Презентація на тему «Республіка Словаччина» (варіант 5)

Презентаціяна тему “Словаччина”Підготувала:Карпось Катя 10-Ф

Розташування
Словаччина розташована на сході Центральної Європи в південно-західній частині Карпат, у сточищі середнього Дунаю, між Польщею на півночі і Угорщиною на півдні, Чехією (Моравією) та Австрією на заході і Україною (Закарпаттям) на сході.
Площа Словаччини становить 49 035 км². За цим показником вона посідає 129 місце серед країн світу. Територія держави простягається з заходу на схід на 428,8 км і з півночі на південь на 77,6 км.
- крайня північна точка — Баб'я гора, село Оравська Полгора (49°37′ північної широти, 19°28′ східної довготи)
- крайня південна точка — Патінце (47°44′ північної широти, 18°17′ східної довготи)
- крайня західна точка — Загорська Вес (48°23′ північної широти, 16°50′ східної довготи)
- крайня східна точка — Нова Седлиця (49°05′ північної широти, 22°34′ східної довготи)
(97,8 км).

Мапа Словаччини

Історично-географічний опис країни
На початку нової ери Словаччину, заселену доти кельтами, опанували германські квади, у другій половині 2 ст. південно-західну частину опанували римляни, Словаччину заселили слов'яни. У 9 столітті на території західної і центральної Словаччини виникло Нітранське князівство з Прібіною на чолі.З 863 р. до початку 10 ст. Словаччина була разом з Моравією ядром Великоморавської держави, після її занепаду — об'єктом боротьби чеського, польського та угорського королівств, яке остаточно опанувало Словаччину.У складі Угорського королівства Словаччина не являла собою окремої адміністративно-територіальної одиниці, але була поділена, як усе королівство, на комітати. Поступово Словаччина зазнавала зугорщення: в її південній частині селилися угорці, вищі прошарки населення мадяризувалися; разом з тим ослабли зв'язки з Чехією, від якої Словаччина була відокремлена державним кордоном. У 12 — 13 ст. у Словаччині виникли сильні німецькі острови, які були осередками гірництва і торгівлі. Після Битви при Могачі 1526 р. разом з Угорщиною, увійшла до складу монархії Габсбурґів і з 1540 р. понад 150 pp. була тереном воєн з турками.

Природні ресурси
Більшу частину Словаччини займають Західні (або Словацькі) Карпати. Вони піднімаються до 1000-1500 м. Високогірний характер має лише масив Високі Татри, його скелясті вершини досягають 2500 м. Карпатські хребти розділені поперечними і поздовжніми котловинами. На півдні Карпати поступово знижуються і переходять у По-дунайську та Потиську низовини.
Найвищою точкою Словаччини є гора Герлахівський Штит (2655 м) у Високих Татрах (Пряшівський край). Ця гора є водночас найвищою вершиною всієї дуги Карпат від стику кордону з Чехією аж до стику румуно-сербського кордону. Найнижчою - долина ріки Бодроґ (94 м), на кордоні з Угорщиною (Кошицький край).

Природні ресурси
Більшу частину Словаччини займають Західні (або Словацькі) Карпати. Вони піднімаються до 1000-1500 м. Високогірний характер має лише масив Високі Татри, його скелясті вершини досягають 2500 м. Карпатські хребти розділені поперечними і поздовжніми котловинами. На півдні Карпати поступово знижуються і переходять у По-дунайську та Потиську низовини.
Найвищою точкою Словаччини є гора Герлахівський Штит (2655 м) у Високих Татрах (Пряшівський край). Ця гора є водночас найвищою вершиною всієї дуги Карпат від стику кордону з Чехією аж до стику румуно-сербського кордону. Найнижчою - долина ріки Бодроґ (94 м), на кордоні з Угорщиною (Кошицький край).

У природному відношенні Словаччина поділяється на три провінції: Західні Карпати; Східні Карпати; Дунайська рівнина. За площею найбільшими є Західні Карпати, далі йде Дунайська рівнина і найменшу площу займають Східні Карпати. У Західних Карпатах виділяють десять областей: Словацьке Рудногір'я; Нітрансько-Татранська; Словацьке Середньогір'я; Лученсько-Кошіцька рівнина; Матрансько-Сланська; Словацько-Мо-равські Карпати; Західні Бескиди; Середні Бескиди; Східні Бескиди; Підгально-Маґурська. Словацькі Східні Карпати поділяється на три області: Вігорлатсько-Ґутинська; Полонини; Низькі Бескиди. На Дунайській рівнині виділяються також три області: Віденська котловина; Мала Дунайська котловина; Велика Дунайська котловина. Більше третини площі Словаччини (19 879 км2) займають ліси. На невеликому проміжку р. Дунай утворює природну межу між Словаччиною та Угорщиною. На південно-східних рівнинах можна помітити ознаки степової рослинності. Близько половини лісовкритої площі займає бук і дуб. У горах домінуючими породами є сосна звичайна і ялиця.

У природному відношенні Словаччина поділяється на три провінції: Західні Карпати; Східні Карпати; Дунайська рівнина. За площею найбільшими є Західні Карпати, далі йде Дунайська рівнина і найменшу площу займають Східні Карпати. У Західних Карпатах виділяють десять областей: Словацьке Рудногір'я; Нітрансько-Татранська; Словацьке Середньогір'я; Лученсько-Кошіцька рівнина; Матрансько-Сланська; Словацько-Мо-равські Карпати; Західні Бескиди; Середні Бескиди; Східні Бескиди; Підгально-Маґурська. Словацькі Східні Карпати поділяється на три області: Вігорлатсько-Ґутинська; Полонини; Низькі Бескиди. На Дунайській рівнині виділяються також три області: Віденська котловина; Мала Дунайська котловина; Велика Дунайська котловина. Більше третини площі Словаччини (19 879 км2) займають ліси. На невеликому проміжку р. Дунай утворює природну межу між Словаччиною та Угорщиною. На південно-східних рівнинах можна помітити ознаки степової рослинності. Близько половини лісовкритої площі займає бук і дуб. У горах домінуючими породами є сосна звичайна і ялиця.

Річкова мережа країни досить густа, проте великих і багатоводних річок дуже мало. Стік майже всіх річок упродовж року різко коливається. Майже вся територія Словаччини належить до басейну Дунаю, або Чорного моря. Найбільшими ріками країни за довжиною є Ваґ (367 км), Грон (278 км), Іпель (198 км). Усі вони впадають в Дунай на південному заході Словаччини. Інші великі ріки - Горнад (179 км), Дунай (172 км у межах країни, на південному заході Словаччини), Нітра (168 км, притока Ваґу), Бодроґ (154 км), По-прад (143 км у межах країни, єдина велика ріка Словаччини басейну Вісли, або Балтійського моря), Морава (107 км у межах країни, притока Дунаю на крайньому заході Словаччини). За площею річкового басейну основною є ріка Ваг (14 268 км2) на заході і північному заході країни, близько третини площі Словаччини. Велику площу мають також басейни рік Грон, Нітра, Іпель (відповідно 5465 км2, 4501 км2 та 3649 км2 на заході країни) та Бодроґ і Горнад (відповідно 7265 км2 та 4414 км2, на сході). Більш-менш значних озер немає. Ресурси підземних вод незначні. Більшість рік взимку замерзає, хоч і ненадовго. Гідроенергетичний потенціал країни становить близько 3 млн кВт.

Населення
словаки — 4 352 775 (80,7%)
угорці — 458 467 (8,5%)
цигани (роми) — 105 738 (2,0%)
русини — 33 482 (0,6%)
чехи — 30 367 (0,6%)
українці — 7 430 (0,1%)
німці — 4 690 (0,1%)
поляки — 3 084 (0,1%)
росіяни — 1 997 (0,0%)
болгари — 1 051 (0,0%)
хорвати — 1 022 (0,0%)
серби — 698 (0,0%)
євреї — 631 (0,0%)
інші — 9 852 (0,2%)
невстановлено — 382 493 (7,0%)
разом — 5 397 036

Населення
словаки — 4 352 775 (80,7%)
угорці — 458 467 (8,5%)
цигани (роми) — 105 738 (2,0%)
русини — 33 482 (0,6%)
чехи — 30 367 (0,6%)
українці — 7 430 (0,1%)
німці — 4 690 (0,1%)
поляки — 3 084 (0,1%)
росіяни — 1 997 (0,0%)
болгари — 1 051 (0,0%)
хорвати — 1 022 (0,0%)
серби — 698 (0,0%)
євреї — 631 (0,0%)
інші — 9 852 (0,2%)
невстановлено — 382 493 (7,0%)
разом — 5 397 036

Трудові ресурси
Якщо характеризувати трудовий потенціал населення Словаччини, необхідно відзначити рівень зайнятості населення. У Словаччині він становить 59,4% для жителів у віці від 15 до 64 років (див. дані табл. 2.3 додатка) і на 5,1% нижче, ніж по Європі. Також, Словаччина поступається в цьому показнику Австрії (70,2%) та Чехії (65,3%), проте дещо випереджає Угорщину (57,3%) і Польщі (54,5%). Якщо звернути увагу на темпи зростання зайнятості мешканців Словаччини, то ми отримаємо наступні результати: у 2002 році вони склали 0,1%, у 2004 - -0,2%, а в 2006 році рівень зайнятості піднявся на 2,3%. Таким чином, можна помітити що зростання зайнятості спостерігається, хоч і невеликими темпами. [9]
Середня вартість однієї робочої години в Словаччині в 2006 р. дорівнює 5,33 EUR, тоді як по Європі цей показник дорівнює 20,2 EUR, що досягнуто завдяки високим показникам в таких країнах, як Бельгія (31,6 EUR), Данія ( 33EUR), Швеція (32EUR), Німеччина (27EUR).

Проаналізувавши рівень оплати праці, можна зробити висновок, що він досить низький. [9] При цьому ще однією особливістю оплати праці в Словаччині є те, що різниця у вартості чоловічого і жіночого праці досить велика: 24-22% до 15% в Європі.Для більш повного розуміння рівня життя населення республіки Словаччина необхідно оцінити рівень безробіття. За даними таблиці 2.3 додатка рівень повної тривалої безробіття дорівнює 10,2%, що перевищує рівень безробіття в ЄС (7,2%), а рівень безробіття серед населення Словаччини у віці від 15 до 24 років - 26,6% проти 17% у ЄС. Таким чином, однією з основних соціальних проблем в республіці Словаччина є досить високий рівень безробітних, що негативно позначається на якості життя людей, тому що це свідчить про наявність людей, що живуть за межею бідності.

Промисловість
В минулому в країні вироблялись передусім продукти важкої промисловості та зброя для країн РЕВ та союзників Радянського Союзу. Після поділу Чехословаччини цей ринок зник, початком 90—их рр. багато збройних заводів було закрито і виникло значне безробіття. Низькі витрати на робочу силу і податкова реформа правих політичних партій на початку 21 ст. стали притягувати закордонних інвесторів, передусім в галузі автомобільної промисловості, яка має в словацькій економіці сильну позицію. У Словаччині виробляється найбільше автомашин на одну особу (у 2007 році вирблено 571 071 автомашин, що означало 105,7 на тисячу осіб). У країні мають заводи концерни Фольксваген у Братиславі, PSA Peugeot Citroën у Трнаві, Kia Motors у Жиліні. Другу найважливішу галузь представляє електротехнічна промисловість. Недалеко Нітри має фабрику корпорація Sony, біля Галанти Samsung Electronics

Промисловість
В минулому в країні вироблялись передусім продукти важкої промисловості та зброя для країн РЕВ та союзників Радянського Союзу. Після поділу Чехословаччини цей ринок зник, початком 90—их рр. багато збройних заводів було закрито і виникло значне безробіття. Низькі витрати на робочу силу і податкова реформа правих політичних партій на початку 21 ст. стали притягувати закордонних інвесторів, передусім в галузі автомобільної промисловості, яка має в словацькій економіці сильну позицію. У Словаччині виробляється найбільше автомашин на одну особу (у 2007 році вирблено 571 071 автомашин, що означало 105,7 на тисячу осіб). У країні мають заводи концерни Фольксваген у Братиславі, PSA Peugeot Citroën у Трнаві, Kia Motors у Жиліні. Другу найважливішу галузь представляє електротехнічна промисловість. Недалеко Нітри має фабрику корпорація Sony, біля Галанти Samsung Electronics

Сільське господарство
Порівняно розвинене багатогалузеве сільське господарство ґрунтується на сучасній матеріально-технічній базі й інфраструктурі. Країна використовує 19 350 km² сілськогосодарських угідь, що становить 39,5% площі країни. Ще на початку 20 ст. у сільському господарстві працювадо 60% населення. Сьогодні в ньому та в суміжних галузях (мисливство, лісництво та інші) працює приблизно 4,9% економічно активного населення (приблизно 100 500 працівників).
Найкращі умови для рослинництва в низовинах. Вирощуються передусім зернові, зернобобові культури, менше картопля, овочі — помідори, біла капуста, цибуля, перець, морква. На території країни розташованих 6 виноградних районів, передусім на півдні західної Словаччини. Вищеположені місця використовують як пасовища для рогатої худоби та овець. Більша частина тваринництва зосереджена в низовинах, де знаходяться достатні ресурси кормових культур.

Сільське господарство
Порівняно розвинене багатогалузеве сільське господарство ґрунтується на сучасній матеріально-технічній базі й інфраструктурі. Країна використовує 19 350 km² сілськогосодарських угідь, що становить 39,5% площі країни. Ще на початку 20 ст. у сільському господарстві працювадо 60% населення. Сьогодні в ньому та в суміжних галузях (мисливство, лісництво та інші) працює приблизно 4,9% економічно активного населення (приблизно 100 500 працівників).
Найкращі умови для рослинництва в низовинах. Вирощуються передусім зернові, зернобобові культури, менше картопля, овочі — помідори, біла капуста, цибуля, перець, морква. На території країни розташованих 6 виноградних районів, передусім на півдні західної Словаччини. Вищеположені місця використовують як пасовища для рогатої худоби та овець. Більша частина тваринництва зосереджена в низовинах, де знаходяться достатні ресурси кормових культур.

Транспорт
Аеропорти:9
Автошляхи:Загалом: 17 919 км, з них: швидкісні автошляхи 334 км, автошляхи І категорії – 3 341 км, автошляхи ІІ категорії – 3 733 км, автошляхи ІІІ категорії – 10 511 км (дані 2008 р.).Залізниця:Загальна протяжність: 3 699 км, широка колія – 88 км, вузька колія – 3 611 км (дані 2008 р.).Водні шляхи:172 км (на Дунаї), з них 22 км – територією СР, 150 км – спільні водні сполучення з Угорщиною та Австрією (дані 2007 р.).Трубопроводи:Протяжність газотранспортної системи СР складає 2274 км (дані 2008 р.), нафтотранспортної системи – 511 км (дані 2008 р.), з них: нафтопровід "Дружба" – 502,5 км, нафтопровід "Адрія" – 8,5 км.

Транспорт
Аеропорти:9
Автошляхи:Загалом: 17 919 км, з них: швидкісні автошляхи 334 км, автошляхи І категорії – 3 341 км, автошляхи ІІ категорії – 3 733 км, автошляхи ІІІ категорії – 10 511 км (дані 2008 р.).Залізниця:Загальна протяжність: 3 699 км, широка колія – 88 км, вузька колія – 3 611 км (дані 2008 р.).Водні шляхи:172 км (на Дунаї), з них 22 км – територією СР, 150 км – спільні водні сполучення з Угорщиною та Австрією (дані 2007 р.).Трубопроводи:Протяжність газотранспортної системи СР складає 2274 км (дані 2008 р.), нафтотранспортної системи – 511 км (дані 2008 р.), з них: нафтопровід "Дружба" – 502,5 км, нафтопровід "Адрія" – 8,5 км.

Зв'язки
Словацько-українські зв'язки мають давні традиції. Українці та словаки мають спільний кордон протяжністю близько 100 км на території Пряшівщини, центр якої, Пряшів став осередком української культури в Словаччині. За деякими джерелами, словаки — найближчі «генетичні родичі» українців: обидва народи мали подібну соціальну структуру, побут, мову і народну творчість, врешті, їх єднала до 1918 спільна недоля угорського поневолення. Попри це, їхні взаємини були скорше принагідні й обмежені Закарпаттям та, в малій мірі, Галичиною.
Через Словаччину здавна проходили важливі торговельні шляхи, які зв'язували Україну з Західною та Південною Європою. Уже з середньовіччя в Україну їздили словацькі мандрівні торгівці та ремісники. Значна частина провідного духовенства Закарпаття, з якого пізніше виходили єпископи чи професори богословських шкіл, вчилася у 18 ст. у Трнавській богословській семінарії. У Трнаві були надруковані і перші книги для закарпатських українців: «Катехизис» (1698), «Буквар» (1699) та «Краткоє припадков моральних собраніє» (1727).

Найкрупніші міста країниБратислава
Найбільшим містом країни за чисельністю населення, політичним та економічним впливом є її столиця Братислава (450-500 тис. мешканців). Місто розташоване у південно-західній частині країни на обох берегах Дунаю.
Братислава, як столиця Словаччини і як ворота в маленьку середньоєвропейську країну відноситься до найважливіших туристичних центрів Словаччини. Братислава є містом історії, культури, хорошої кухні і вина, але також і місця, де можна відпочити і розважитися.

Братислава є містом з тисячолітньою історією, з чудово відреконстру-йованим історичним центром, сповненим палацами у стилі барокко, фонтанами і романтичними вулицями. Також як Будапешт і Відень, Братислава була колись містом, де коронували імператорів. Майже 300 літній період, починаючи з середини XVI століття, був періодом найбільшого розквіту, коли місто стало місцем коронацій угорських королів. Свої резиденції тут побудували для себе важливі аристократичні сім'ї Угорщини, розвивалося ремесло, гостювали найвідоміші композитори, такі як Моцарт, Гайдн, Людвіг ван Бетховен, Ліст. Німці дали місту назву Пресбург, слов'яни його перейменували на Прешпорок, тоді як угорці його називали Пожонь. Офіційну назву місто, отримало в 1919 роки.Братислава - важливий промисловий центр (машинобудування, нафтохімія, легка і харчова промисловість), центр науки (університет, Національна академія наук) і культури.

Братислава є містом з тисячолітньою історією, з чудово відреконстру-йованим історичним центром, сповненим палацами у стилі барокко, фонтанами і романтичними вулицями. Також як Будапешт і Відень, Братислава була колись містом, де коронували імператорів. Майже 300 літній період, починаючи з середини XVI століття, був періодом найбільшого розквіту, коли місто стало місцем коронацій угорських королів. Свої резиденції тут побудували для себе важливі аристократичні сім'ї Угорщини, розвивалося ремесло, гостювали найвідоміші композитори, такі як Моцарт, Гайдн, Людвіг ван Бетховен, Ліст. Німці дали місту назву Пресбург, слов'яни його перейменували на Прешпорок, тоді як угорці його називали Пожонь. Офіційну назву місто, отримало в 1919 роки.Братислава - важливий промисловий центр (машинобудування, нафтохімія, легка і харчова промисловість), центр науки (університет, Національна академія наук) і культури.

Кошице
Кошице (250 тис. осіб) - адміністративний центр Східної Словаччини, друге за величиною (після Братислави) місто. Великий промисловий центр, де розвинута чорна металургія, машинобудування, деревообробна, харчова і швейна промисловість.
Місто розташоване на західному березі р. Горнад біля підніжжя Словацького Рудогір'я. У місті знаходяться прекрасні готичні будівлі, що несуть на собі відбитки її багатої історії.
Перша згадка про слов'янське поселення на місці нинішнього Кошице актується 1230-ми pp. Переживши ординське нашестя, поселення відродилося і поступово розширило межі. У 1342 р. Кошице отримав права вільного королівського міста.
В XV ст. місто, що стоїть на важливих торгових шляхах, стало другим за значенням центром Угорської держави. У той час в Кошице проживало багато німецьких колоністів. У 1935 р. робочі, що копали траншеї в історичному центрі, знайшли 2920 золотих монет з 81 країни, що датуються XV-XVII стт. Загроза Османської Імперії припинила його розвиток, перерізавши торгові шляхи, що забезпечували процвітання міста.

Кошице
Кошице (250 тис. осіб) - адміністративний центр Східної Словаччини, друге за величиною (після Братислави) місто. Великий промисловий центр, де розвинута чорна металургія, машинобудування, деревообробна, харчова і швейна промисловість.
Місто розташоване на західному березі р. Горнад біля підніжжя Словацького Рудогір'я. У місті знаходяться прекрасні готичні будівлі, що несуть на собі відбитки її багатої історії.
Перша згадка про слов'янське поселення на місці нинішнього Кошице актується 1230-ми pp. Переживши ординське нашестя, поселення відродилося і поступово розширило межі. У 1342 р. Кошице отримав права вільного королівського міста.
В XV ст. місто, що стоїть на важливих торгових шляхах, стало другим за значенням центром Угорської держави. У той час в Кошице проживало багато німецьких колоністів. У 1935 р. робочі, що копали траншеї в історичному центрі, знайшли 2920 золотих монет з 81 країни, що датуються XV-XVII стт. Загроза Османської Імперії припинила його розвиток, перерізавши торгові шляхи, що забезпечували процвітання міста.

Жіліна
Одне з найдавніших словацьких міст - Жіліна (87 тис. ос.), розташоване в долині на березі ріки Ваг. Стародавнє слов'янське поселення існувало на цьому місці з VI ст. У 1321 р. угорський король Карой-Роберт І дарував Жіліні міські права. У XIV ст. місто заселили німецькі колоністи. Під час Тридцятирічної війни (1618-1648рр.) Жіліну зайняли гусити, і протягом 5 років місто було центром Реформації. В кінці XVII ст. у Жіліні поселилися єзуїти, які активно займалися освітою, а також будівництвом шкіл і монастирів, що сприяло значному впливу на міську архітектуру. У жовтні 1938 р. в місті було сформовано перший словацький уряд.

Жіліна
Одне з найдавніших словацьких міст - Жіліна (87 тис. ос.), розташоване в долині на березі ріки Ваг. Стародавнє слов'янське поселення існувало на цьому місці з VI ст. У 1321 р. угорський король Карой-Роберт І дарував Жіліні міські права. У XIV ст. місто заселили німецькі колоністи. Під час Тридцятирічної війни (1618-1648рр.) Жіліну зайняли гусити, і протягом 5 років місто було центром Реформації. В кінці XVII ст. у Жіліні поселилися єзуїти, які активно займалися освітою, а також будівництвом шкіл і монастирів, що сприяло значному впливу на міську архітектуру. У жовтні 1938 р. в місті було сформовано перший словацький уряд.

Висновок
Словаччина приваблива через свою гарну природу, передусім гори, печери але і культурні та історичні пам'ятки, як середньовічні замки та міста, народна архітектуру, курорти та гірськолижні бази

Зміст
1.Початок Презентації2.Розташування країни3.Історико-географічний опис4.Природні ресурси5.Населення6.Трудові ресурси7.Промисловість8.Сільське господарство9.Транспорт10.Зв'язки11.Найкрупніші міста12.Висновок