Презентація на тему «Китай» (варіант 24)
Китай
Китай — культурний регіон і стародавня цивілізація Східної Азії. Китай належить до найбільш прадавніх цивілізацій, яка увібрала у себе велику кількість держав та культур впродовж 6 тисяч років.
Китай — батьківщина багатьох технічних винаходів, які змінили долю людства. Серед них — папір, компас, порох і друкарство.
Візитна картка
Офіційна назва:
Китайська Народна Республіка
Столиця:
Пекін
Кількість населення:
1 347 374 752 чол.
Тип країни:
Країна з перехідною економікою
Державний устрій:
Соціалістична республіка,унітарна держава
Площа:
9 596 960 км²
Герб Китайської Народної Республіки
Економіко-географічне положення
Китай має багато різноманітних ландшафтів. Гори і плато переважають на заході, а низини — на сході і південному сході. В результаті цього, основні ріки течуть з заходу на схід, включаючи великі річки Хуанхе, Янцзи, Амур, а деякі — на південь (Ріка Перлин, Меконг, Брахмапутра). Більшість рік Китаю впадають у Тихий океан.
На сході, вздовж узбережжя Жовтого і Східно-китайського морів знаходяться алювіальні рівнини, які щільно заселені. На півночі, на краю плато Внутрішньої Монголії можна побачити трав'янистий степ. Південь Китаю вкритий пагорбами і невеликими горами. У центрально-східній частині розташовані дельти Хуанхе та Янцзи. Більшість орних земель розташовані вздовж цих річок. Південна провінція Юннань є частиною так званого субрегіону «Великий Меконг», до якого входять М'янма, Лаос, Таїланд, Камбоджа і В'єтнам.
Західна частина Китаю має на півночі велику алювіальну рівнину, а на півдні вапнякове плоскогір'я пересічене пагорбами середньої величини. Там само розташовані Гімалаї, з найвищою горою світу Еверестом. Північний захід вкритий пустелями такими як Такла-Макан і пустеля Гобі, які постійно розростаються. Впродовж тисячоліть гори провінції Юннань слугують природнім кордом, який відділяє Китай від М'янми, Лаосу та В'єтнаму.
Клімат Китаю різноманітний. Північна зона, яка включає Пекін, особлива дуже холодними зимами. Центральна зона, яка включає Шанхай, є помірною. Південна зона, яка включає Гуанчжоу, характерна субтропічним кліматом.
Через часті посухи та недосконале господарювання, часто трапляються пилові або піщані шторми на весні. Вітер розносить пил у східному напрямку, до Тайваню і Японії. Шторми інколи досягають Західного узбережжя США. Вода, ерозія ґрунтів та забруднення навколишнього середовища Китаю переростають із внутрішніх китайських проблем у міжнародні.
Метеорологічна карта Китаю
Корисні копалини
Китай багатий різноманітними видами паливних і сировинних мінеральних ресурсів. Особливо велике значення мають запаси нафти, вугілля, металевих руд і дорогоцінних металів.
Китай має поклади багатьох корисних копалин. Основним джерелом енергії в Китаї є вугілля, за запасами якого Китай поступається небагатьом країнам, а з видобутку посідає перше місце в світі. Родовища сконцентровані переважно в Північному Китаї. Великі ресурси є також у Північно-Західному Китаї. Бідніше вугіллям інші райони, особливо південні. Велика частина покладів представлена кам'яним вугіллям. Вугільні родовища в основному розташовані в Північному і Північно-Східному Китаї. Найбільші запаси вугілля сконцентровані в провінції Шаньсі (30% загального обсягу запасів) - Датунські і Янцюаньські вугільні шахти.
Іншим важливим джерелом енергоресурсів є нафта. За запасами нафти Китаю належить помітне місце серед країн Центральної, Східної та Південно-Східної Азії. Родовища нафти виявлені в різних районах, але найбільш значні вони в Північно-Східному Китаї (рівнина Сунгарі-Нонни), прибережних територіях і шельфі Північного Китаю, а також в деяких внутрішніх районах - Джунгарськой улоговині, Сичуані.
Китай є найбільшим у світі виробником золота з 2007 року. У 2011 році обсяг видобутку золота в Китаї збільшився на 5,89% в порівнянні з 2010 роком і склав 360,96 тонн. Китайські компанії продовжують активно освоювати рудники як у своїй країні, так і за кордоном.
Демографія
Населення Китаю (КНР і Республіки Китай) становить понад 1,3 мільярди чоловік. Це одна п'ята частина усього населення Землі. Хоча у КНР існує більше 100 етносів, комуністичний уряд визнає лише 56. Найбільшою етнічною групою Китаю є ханьці (власне китайці) — 91,9 %. Також проживають чжуани, уйгури, тибетці, хуей, корейці, мяо.
Щоб затримати ріст населення, в 1979 рік році Китай перейшов до політики планового дітонародження. Мета уряду - одна дитина на сім'ю, з винятками для етнічних меншин.
Середня тривалість життя - 71 рік.
36,22 відсотка китайського населення становить міське і 63,78 відсотка сільське. В останні десятиліття відсоток міського населення в Китаї щороку зростає.
Демографічна крива КНР
Промисловість
На сьогоднішній день промисловість КНР представлена 360 галузями. За загальною кількістю фабрик і заводів Китай займає перше місце в світі. Активно розвиваються фармацевтична, автомобільна та металургійна промисловість. Створено такі сучасні галузі, як електроніка, нафтохімія, авіабудування, металургія рідких і розсіяних металів.
Більша частина китайських фабрик і китайських заводів розташована в основних індустріальних центрах країни, зосереджених в східних приморських провінціях і районах Цзянсу, Шанхаї, Ляонині, Шаньдуні, Гуандуні, Чжецзимі.
Видобуток вугілля в Китаї становить близько 1 млрд. т./рік (потенційні запаси 3200 млрд.т., розвідані 850 млрд.т.). Родовища вугілля виявлені у всіх провінціях, але виділяється Північний Китай. У країні близько 100 великих центрів вуглевидобутку і близько 11 тис. дрібних вугільних шахт. Переважає шахтний спосіб видобутку (90%). Переважає пряме спалювання вугілля.
Нафтова промисловість - порівняно молода галузь. Загальні запаси нафти складають 64 млрд. тонн. За видобутком нафти КНР займає 5 місце в світі (приблизно 150 млн.т/рік). Основний район нафтовидобутку - Північно-Східний Китай (Дацінське родовище-50 млн.т/рік). Зростає значення родовищ приморських районів і шельфової зони.
У КНР сформувалася порівняно потужна нафтопереробка (більше 100 млн. т. нафти на рік), у країні працює більше 32 підприємств із видобутку нафти, а найбільш великі заводи Китаю з переробки нафти розташовані в провінціях Хейлуньцзян, Шаньдун, Даган, Юймень, Юдейська, а також у слаборозвинених районах, нерідко віддалених від центрів нафтоспоживання. Велика ж частина з 580 нафтопереробних заводів зосереджена в північно-східному Китаї.
За виробництвом електроенергії КНР вийшла на 4 місце у світі (630 млрд.кВт*год). 75% енергії дають ТЕС (в основному на вугіллі). Найпотужніші з них концентруються у вугільних басейнах Північно-Східного Китаю. Гідропотенціал країни використовується недостатньо. Найбільша ГЕС - Гечжоуба - знаходиться в середній течії річки Янцзи. Ведеться будівництво АЕС, працює 10 ПЕС.
Машинобудування КНР забезпечує потреби країни приблизно на 75%. На експорт йдуть відеокасети, побутова техніка, обладнання для легкої, харчової промисловості, сільськогосподарські машини, турбіни для малих ГЕС. Але в структурі галузі переважають дрібні підприємства. Важке машинобудування орієнтоване на виробництво устаткування для металургійної, гірничодобувної, паливної, нафтової, хімічної промисловості.
У хімічній промисловості особливо виділяється виробництво мінеральних добрив (3 місце в світі). Нова галузь - промисловість полімерних матеріалів, центри яких збігаються з центрами нафтохімії. Китай одна з небагатьох країн, де виробляється синтетичний і натуральний каучук. Широко виробляються барвники, ліки. Провідну роль у виробництві хімічної продукції зберігає Східний Китай.
Сільське господарство
Захід та Схід Китаю різко відрізняються характером сільського господарства. На Заході — це сільське господарство високогір'я, степів, пустель і оазисів, на Сході — класичне трудоінтенсивне сільське господарство мусонної Азії. Характерні його риси — мало землі, багато робочих рук і величезна кількість ручної праці, яка вкладається в землю.
Сільське господарство Китаю і досі одне з найменш механізованих у світі. Площа орних земель становить 100 млн га, тобто 0,08 га в розрахунку на одного жителя і 0,29 га на кожного працюючого в аграрному секторі. Це одні з найнижчих показників у світі. Поширена грядкова система. Традиційно в землю вносяться різноманітні добрива — алювіальні наноси, «зелені добрива», свинячий гній, а зараз і хімічні добрива. В Китаї, як і в сусідній Індії, найбільші в світі розміри штучно зрошуваних земель — 50-60 млн га. Як результат, у Східному Китаї зараз годується 1,2 млрд людей, а одні й ті ж землі використовуються вже упродовж 2500 років і не виснажуються.
У структурі сільського господарства переважає землеробство з дуже різноманітним набором культур. Основу зернових становлять рис і пшениця. Збори рису досягають 160-190 млн т при середній врожайності 56 ц/га, збори пшениці — 90-100 млн т. Вирощують кукурудзу, гаолян (сорго), чумизу, бобові, картоплю, батат (солодку картоплю). Серед олійних — рапс, арахіс, бавовник, соя. Культивують цукрові буряки і цукрову тростину. Дуже широким є набір овочів і фруктів. Важлива роль належить джуту, тютюну, чаю і шовківництву. Китай є батьківщиною чаю і розведення шовкопряда.
Тваринництво в Китаї має два напрямки. Коней, віслюків, мулів, буйволів розводять для транспортних потреб. На відміну від Індії, на полях у Китаї працює мало робочої худоби, домінує ручна праця селян. Особливості продуктивного напрямку у тваринництві викликані відсутністю пасовищ у землеробських районах, де всі землі розорані. Звідси широкий розвиток свинарства, кролівництва та птахівництва. Свині, кролі, кури, качки, гуси утримуються на селянських подвір'ях. Географія їх збігається з географією сільського населення. Поголів'я свиней досягло 450 млн голів. За цим показником Китай поза всякою конкуренцією. Дрібної рогатої худоби (в основному в Західному Китаї) — 270 млн голів, а великої рогатої худоби — 150 млн голів. Дуже поширені бджільництво і аквакультура. Загальний вилов риби і аквапродуктів перевищує 25 млн т, з них 1/2 припадає на прісноводну продукцію. Використовують природні і штучні водойми, зариблюють залиті водою рисові поля.
Презентацію підготувала
учениця 10-Ф класу
Рискаль Анна