Презентація на тему «Організація Об’єднаних Націй» (варіант 2)

Організація Об'єднаних Націй

Організа́ція Об'є́днаних На́цій (ООН) — міжнародна організація, заснована 24 жовтня 1945 на конференції у Сан-Франциско на підставі Партії Об'єднаних Націй. Декларованою метою діяльності організації є підтримання і зміцнення миру і міжнародної безпеки та розвиток співробітництва між державами світу.

Прапор ООН

Члени-засновники - 51 держава (в т. ч. Україна). Станом на 1998 рік ООН нараховувала 185 держав-членів. На 2009 рік має 192 держави-члени. ́Західна Сахара та інші маленькі держави не приєднались до ООН через не визнання її.
Організація фінансується з обов'язкових та добровільних внесків від своїх держав-членів, і користується шістьма офіційними мовами: арабська, китайська, англійська, французька, російська та іспанська.

Представлення динаміки росту країн членів ООН

Штаб-квартира в Нью-Йорку

Будівля ООН в Женеві

Головний зал ООН у Женеві

Прапори перед будівлею ООН в Женеві

Регіональний центр ООН в Ашхабаді

Головні органи ООН:

Генеральна Асамблея ООН — головний дорадчий, директивний та представницький орган Організації Об'єднаних Націй, створений у 1945 р. згідно із статутом ООН. Генеральна асамблея Складається з 192 членів ООН і являється форумом для багатостороннього обговорення всього спектру міжнародних питань, викладених у Статуті. Вона також грає велику роль в процесі встановлення та кодифікації норм міжнародного права. Асамблея збирається на чергову щорічну сесію в період з вересня по грудень і в подальший період в міру необхідності. Окрім регулярних сесій, Асамблея може проводити спеціальні і надзвичайні спеціальні сесії. Кожна держава може бути представлена в ній делегацією щонайбільше з п'яти осіб. Одна держава-член організації має в Генеральній Асамблеї один голос. Кожна країна представлена в ГА дипломатом високого рангу, але час від часу міністри закордонних справ і навіть голови держав також відвідують сесії ГА. Рішення з окремих важливих питань, таких, як рекомендації відносно миру і безпеки і вибори членів Ради Безпеки, приймаються більшістю в дві третини держав-членів; рішення ж з інших питань приймаються простою більшістю голосів.

Зал Генеральної Асамблеї ООН

Ра́да Безпе́ки ООН, згідно зі Статутом, несе головну відповідальність за підтримання міжнародного миру і безпеки.
У 1965 р. кількість її членів було збільшено з 11 до 15 (перша поправка до Статуту ООН): п'ять постійних членів — Великобританія, Китай, СРСР, США, Франція — і десять членів, які обираються Генеральною Асамблеєю на два роки за географічною ознакою. П'ять з десяти членів переобираються щороку.
Після розпаду СРСР його місце у Раді Безпеки успадкувала Росія.
Кожен член Ради має один голос. Для прийняття рішень з питань діяльності ООН потрібно дев'ять голосів, включаючи голоси всіх п'яти постійних членів Ради. Це і є так зване правило одностайності великих держав, або право вето. Всі п'ять постійних членів вдавалися в різні часи до права вето. Якщо постійний член не підтримує рішення, але не хоче блокувати його прийняття, він не голосує проти, а утримується при голосуванні.
На відміну від інших органів ООН, тільки Рада Безпеки має право приймати рішення, обов'язкові для виконання всіма членами ООН.
Рада Безпеки проводить свої засідання у Нью-Йорку, коли в цьому виникає необхідність.
Україна була непостійним членом Ради Безпеки ООН у 1948 – 1949, 1984 – 1985, 2000 – 2001 роках.

Зала засідань Ради Безпеки ООН

Секретаріат ООН — адміністративний орган ООН, який обслуговує інші органи, виконує програми і втілює в життя політику, розроблену ними. Робота Секретаріату включає: керівництво операціями з підтримування миру; організацію міжнародних конференцій з проблем світового значення; підготовку оглядів сві­тових економічних та соціальних тенденцій і проблем; здійснення досліджень; перекладання виступів, документів; забезпечення світових засобів масової інформації відомостями про діяльність ООН.
Міжнародний персонал Секретаріату налічує 15 тисяч співробітників з більш ніж 170 країн, що працюють як у центральних установах у Нью-Йорку, так і у відділеннях по всьому світові.

Генера́льний секрета́р ООН  — головна адміністративна посадова особа Організації Об'єднаних Націй.
Генеральний секретар призначається Генеральною Асамблеєю по рекомендації Ради Безпеки. Рішенню Ради Безпеки зазвичай передують неформальні обговорення і серія рейтингових голосувань. Крім того, будь-який з п'яти постійних членів Ради може при голосуванні скористатися правом вето. Відповідно до загальноприйнятої практики генерального секретаря не обирають з представників країн — постійних членів Ради Безпеки.
Генеральний секретар ООН обирається на п'ять років з можливим переобранням на новий термін. Хоча немає жодних обмежень на кількість п'ятирічних термінів, протягом яких генсек може знаходитися на своїй посаді, до цих пір ніхто не займав цей пост більше двох разів.

Генеральні секретарі ООН

Гледвин Джебб
(1945 – 1946)
Великобританія

Трюгве Хальвдан Лі
( 1946 – 1952)
Норвегія

Даг Хаммаршильд
( 1953 – 1961)
Швеція

У Тан
(1961 – 1972)
Бірма

Курт Вальдхайм
( 1972 – 1982)
Австрія

Хав'єр Перес де Куельяр
(1982 – 1992)
Перу

Бутрос Бутрос Галі
( 1992 -1997)
Єгипет

Кофі Аннан
( 1997 – 2007 )
Гана

Пан Гі Мун
( з 2007)
Південна Корея

Міжнародний суд — головний судовий орган ООН, до юрисдикції якого входять усі питання, що передаються йому державами, і всі питання, передбачені Статутом ООН і чинними договорами і конвенціями.
Один з шести головних органів ООН і головний судовий орган цієї організації. Заснований в 1945 році замість Постійної палати міжнародного правосуддя (ППМП) при Лізі націй, що існувала до Другої світової війни. У жовтні 1945 року ППМП на своїй останній сесії ухвалила рішення про передачу своїх архівів і майна Суду, який також мав засідати в Палаці миру в Гаазі. 31 січня 1946 року судді ППМП пішли у відставку і 5 лютого 1946 року Генеральна Асамблея і Рада Безпеки ООН вибрали перших членів Міжнародного Суду. У квітні 1946 року ППМП була офіційно розпущена, і Суд, зібравшись на перше засідання, вибрав своїм Головою суддю Хосу Густава Герроро (Сальвадор), який був останнім головою ППМП. Перше засідання було проведене 18 квітня 1946 року.
Суд формується і діє відповідно до свого Статуту, який є невід'ємною частиною Статуту ООН. Статут Міжнародного Суду був підписаний 26 червня 1945 року і набув чинності 24 жовтня 1945 року.

Розташування суду, Гаага (Нідерланди)

Перше засідання Міжнародного Суду ООН

Закрите засідання Міжнародного суду

Важливість цього органу засвідчує той факт, що на нього припадає майже 70 % всіх бюджетних ресурсів, а також персоналу ООН.
Економічна і соціальна рада ООН (ЕКОСОР) — головний орган з координації економічної діяльності ООН та спеціалізованих установ, пов'язаних з ООН.

Рада з Опіки — один із шести головних органів ООН, на який покладено завдання спостереження за управлінням підопічними територіями (територіями, що були колоніями).

В кінці вересня 2010 року в ООН ввели нову посаду - відповідальний за перший контакт з позаземними цивілізаціями. Цю посаду зайняла Мазлан Отман, яка є астрофізиком, за походженням - з Малайзії. Посада була введена у зв'язку з останніми дослідженнями[5][6], які прогнозують, що зустріч із чужопланетянами стає все більш вірогідною.

Історія творення
Після невдалих спроб та рішень Ліги Націй (1919-1946), до який принципово не приєднувалися Сполучені Штати Америки, в 1945 році була створена Організація Об'єднаних Націй для підтримки міжнародного миру і розвитку співробітництва у вирішенні міжнародних проблем економічного, соціального та гуманітарного характеру. Перші задуми та конкретний план для нової всесвітньої організації було підготовлено під егідою Державного департаменту США у 1939 році. А Франклін Д. Рузвельт тоді вперше ввів поняття «Організація Об'єднаних Націй» як термін для позначення союзних країн.

Цей термін був вперше офіційно використаний 1 січня 1942 року, коли 26 держав підписали Атлантичну хартію, взявши на себе зобов'язання продовжувати військові дії. 25 квітня 1945 Конференція ООН зі створення міжнародної організації почала діяти в Сан-Франциско, на якій були присутні 50 урядів і ряд неурядових організацій, що брали участь у розробці Статуту Організації Об'єднаних Націй. Організація Об'єднаних Націй офіційно існує з 24 жовтня 1945 після ратифікації Статуту п'ятьма постійними членами Ради Безпеки - Францією, Республікою Китай, СРСР, Великобританією і Сполученими Штатами і більшістю - 46 іншими сторонами, що теж підписали цей договір-статут. Перше засідання Генеральної Асамблеї, з 51 країнами учасниками, і Ради Безпеки, відбулося у Центральному залі Вестмінстера в Лондоні в січні 1946 року.

Документи, прийняті ООН:
Декларація про принципи міжнародного
права (1970)
Загальна декларація прав людини (1948)

Україна в ООН
Статут ООН, який було пiдписано 26 червня 1945 р., набрав чинностi 24 жовтня 1945 р. Цей день щорiчно вiдзначається як День Органiзацiї Об'єднаних Нацiй. Активну участь у розробцi Статуту ООН взяли представники України. Глава делегацiї України на конференцiї у Сан-Франциско, мiнiстр закордонних справ УРСР Д. Мануїльський головував у Першому комiтетi, де були розробленi Преамбула та Глава 1 "Цiлi та принципи" Статуту. Україна в числі перших пiдписала Статут i увiйшла в групу з 51 держави-засновниці ООН. Пiсля проголошення незалежностi України участь у дiяльностi Органiзацiї Об'єднаних Нацiй було визначено одним з прiоритетних напрямiв зовнiшньої полiтики нашої держави.