Презентація на тему «Румунія» (варіант 8)

Румунія.
Економіко-географічне положення, природні умови та ресурси, населення, господарство країни.

Візитна картка країни:
Офіційна назва - Румунія.
Державний устрій. Румунія - республіка. Глава держави - Президент, глава уряду - прем'єр-міністр. Законодавчий орган - двопалатний парламент, який складається з Сенату і Палати депутатів.
Географічне розташування - Румунія розміщена у центрі Європи. На півночі і сході межує з Республікою Молдова (450 км) і Україною (169 км), на північному заході - з Угорщиною (443 км), на південному заході - з Югославією - Сербією і Чорногорією (476 км), на півдні - з Болгарією (608 км). На південному сході омивається Чорним морем.
Площа території - 237500 кв. км (79 місце у світі).
Адміністративний поділ - Румунія поділяється на 41 повіт; столиця виділена у самостійну адміністративно-територіальну одиницю.
Кількість населення - 22,364 млн. осіб.
Столиця - Бухарест (1,977 млн. мешканців).
Інші великі міста: Яси (354,8 тис. мешканців), Галац (342,4 тис.), Тімішоара (340 тис.), Констанца (337 тис.), Клуж-Ніпока (332,2 тис.).
Державна мова-румунська.

Релігійна ситуація. 83% - православні (Румунська Православна Церква), 6% - католицька церква, 11% - протестанти, лютерани, унітаристи, мусульмани, неопротестанти, іудеї.
Державне свято - 1 грудня - Національний День Румунії.
Державний прапор - являє собою червоний, жовтий і синій триколор - 3 вертикальних рівних лінії. Був прийнятий у 1848 р. під час революції в Цара Роминеаске.
Державний герб - Стема. Прийнятий у 1992 році. Являє собою орла, який тримає у клюві хрест, а в кігтях шаблю і скіпетр, на грудях представлена композиція з п'яти гербів історичних провінцій Цара Роминеаске, Молдова, Трансільванія, Добружа і Банат. Державний гімн - "Прокинься, румун".
Грошова одиниця - румунська лея.
Членство у міжнародних організаціях - ООН, ОБСЄ, РЄ, СОТ, МБРР, МВФ, МФЧХіЧП

Економіко-географічне положення Румунії:
Республіка Румунія розташована на південному-сході Центральної Європи, у басейні Нижнього Дунаю. Границі її визначені мирним договором 1947 р., їх загальна довжина - 3190,3 км.
На сході Румунія омивається Чорним морем, довжина морських границь - 244 км. Межує з Молдовою (1325,9 км), з Угорщиною (444,8 км), з Югославією (544,3 км), з Болгарією (631,3 км).
Територія Румунії - 237,5 тис. кв. км. Близько 30% загальної площі-гори, 37% - пагорби і плато, 33% - рівнини.
Клімат - помірно-континентальний.

Економіко-географічне положення Румунії:
Республіка Румунія розташована на південному-сході Центральної Європи, у басейні Нижнього Дунаю. Границі її визначені мирним договором 1947 р., їх загальна довжина - 3190,3 км.
На сході Румунія омивається Чорним морем, довжина морських границь - 244 км. Межує з Молдовою (1325,9 км), з Угорщиною (444,8 км), з Югославією (544,3 км), з Болгарією (631,3 км).
Територія Румунії - 237,5 тис. кв. км. Близько 30% загальної площі-гори, 37% - пагорби і плато, 33% - рівнини.
Клімат - помірно-континентальний.

Природні ресурси і їхнє використання:
Природні ресурси Румунії різноманітні. У межах Румунії знаходиться біля половини великої європейської гірської системи Карпат, що займають понад 2/5 площі країни. Це один з головних факторів, що обумовлює порайонні кліматичні і ґрунтово-рослинні розходження на більшій частині її території. Більш 30% території Румунії лежить - на висоті понад 800 м над рівнем моря. Передгір'я Карпат і плато, розташовані по зовнішній і внутрішній сторонах Карпатської гірської дуги на висоті від 200 до 800 м, займають 37%, а рівнини і низовини (нижче 200 м) - 33% території Румунії.
Поклади кам'яної солі могли б багато років задовольняти потреби всієї Європи. Великі запаси природного газу, нафті і кам'яній солі в Румунії здобувають особливо важливе значення в умовах поглиблення міжнародного поділу праці, тому що, наприклад, сусіднім країнам - Угорщини і Болгарії - не вистачає саме цих коштовних видів енергетичної і хімічної сировини.
У багатьох місцях Румунії залягають вугілля, але їхні загальні запаси невеликі (порядку 6-7 млрд. т) і представлені переважно лігнітами. Кам'яного вугілля мало.
Численні поклади і рудних копалин, і хоча родовищ з великими запасами мало, у сумі вони створюють необхідну основу для повного задоволення нестатків країни у свинці, цинку, марганці, алюмінії і здатні забезпечити значну частину потреби в міді.
Значні запаси цінних (золота, срібла) і рідкісних металів. Залізною рудою і високоякісним коксівним вугіллям, необхідними для чорної металургії, Румунія забезпечена недостатньо. У післявоєнний період були відкриті нові великі поклади газу, нафти, металевих руд, але надра країни містять ще багато нерозвіданих багатств.

Населення Румунії:
На 1 січня 2003 р. населення Румунії складало 22,5 млн. жителів. По чисельності населення Румунії займає 8-е місце в Європі і 31-е у світі. Румунія належить до числа густонаселених країн: середня щільність населення - 94,1 чол. на 1 кв. км. Румуни складають близько 90% населення. Крім них у Румунії живуть більш 1,6 млн. угорців і 0,4 млн. німців. Менш значні групи населення складають євреї, цигани і представники слов'янських народів (у тому числі понад 100 тис. українців і росіян).
Після другої світової війни населення Румунії стало більш однорідним. Це відбулося тому, що частина німців і болгар емігрувала відповідно в Німеччину і Болгарію, а число євреїв і циган різко скоротилося в результаті звірств фашистів. Найбільш однорідним населенням відрізняється Валахія і Молдова, де румуни складають 97-98%.
У західних областях, тривалий час, що знаходилися в складі Угорщини й Австрії, близько 1/3 населення приходиться на частку національних меншостей. У країні проживають також українці, росіяни, серби, хорвати, словенці, болгари, євреї, татари, турки, цигани. Із загального числа населення 49,1% - чоловіки і 50,9% - жінки.

Населення Румунії:
На 1 січня 2003 р. населення Румунії складало 22,5 млн. жителів. По чисельності населення Румунії займає 8-е місце в Європі і 31-е у світі. Румунія належить до числа густонаселених країн: середня щільність населення - 94,1 чол. на 1 кв. км. Румуни складають близько 90% населення. Крім них у Румунії живуть більш 1,6 млн. угорців і 0,4 млн. німців. Менш значні групи населення складають євреї, цигани і представники слов'янських народів (у тому числі понад 100 тис. українців і росіян).
Після другої світової війни населення Румунії стало більш однорідним. Це відбулося тому, що частина німців і болгар емігрувала відповідно в Німеччину і Болгарію, а число євреїв і циган різко скоротилося в результаті звірств фашистів. Найбільш однорідним населенням відрізняється Валахія і Молдова, де румуни складають 97-98%.
У західних областях, тривалий час, що знаходилися в складі Угорщини й Австрії, близько 1/3 населення приходиться на частку національних меншостей. У країні проживають також українці, росіяни, серби, хорвати, словенці, болгари, євреї, татари, турки, цигани. Із загального числа населення 49,1% - чоловіки і 50,9% - жінки.

Загальна характеристика народного господарства:
Господарство Румунії - важлива ланка в економічній системі країн. У процесі поглиблення міжнародного поділу праці Румунія усе більш спеціалізується на виробництві продуктів, одержуваних від переробки нафти, природного газу, кам'яної солі, лісу.
Швидкі темпи індустріалізації дозволяють Румунії з кожним роком в усі великих кількостях направляти в інші країни машини й устаткування. Крім того, Румунія, як і її південні і західні сусіди, спеціалізується на постачаннях у більш північні країни фруктів, винограду, овочів і продуктів їхньої переробки. У свою чергу, першорядне значення мають для Румунії гарантовані постачання комплектного промислового устаткування, різноманітних машин, а також деяких масових видів промислової сировини з інших країн.

Промисловість Румунії:
В сучасній Румунії сформувалося і знаходиться в процесі формування кілька промислових районів. Серед них масштабами виробництва і розмаїтістю галузей виділяється промисловий район Центральної Мунтенії; з цим районом, головними центрами якого є Бухарест і Плоєшти, зв'язаний промисловий центр Брашів. Разом вони випускають близько 2/5 промислової продукції країни. Цей район виділяється насамперед машинобудуванням і нафтопереробкою, займаючи також провідне місце в гумовій, паперовій, текстильній промисловості: великі його роль і у виробництві електроенергії, хімічних і харчових продуктів.
Центральна Трансільванія - найбільший район газової, хімічної і скляної промисловості. В перспективі підсилюється його значення у виробництві електроенергії.
Хунедоаро-Решіцький промисловий район має яскраво виражену вугільно-металургійну спеціалізацію.
Олтенський промисловий район (з головними центрами в Крайове і Тиргу-Жіу). Цей район спеціалізується на видобутку нафти, енергетичного вугілля, а на цій базі і на виробництві електроенергії і хімічної продукції. Одночасно з розвитком енергетики і хімії Олтенський район поглиблює свою спеціалізацію на електротехніку і деревообробку.
Нижньо-Дунайський промисловий район (з головними центрами Галац і Бреіла). Цей район у перспективі перетворюється в головну базу чорної металургії країни з машинобудівною промисловістю, що розвивається, (у першу чергу суднобудівної). У ньому на базі рослинних ресурсів Балти, і особливо дельти Дунаю, одержує розвиток також целюлозно-паперова і хімічна промисловість.

Транспорт:
Перевезення вантажів головним чином здійснюються вантажним автотранспортом і залізницею. У 1994 р. в країні було 11365 км залізних і 88117 км шосейних доріг.
Головні порти на Дунаї - Турну-Северин, Джурджу, Бреїла, Галац. Найважливіший порт на Чорному морі - Констанца. Через нього проходить 80% морських вантажоперевезень країни і 65% вантажів зовнішньої торгівлі. У 1984 р. був відкритий судноплавний канал Чорнавода, що з'єднує Констанцу з портом на Дунаї. У 1996 р. вантажний морський флот Румунії складався з 234 кораблів і мав сумарну вантажопідйомність всіх суден 2 445 810 тонн.

Сільське господарство Румунії:
Румунія серед держав закордонної Європи - великий виробник сільськогосподарської продукції (особливо зерна); ця продукція в середньому по врожайності не тільки покриває основні внутрішні потреби країни, але і частково експортується.
Нині поряд зі сприятливими в більшій частині країни ґрунтово-кліматичними умовами створені важливі соціально-економічні передумови, що дозволяють у найближчий період різко підвищити виробництво сільськогосподарських продуктів.
У Румунії, як і в інших країнах Південно-східної Європи, головна галузь сільського господарства - рослинництво. Воно дає близько 2/3 валової сільськогосподарської продукції; на долю тваринництва приходиться близько 1/3. У більшості рівнинних районів частка рослинництва ще вища. У гірських і деяких передгірських районах тваринництво - головна галузь сільського господарства.

Зменшення в останні роки посівів зернових культур не призвело до скорочення виробництва зерна, тому що виросла врожайність.
Серед зернових культур різко переважають кукурудза і пшениця.
Основні виробники зерна в Румунії - Нижньо-Дунайська і Середньо-Дунайська низовини.
За рівнем розвитку тваринництва Румунія близька до Болгарії і Югославії, але ще сильно поступається, наприклад, Словаччині чи Чехії. До цього чаѸ експорту продовжують залишатися нафтопродукти і продукція лісової промисловості. Щорічно вивозиться біля половини вироблених у країні нафтопродуктів (порядку 6 млн. т), головним чином бензину і дизельного палива.
Експортується також близько 1/4 вироблених у країні пиломатеріалів (на 2/3 хвойних і на 1/3 листяних порід), багато фанери, меблів. При цьому усе більш підвищується рівень промислової переробки експортованих нафтових і лісових продуктів. У великих кількостях Румунія стала вивозити цемент і скло (близько 1/3 від їх виробництва).
Основні зміни в структурі імпорту складаються в збільшенні частки промислової сировини і напівфабрикатів (насамперед залізна руда, кокс, апатитовий концентрат, бавовна) і в зниженні частки готових промислових виробів. Причому серед імпортованої готової промислової продукції зросла питома вага машин і комплектного устаткування для заводів і зменшилася частка товарів, що мають другорядне значення.

Зменшення в останні роки посівів зернових культур не призвело до скорочення виробництва зерна, тому що виросла врожайність.
Серед зернових культур різко переважають кукурудза і пшениця.
Основні виробники зерна в Румунії - Нижньо-Дунайська і Середньо-Дунайська низовини.
За рівнем розвитку тваринництва Румунія близька до Болгарії і Югославії, але ще сильно поступається, наприклад, Словаччині чи Чехії. До цього чаѸ експорту продовжують залишатися нафтопродукти і продукція лісової промисловості. Щорічно вивозиться біля половини вироблених у країні нафтопродуктів (порядку 6 млн. т), головним чином бензину і дизельного палива.
Експортується також близько 1/4 вироблених у країні пиломатеріалів (на 2/3 хвойних і на 1/3 листяних порід), багато фанери, меблів. При цьому усе більш підвищується рівень промислової переробки експортованих нафтових і лісових продуктів. У великих кількостях Румунія стала вивозити цемент і скло (близько 1/3 від їх виробництва).
Основні зміни в структурі імпорту складаються в збільшенні частки промислової сировини і напівфабрикатів (насамперед залізна руда, кокс, апатитовий концентрат, бавовна) і в зниженні частки готових промислових виробів. Причому серед імпортованої готової промислової продукції зросла питома вага машин і комплектного устаткування для заводів і зменшилася частка товарів, що мають другорядне значення.

Зовнішня торгівля і платежі:
Обсяг зовнішньої торгівлі Румунії у 1997 становив 19,704 млн. доларів; на імпорт припадало 11 275,9 млн. і на експорт - 8 428,9 млн. доларів.
У 1996 р. основними статтями експорту були товари текстильної промисловості, метали і продукція машинобудування і хімічної промисловості. Основні статті імпорту становили паливо, продукція машинобудування й устаткування, продукція текстильної промисловості і сільського господарства.
Географія експорту: Італія - 22%, Німеччина - 19,6%, Франція - 5,9%, США - 3,8%.
Склад імпорту: машини й устаткування - 23%, паливо й енергоносії - 14,2%, продукція хімічної промисловості - 8,7%, текстиль і продовольство - 17,1%.
Географія імпорту: Німеччина - 17,5%, Італія - 14,7%, Франція - 6,9%, США - 4,2%.
Зовнішня заборгованість: у 1998 р. становила 10 млрд. дол., у 1999 р. - 9 млрд. доларів.