Презентація на тему «Польща» (варіант 12)
Республіка Польща
Підготувала
Хмельовська Адріана
Державне утворення
Результати виборів в січні 1947 року в Польщі, які, відповідно до положень Ялтинської конференції мали на меті легітимізацію влади в Польщі (для "демократичних виборів" було створено Тимчасовий уряд національної єдності (ТУНЄ) на конференції в Москві в червні 1945 року під керівництвом антигітлерівської коаліції трьох держав - Великобританії, США і СРСР).
У 1944, Польща, знову втратила свій суверенітет і була підпорядкована Радянському Союзу - найбільшою мірою за часів сталінізму.
До кінця 1948 року змінилася політика СРСР до держав-сателітів і розпочалася сталінізація народно-демократичних режимів Центральної та Східної Європи, у тому числі відмова від фасадних урядів «коаліційних народних фронтів» в рамках парламентської демократії для формальної передачі влади комуністичній партії, як гегемону і правові зміни у назвах країн на «Народні Республіки» (Угорщина, Румунія, Болгарія, Югославія, Албанія).
Остаточний варіант Конституції комуністичної Польщі був розроблений Берутом
Концепція польської соціалістичної держави, в унії з Росією, а потім СРСР, має витоки в Соціал-демократії Королівства Польського і Литви (СДКПіЛ). Її члени взяли участь в польсько-більшовицькій війні (1919-1920) (Фелікс Дзержинський, Кароль Свєрчевський, Костянтин Рокоссовський тощо) на боці Росії і проти Польщі.
Полревком разом з урядом Радянської Росії планував створення маріонеткового уряду у планованій польській радянській республіці.
Генеза Народної Польщі
ПНР – Польська Народна республіка
За початок ПНР вважається 22 липня 1944 - день оголошення маніфесту Польського комітету національного визволення (Маніфест ПКНВ), де-юре 5 липня 1945 - Міжнародне визнання Тимчасового уряду національної єдності, також відомий як Люблінський комітет, що було створено за ініціативою Національної ради (КРН) в Любліні 21 липня 1944 року, фактично утворений за два дні до цього в Москві.
ПКНВ приступив до впровадження "народної влади", на теренах Польщі зайнятих Червоною Армією, на захід від лінії Керзона. Це виразилося, зокрема у введенні поліцейського терору, видачі декрету, що передбачав смертну кару за антикомуністичну політичну діяльність
У квітні 1945 року підписано польсько-радянський договір про дружбу, взаємну допомогу і післявоєнне співробітництво, розширений пізніше в 1965 році, і в найближчі роки Польща уклала аналогічні угоди з іншими країнами "народної демократії".
У липні 1945 року на Потсдамській конференції, визначено західні і північні кордони Польщі. На теренах східніше від нового кордону залишилося близько 13 800 000 осіб громадян Другої республіки, в тому числі на землях, переданих Українській Радянській Соціалістичній Республіці — 8,1 млн,Білоруській РСР — 5 мільйонів, Литовській РСР — 700 000.
22 липня 1952 року, у восьму річницю Польської Народної Республіки, було прийнято Конституція ПНР (липнева конституція). Польська держава змінила назву на Народна Республіка Польща.
У той же час посилилась тоталітарна система правління, посилилась репресивна діяльність Міністерства громадської безпеки (активізувалася теза про класову боротьбу ), яка проявлялася, зокрема в процесах проти політичних активістів з міжвоєнного періоду і часів війни, генералів і офіцерів польської армії, колишніх солдатів Армії Крайової.
Також посилилися напади на церкву і духовенство.
У квітні 1945 року підписано польсько-радянський договір про дружбу, взаємну допомогу і післявоєнне співробітництво, розширений пізніше в 1965 році, і в найближчі роки Польща уклала аналогічні угоди з іншими країнами "народної демократії".
У липні 1945 року на Потсдамській конференції, визначено західні і північні кордони Польщі. На теренах східніше від нового кордону залишилося близько 13 800 000 осіб громадян Другої республіки, в тому числі на землях, переданих Українській Радянській Соціалістичній Республіці — 8,1 млн,Білоруській РСР — 5 мільйонів, Литовській РСР — 700 000.
22 липня 1952 року, у восьму річницю Польської Народної Республіки, було прийнято Конституція ПНР (липнева конституція). Польська держава змінила назву на Народна Республіка Польща.
У той же час посилилась тоталітарна система правління, посилилась репресивна діяльність Міністерства громадської безпеки (активізувалася теза про класову боротьбу ), яка проявлялася, зокрема в процесах проти політичних активістів з міжвоєнного періоду і часів війни, генералів і офіцерів польської армії, колишніх солдатів Армії Крайової.
Також посилилися напади на церкву і духовенство.
1970-1980 роки
На VII пленумі ЦК ПОРП секретарем був обраний Едвард Герек. Він сформулював нову соціально-економічну політику.
Розвиток країни в 1971-1975 роках, фінансувався іноземними кредитами за високими відсотками, вилився у зростанні національного доходу приблизно на 60% і реальної заробітної плати приблизно на 40%.
Причиною краху політики після 1975 року був провал політичних та економічних реформ, високі темпи зростання національного доходу, зростання зовнішнього боргу тощо.
1980-1989 роки
У липні-серпні 1980 сталась наступна політична криза, в результаті масових страйків по всій країні, яке розпочалися в Любліні, на узбережжі і Сілезії.
У 1981 році уряд генерала Ярузельського проінформував Паризький клуб про призупинення виплати зовнішнього боргу на суму 25500 млн доларів США і 3100 млн трансферних рублів (близько 2,5 млрд доларів США) через неплатоспроможність ПНР.
серпень 1980
З ростом економічної кризи і зростаючої зовнішньої заборгованості (близько 24 мільярдів доларів) польський економічна ситуація погіршилася. 1 липня 1980 влада оголосила зростання цін на продовольство. Це було прямим стимулом для початку соціальних бунтів.
14 серпня розпочався страйк на Гданській судноверфі в Гданську.
Засновано Міжзаводський страйковий комітет, який об'єднував страйкарів у всій Польщі. Були висунуті вимоги що включали як економічні так і політичні пункти, найважливішим було створення незалежної самоврядної профспілки "Солідарність".
1980-1989 роки
У липні-серпні 1980 сталась наступна політична криза, в результаті масових страйків по всій країні, яке розпочалися в Любліні, на узбережжі і Сілезії.
У 1981 році уряд генерала Ярузельського проінформував Паризький клуб про призупинення виплати зовнішнього боргу на суму 25500 млн доларів США і 3100 млн трансферних рублів (близько 2,5 млрд доларів США) через неплатоспроможність ПНР.
серпень 1980
З ростом економічної кризи і зростаючої зовнішньої заборгованості (близько 24 мільярдів доларів) польський економічна ситуація погіршилася. 1 липня 1980 влада оголосила зростання цін на продовольство. Це було прямим стимулом для початку соціальних бунтів.
14 серпня розпочався страйк на Гданській судноверфі в Гданську.
Засновано Міжзаводський страйковий комітет, який об'єднував страйкарів у всій Польщі. Були висунуті вимоги що включали як економічні так і політичні пункти, найважливішим було створення незалежної самоврядної профспілки "Солідарність".
У вересні 1980 року на шостому пленумі ПОРП, під тиском обставин був змушений піти у відставку секретар Центрального комітету Едвард Герек, його на цій посаді змінив Станіслав Каня.
У партії існувало дві провідні фракції: перша наполягала на проведенні жорсткої політики сподіваючись на радянську інтервенцію для придушення контрреволюції, друга — більш поміркована, пропонувала поступові реформи.
"Круглий стіл" 1989 р. і встановлення демократичного ладу
Лютий—квітень 1989 р. стали поворотними в історії Польщі. В цей час відбулося засідання "круглого столу", де з одного боку в дискусіях узяли участь ПОРП та її прибічники, а з іншого — опозиція і католицькі кола. Було досягнуто угоди про визнання за опозицією права на відкриту діяльність, легалізацію "Солідарності", про реформу парламенту і виборчого закону.
Остаточного удару по комуністичній системі було завдано 27 жовтня 1991 p., коли на вільних виборах до парламенту перемогу здобуло правоцентристське угруповання.
Республіка Польща
Офіційною датою проголошення незалежності вважається 11 листопада 1918 року.
Державний устрій
Польща — демократична країна на чолі з президентом, головним законом якої є Конституція 1997 р. Центральна урядова структура — Рада міністрів на чолі з прем'єр-міністром.
Президент призначає кабінет відповідно до пропозицій прем'єр-міністра, який, як правило, представник від коаліції більшості в Сеймі. Президент обирається загальним голосуванням кожні п'ять років.
Коморовський замінив президента Леха Качиньського після смерті останнього в авіакатастрофі 10 квітня 2010 р. Прем'єр-міністр Дональд Туск призначений в 2007 р. після того, коли його партія «Громадянська платформа» домоглася значних успіхів на парламентських виборах. У 2011 р. Туск був переобраний.
Польські виборці обирають двопалатний парламент, що складається з 460 депутатів нижньої палати (Сейму) і 100 членів Сенату (Сенат). Сейм обирається за пропорційним представництвом відповідно до метода д'Ондта, метод, аналогічний тому, який використовується у багатьох парламентських політичних системах.
За винятком партій етнічних меншин тільки кандидати політичних партій, що отримали не менше 5% від загальнонаціонального голосування, можуть увійти до Сейму. Сидячи на спільному засіданні, члени Сейму та Сенату формують Національні Збори (пол. Zgromadzenie Narodowe).
Збори формуються в трьох випадках:
1)коли новий президент приймає присягу,
2)коли існує обвинувальний висновок щодо Президента республіки, який вноситься до Державного трибуналу (пол. Trybunał Stanu),
3) коли постійна непрацездатність президента заважають йому здійснювати свої обов'язки через стан здоров'я.
Судова влада грає важливу роль у процесі прийняття рішень. Його основні інститути включають в себе: Верховний суд Польщі, Вищий адміністративний суд Польщі, Конституційний трибунал Польщі та Державний трибунал Польщі. На схвалення Сенату Сейм також призначає омбудсмена або уповноваженого із захисту громадянських прав (пол. Rzecznik Praw Obywatelskich) для п'ятирічного строку
Складається із 16 воєводств (пол. województwo). Воєводства, в свою чергу, поділяються на 308 повітів.
Адміністративний поділ
Варшава (Warszawa) — (місто 1 707 тис., агломерація 2 680 тис.)
Краків (Kraków) — (756,6 тис.)
Лодзь (Łódź) — (753,2 тис.)
Вроцлав (Wrocław) — (632,8 тис.)
Познань (Poznań) — (560,9 тис.)
Ґданськ (Gdańsk) — (455,7 тис.)
Щецін (Szczecin) — (416,7 тис.)
Бидґощ (Bydgoszcz) — (361,2 тис.)
Люблін (Lublin) — (351,8 тис.)
Катовіце (Katowice) — (312,2 тис., агломерація 2 784 тис.).
Найбільші міста:
Економіка
Польща — індустріально-аграрна країна.
Промисловість
Промисловість Польщі є основною галуззю господарства.
Основні галузі промисловості — машинобудування, металургійна, гірнича (вугільна, сірчанева тощо), хімічна, суднобудування, харчова, текстильна та легка промисловість.
Значна частка економічного потенціалу країни базується на переробці мінеральної сировини. Переважають галузі важкої промисловості. Провідну роль відіграють машинобудування, чорна та кольорова металургія, хімічна промисловість.
Також добре розвинені текстильна та швейна промисловість.
У паливній промисловості головною галуззю є вугільна.
В електроенергетиці провідну роль відіграють теплові електростанції.
Чорна металургія працює на власному коксівному вугілля та переважно імпортних рудах.
Кольорова металургія з власної сировини виплавляє мідь, свинець і цинк; з імпортованої — алюміній. У Верхній Сілезії переважає металомістке важке та залізничне машинобудування. Хімічна промисловість Польщі спеціалізується на виробництві різноманітних мінеральних добрив, соди, полімерів, парфумів, ліків, фотохімії. Текстильна промисловість країни виробляє переважно бавовняні тканини. Швейна промисловість працює на експорт.
