному освітленні вперше було запроваджено у США. Згодом з'явилася відгодівля на птахофермах птахів з використанням кормів, збагачених гормонами. Якщо раніше м'ясо птахів було їжею заможних людей, то нині у розвинених країнах світу воно вважається їжею передусім малозабезпечених верств населення. Захисники природи вважають утримування птахів у клітках на птахофермах однією з найжорстокіших форм поводження з птахами і борються з цим.  Основні напрямки птахівництва — яєчне і м'ясне.  Нині птахівництво розвинене у багатьох країнах світу, оскільки практично не залежить від природних умов. Розвивається інтенсивно і сконцентроване здебільшого поблизу великих міст і промислових центрів.
Зміст

Економічна роль
Роль сільського господарства в економіці країни або регіону показує її структуру і рівень розвитку. Як показник ролі сільського господарства в економіці застосовують частку зайнятого в сільському господарстві економічно активного населення, а також питому вагу сільського господарства в структурі ВВП. Ці показники достатньо високі в більшості країн що розвиваються, де в сільському господарстві зайнято більше половини ЕАН (Економічно Активного Населення). Найбільш високого рівня досягло сільське господарство розвинених країн Європи і Північної Америки, що вступили впостіндустріальну стадію. У сільському господарстві там зайнято лише 2-6% ЕАН. У цих країнах «зелена революція» відбулася ще в середині ХХ століття, сільське господарство цієї групи країн характеризується науково обґрунтованою організацією, підвищенням продуктивності, застосуванням нових технологій.Подібні прогресивні зміни відбуваються і в країнах, що відносяться до типу індустріальних, проте рівень інтенсифікації в них ще значно нижчий, а частка зайнятих в сільському господарстві вище, ніж в постіндустріальних.
При цьому в розвинених країнах спостерігається криза перевиробництва продовольства, а в аграрних навпаки, однією з найгостріших проблем є продовольча проблема (проблема недоїдання і голоду).
Зміст

Екологічні проблеми
Сільське господарство має більший вплив на природне середовище, ніж будь-яка інша галузь народного господарства. Причина цього в тому, що сільське господарство вимагає величезних площ. В результаті зазнають змін ландшафти цілих континентів, наприклад агроландштафт повністю змінив Велику Китайську рівнину, де колись ріс субтропічний ліс, переходячи на півночі в уссурійську тайгу, а на півдні в джунглі Індокитаю. У Європіагроландшафт витіснив широколистяні ліси, в Україні рілля замінила степи.
Сільськогосподарські ландшафти виявились нестійкими, що призвело до ряду локальних і регіональних екологічнихкатастроф. Так, неправильна меліорація стала причиною засолення ґрунтів і втрати більшої частини оброблюваних земель Межиріччя, общирне розорювання викликало пилові бурі в Казахстані та США, випасання худоби і землеробство призвело до опустелювання в зоні Сахелю в Африці.
До загальних порушень, які викликає сільськогосподарська діяльність, можна віднести:
забруднення поверхневих вод (річок, озер, морів)
забруднення ґрунтових вод;
зведення лісів і деградація лісових екосистем (збезлісення);
знищення природних місць проживання багатьох видів живих організмів і, як наслідок, вимирання та зникнення рідкісних видів.
Зміст

Шляхи вирішення екологічних проблем сільського господарства
Точне землеробство
Ґрунтозахисне землеробство.
Органічне виробництво.
Хомобіотичний обіг.
Зміст

Презентацію підготували:
учениці 10 класу
Іванівської ЗОШ І-ІІІ ст.
Белаш Оксана і Вертебна Олександра
Дякуємо за перегляд!
Зміст