Презентація на тему «Родовища природного газу в Україні»

Родовища природного газу в Україні
Підготувала
учениця 11 класу
Жила Роксолана

В Україні промислово розробляються близько 200 родовищ, що є базою нафтогазової промисловості; у дослідній промисловій експлуатації перебуває 47 родовищ, експлуатуються 2 газосховища. Найперспективнішим за видобутком нафти й газу вважається Донецько-Придніпровський регіон, в якому зосереджено майже 85 % ресурсів вуглеводнів країни. Відкрито газові родовища в Карпатах, розширюються пошуки нафти на Чорноморському шельфі.

Західний нафтогазоносний регіон України
— включає Волино-Подільську (2 газових родовища), Передкарпатську (83 родовища — 29 нафтових, 4 нафтогазових, 6 нафтогазоконденсатних, 38 газових, 6 газоконденсатних), Карпатську (2 нафтових родовища), Закарпатську (4 газових родовища) нафтогазоносні області.
Передкарпатська нафтогазоносна область поділяється на Більче-Волицький та Бориславсько-Покутський нафтогазоносні райони.
У адміністративному відношенні регіон включає Закарпатську, Львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку, Волинську, Тернопільську та Рівненську області.
Загалом з 91 родовища регіону 21 нафтове, 4 нафтогазові, 6 нафтогазоконденсатні, 44 газові, 6 газоконденсатні.

Одеське газове родовище
(англ. Odesa gas field) — належить до Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної області Південного нафтогазоносногу регіону України. Родовище розташоване на північно-західному шельфі Чорного моря за 130 км від Одеси і 150 км від смт Чорноморське. У тектонічному відношенні воно приурочене до західної центрикліналі Каркінітсько-Північнокримського прогину. Відкриття
Одеська структура підготовлена до глибокого буріння по палеоценових та еоценових відкладах сейсмічними дослідженнями МСГТ у 1986 р. У 1987р. тут з СПБУ "Таврида" пробурена розвідувальна свердловина №1, у якій при випробуванні еоценових пісковиків (інт.628-641 м) отримано приплив газу 56700 м3/добу на 10 мм штуцері, при буферному тиску 4,2 і затрубному - 4,5 МПа. У свердловині №2 газ отримано із верхньопалеоценових пісковиків (інт. 1408-1436 м), при дебіті 83500 м3/добу на 12 мм штуцері за буферного тиску 5, і затрубного - 5,3 МПа. У свердловині №4 приплив газу з нижньопалеоценових вапняків (інт. 1570-1594 м) через діафрагму діаметром 16 м склав 362000 м3/добу при буферному тиску 10 і затрубному - 13 МПа.

Оле́ська пло́ща
 — перспективне родовище газоносних сланців. Розташована в межах Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей
Площа включає всі осадові породи, які залягають в межах їх периметра і обмежені по глибині користування надрами відміткою 10 тис. метрів від поверхні або геологічним фундаментом (залежно від того, що буде досягнуто раніше): газ природний, газ сланцевих порід, газ центрально- басейнового типу, газ (метан) вугільних пластів, нафта, конденсат.
Державна служба геології і надр України планувала у кінці березня 2012 року провести торги щодо Юзівської і Олеської нафтогазоносних площ. За результатами конкурсу з переможцем буде укладено Угоду про розділ продукції.
Параметри інвестицій на освоєння близько $150 млн та для підготовки площі до початкових робіт з буріння та $1,5-2 млрд для промислової розробки запасів.
Ймовірні претенденти на Олеський площа — Chevron, Eni, ExxonMobil, а також вітчизняні «Укрнафта», НАК «Нафтогаз Україна». Визначено, що оператором цієї площі буде НАК «Надра Україна»
За оцінками Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання УРП, промислове видобування сланцевого газу на Юзівській та Олеській площах повинне стартувати в 2018–2019 роках.
Площа, кв. км:
6 324 км².
Газові
родовища:
0,8-1,5 трлн. м³. газу. (мінімальні) [1]

Північно-Керченське газове родовище
— належить до Індоло-Кубанської нафтогазоносної області Південного нафтогазоносногу регіону України.
Розташоване в південній частині акваторії Азовського моря на відстані 30 км на північ від м. Керчі.
Тектонічна диспозиція в півн. смузі Булганацько-Фонталівської зони піднять у центральній частині Індоло-Кубанського прогину.
Північно-Керченська структура виявлена сейсмічними дослідженнями МСГТ у 1975 р. по відбиваючому горизонту Ia, що належить до покрівлі майкопської серії. Північно-Керченське підняття брахіантикліналь північно-східного простягання 8,5х6 м, висотою близько 500 м. У 1976 р. на піднятті пробурена свердловина №1, яка при вибої 2480 м розкрила верхню частину середньомайкопських відкладів. У розрізі середнього міоцену (інтервал 670-1230 м) виділено чотири пласти-колекори. При випробуванні горизонту N-IV (інтервал 1205-1230 м) отримано приплив газу 61,4 тис. м³/добу через діафрагму діаметром 10 мм при буферному тиску 4,2 і затрубному — 4,5 МПа. Абсолютно вільний дебіт газу сягав 69,9 тис. м³/добу.

Родовище прийняте на Державний баланс у 1976 р. Запаси остаточно не підраховувались. Початкові видобувні запаси категорій А+В+С1 = 1340 млн. м³.
Продуктивний горизонт представлений глинами з прошарками пісковиків та піскуватих органогенно-детритових вапняків потужністю 2-3 м. Колектор тріщинно-порового типу представлений вапняками і пісковиками. Вищезалягаючі горизонти N-I, N-II та N-III складені глинами з поодинокими прошарками пісковиків та алевролітів потужністю до 2 м. Їх газоносність прогнозується за матеріалами ГДС. Поклад газу пластовий склепінний. Режим його водонапірний.
Родовище не завершене розвідкою і знаходиться в консервації. Необхідно провести його дорозвідку і промислово-дослідну експлуатацію.

Ю́зівська пло́ща 
— перспективне родовище газоносних сланців. Розташована в межах Донецької та Харківської областей України.
У травні 2012 року конкурс на право укладення угоди про розподіл продукції на розробку Юзівської площі, проведений Державною службою геології та надр України, виграла британсько-нідерландська компанія Shell. Участь у конкурсі брали також ExxonMobil і ТНК-BP.
Крім цього, «ДТЕК Нафтогаз» фінансує роботи на прилеглих до Юзівської площах.
Дослідження засвідчили, що родовище здатне щороку давати 10 млрд. куб. м природного газу.
«"Вже за 10 років вони, згідно з песимістичним сценарієм, планують там видобувати близько 8-10 мільярдів кубометрів газу в рік". »— говорить голова Державної служби геології і надр Едуард Ставицький.
Параметри інвестування відповідно мають становити $200 млн в розробку і $3,5 млрд в освоєння родовища.
За оцінками Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання УРП, промислове видобування сланцевого газу на Юзівській площі повинне стартувати в 2018–2019 роках

Стрілкове газове родовище
— належить до Азовсько-Березанської нафтогазоносної області Південного нафтогазоносногу регіону України.
Розташоване в півн. частині Арабатської стрілки і прилеглій частині Азовського моря за 25 км від м. Генічеськ.
Тектонічна диспозиція — на зах. зануренні Азовського Валу Скіфської плити. Стрілкове підняття виявлене в 1953 р. сейсмічними роботами МВХ на Арабатській Стрілці у вигляді антиклінального перегину по відбиваючих горизонтах у відкладах палеогену. У 1963-1965 рр. сейсмічними, гравіметричними і електророзвідувальниим роботами вивчена лише західна перикліналь структури, більша частина якої знаходиться в акваторії Азовського моря. Пошукове і розвідувальне буріння велося з 1964 по 1969 рр. поздовж Арабатської стрілки. У 1964 р. в пошуковій свердловині №3 при вибої 1040 м у майкопських відкладах стався викид газу, для ліквідації якого була пробурена свердловина №5. При її випробуванні виявлено два продуктивних горизонти — VI i V. З першого (інтервал 527-540 м) приплив газу становив 70,8 тис. м³/добу через діафрагму діаметром 10 мм при буферному тиску 5,55 і пластовому — 5,77 МПа, з другого (інтервал 469,8-475,1 м) — 550 тис. м³/добу при пластовому тиску 4,84 і буферному — 4,68 МПа.

Морське газове родовище
— належить до Азовсько-Березанської нафтогазоносної області Південного нафтогазоносногу регіону України.
Розташоване в північно-східній частині акваторії Азовського моря на відстані 125 км від м. Керчі і 40 км від м. Бердянська.
Тектонічна диспозиція родовища — у північній прирозломної зоні Середньоазовського підняття (Азовського Валу). Морська складка встановлена в результаті регіональних гравіметричних, магнітометричних і сейсморозвідувальних робіт в акваторії Азовського моря. До глибокого пошукового буріння структура підготовлена по II сейсмічному горизонту в підошві майкопських відкладів у 1976 р. сейсморозвідкою МСГТ. У 1977 р. при випробуванні у свердловині №2 середньої частини майкопських відкладів (інтервал 646-675 м) отримано приплив газу 128,3 тис. м³/добу через діафрагму діаметром 16,3 мм при буферному тиску 5,06 і затрубному — 5,30 МПа. Абсолютно вільний дебіт газу сягав 256,2 тис. м³/добу.
Родовище прийняте на Державний баланс у 1977 р. Запаси остаточно не підраховувались. Початкові видобувні запаси категорій А+В+С1 — 550 млн. м³.
У геологічному розрізі Морської структури представлені карбонатні і теригенні породи нижньої і верхньої крейди, еоцену, олігоцену та неогену.