Презентація на тему «Легка промисловість світу» (варіант 1)
Легка промисловість світу
Легка промисловість — сукупність галузей, підприємства яких виготовляють предмети народного споживання. Вона належить до найдавніших галузей економіки.
Основні галузі легкої промисловості:
текстильна;
швейна;
шкіряно-взуттєва;
хутрова
Оброблення текстильних волокон, шкіри та хутра тварин для виробництва одягу людина освоїла давно. З часом стали використовуватися нові види сировини (хімічні волокна, штучна шкіра), на виробництво поступово впливала мода, поліпшувалася якість продукції. Змінилася й організаційна структура легкої промисловості: якщо раніше одяг і взуття виготовляли дрібні майстерні, то нині в основному працюють великі компанії. Важливу роль стали відігравати будинки моди, які розробляють нові моделі одягу та взуття, що потім тиражують великі компанії.
На сьогодні розвинуті країни виробляють елітну та дорогу продукцію.
Великими центрами моди традиційно є Париж, Мілан, Лондон, Нью-Йорк.
Провідною галуззю світової текстильної промисловості є бавовняна, далі йдуть — шовкова, вовняна, лляна, конопле-джутова. Із загальної кількості текстильної сировини, що використовується, близько 2/3 припадає на бавовну, 1/5 — на хімічні волокна (в основному — синтетичні), 1/10 — на вовну, трохи більше ніж 1,5 % — на льон-довгунець.
У структурі виробництва тканин за видами зазвичай переважають бавовняні, але у США, Японії, Південній Кореї — шовкові. На весь світ славляться своїм тонким сукном (високоякісними вовняними тканинами) Велика Британія, Італія, Бельгія, мереживом — Бельгія, Німеччина, Франція, гардинами — Німеччина.
Нині переважна більшість підприємств швейної промисловості перемістилася з розвинутих країн у країни, що розвиваються, де виготовляють основну частку білизни, верхнього одягу, килимів.
Фабрики з пошиття одягу тісно пов'язані кооперацією з великою кількістю підприємств різних галузей сільського господарства, промисловості, сфери послуг. Так, нова модель джинсів може розроблятися в Нью-Йорку, тканину виготовляють у Пакистані, а її розкрій та пошив здійснюватимуть на Мальті. З цієї ж причини значна кількість тропічних країн — Індонезія, Таїланд, Малайзія, В'єтнам, Бангладеш, Пакистан — є провідними світовими виробниками зимового верхнього одягу.
Поступове переміщення з розвинутих країн у країни, що розвиваються, пережила й взуттєво-шкіряна промисловість.
Найбільше взуття на душу населення випускають в Італії та Чехії (6 пар на особу на рік). В Італії майже половину взуття виготовляють дрібні приватні майстерні, в яких застосовують переважно ручну працю. Крім того, Італія спеціалізується на випуску підошов.
Великими світовими експортерами взуття є Італія, Бразилія, імпортерами — США, Японія, Німеччина, Франція, Велика Британія.
На сьогодні хутрова промисловість переживає спад. Це пов'язано зі значним посиленням руху захисту диких тварин. З цієї ж причини та для здешевлення готової продукції більшість сучасних хутрових виробів виготовляють із хутра звірів, що вирощені в клітках.
Великими постачальниками на світовий ринок шкірок норки є Фінляндія, чорнобурки — Данія, рядових хутрових виробів — Греція, хутрових виробів високої якості — Італія, Росія, Канада.