Презентація на тему «Корисні копалини»

Рейтинг презентації — 4.19 на основі 26 голосів

Слайд #1

Корисні
копалини
України
Уроки з географії
Подільська височина
Методична розробка вчителя-методиста ліцею “Гранд” Коваленка Романа Романовича (м. Київ)

Слайд #2

Мінерально-сировинні ресурси України
КОРИСНІ КОПАЛИНИ
(≈50 видів;
родовищ: розвідано >7000, розробляється ≈4500)
1. ПАЛИВНІ
2. РУДНІ
3. НЕРУДНІ
(для тепла та енергії)
(для металургії)
– кам'яне вугілля

– буре вугілля

– нафта
– природний газ

– торф

– залізні руди

– марганцеві руди

– ртутні руди

– нікелеві руди

– золото

– багатокомпо-
нентні солі


– титанові руди
– уранові руди

А. Хімічна сировина
– кухонна сіль

– калійна сіль

– самородна сірка

Б.Будівельна сировина
– каолін (біла глина)

– граніт

– вапняк

– крейда

В. Технічна сировина
– графіт

– мінеральні води


Слайд #3

КОРИСНІ КОПАЛИНИ: ПАЛИВНІ
Львівсько-Волинський басейн
ДОНБАС
Придніпровський басейн
1
2
3
2- Прикарпатський
3- Причорноморсько- Кримський
Нафтогазоносні басейни:
1- Донецько-Дніпровський
Шебелинка
Єфремівське
Долина
Джанкойське
Глібівське
Голіцинське
- кам'яне вугілля
- буре вугілля
- нафта
- природний
газ
- торф








3

Слайд #4

КОРИСНІ КОПАЛИНИ: РУДНІ
- залізні руди
- марганцеві руди
Кривий Ріг
Білозерське
Кременчуцьке
Керч
Нікополь
Великий Токмак
Інгулецьке
Побузьке
Мужіївське
Вишково
Микитівка
- ртутні руди
- нікелеві руди
- титанові руди
- магнієві солі
- золото
Іршанськ










- уранові руди
Жовті Води
3

Слайд #5

КОРИСНІ КОПАЛИНИ: НЕРУДНІ
Калуш
Розділ
Стебник
Яворів
- кухонна сіль
- калійні солі
- самородна сірка
Завалля
- каолін (біла глина)
- граніт
- вапняк
- крейда
– графіт
Солотвино
Сиваш
Артемівськ
Слов'янськ







Коростишів




3
Баранівка
– мінеральні води
Трускавець
Миргород

Слайд #6

г. Роман-Кош
К І Н Е Ц Ь

Слайд #7

Кам'яне вугілля
Антрацит – найбільш якісний сорт вугілля
3
Кам'яне
вугілля

Слайд #8

Ліси з деревоподібний папоротей кам'яновугільного періоду
3
Відбиток листка давніх папоротей у шарах вугілля

Слайд #9

3
Пам'ятник першій шахті у Донбасі (Луганська обл.)
Родовища кам'яного вугілля були відкриті в Україні у 1721 р. російським рудознавцем Г.Капустіним поблизу Лисичанська. Тут була у 1795 р. споруджена перша в Україні кам'яновугільна шахта. Нині Донбас дає 98% видобутку кам'яного вугілля України.
Донбас

Слайд #10

3
Вугільна вагонетка
У Донбасі кам'яне вугілля видобувають шахтним способом. Глибина залягання вугленосних шарів в середньому – 500-750 м. Найглибша шахта – 1405 м.

Слайд #11

Шахтар на шахті “Краснолиманська”
3
Потужність шарів кам'яного вугілля у Донбасі незначна: від 50 см до 2 м.

Слайд #12

Шахтарі у забої
3
Кам'яного вугілля у Донбасі видобувають переважно старим способом – відбійними молотками.

Слайд #13

Вугільний комбайн у шахті
3
Новий спосіб видобутку вугілля – вугільними комбайнами.

Слайд #14

Терикон у Донбасі
3
Після збагачення вугілля залишаються гори пустої породи – терикони, які димлять, забруднюючи повітря.

Слайд #15

Завал на шахті
3
Шахтний спосіб видобутку вугілля дуже небезпечний. У шахтах трапляються обвали та вибухи природного газу. За аварійністю шахт Україна поступається в світі лише Китаю.

Слайд #16

Нелегальні шахти на Донбасі
3
Великих збитків вугільній промисловості Донбасу наносять нелегальні шахти. До того ж у них гине багато шахтарів.

Слайд #17

Шахта “Нововолинська” у Львівсько-Волинському басейні
Львівсько-Волинський басейн почав працювати у 1952 р. Нині він дає 2% кам'яного вугілля України. Тут вугілля видобувають шахтним способом. Глибина залягання вугленосних шарів в середньому – 300-700 м. Їх товщина 60 см – 2,8 м.
3
Львівсько-Волиський басейн

Слайд #18

3
Буре вугілля
Лігніт – низькоякісне буре вугілля
Буре вугілля
Буре вугілля менш якісне, ніж кам'яне.
При спалюванні воно дає вдвічі менше тепла, оскільки утворилося значно пізніше, ніж кам'яне: у палеогеновий період кайнозойської ери.

Слайд #19

Буровугільний кар'єр
3
Поклади бурого вугілля в Придніпров'ї були відкриті ще у ХVІ ст. Вони лежать на глибині 2-150 м. Тому переважний видобуток – кар'єрний. Потужність вугленосних шарів велика: 15-40 м.
Придніпровський басейн

Слайд #20

3
Видобуток нафти
Видобуток нафти в Україні відомий з почату ХVІІ ст. на Прикарпатті, де її витягали відрами з криниць з глибини 4-6 м. Промисловий видобуток тут стартував у 1881 р. у Бориславі.
Нафтовий промисел у Бориславі. Фото кінця ХІХ ст.

Слайд #21

3
Україна забезпечує потреби у нафті за рахунок власного видобутку лише 7-8%.
Видобуток нафти

Слайд #22

Транспортування нафти з Донецько-Дніпровського басейну у 50-х рр. ХХ ст.
Донецько-Дніпровський басейн
Донецько-Дніпровський басейн нині дає 80% видобутку нафти і газу України. Нафтові поклади лежать на глибині до 4,5 км, газові – 5-5,8 км. Перша нафта тут була виявлена у 1939 р., а промислова розробка почалася з 1952 р.
3

Слайд #23

Видобуток газу з морського дна
Видобуток природного газу
У Причорноморсько-Кримському басейні розвідувальні роботи почалися у 1929 р., але основні родовища були появлені у 50-х рр. ХХ ст. Промислове освоєння природного газу триває з 1966 р. Поки вивчені лише верхні шари чохла Скіфської платформи на глибині 100-4500 м. Частина газу видобувається з шельфу Чорного моря.
3

Слайд #24

3
Торф
Торф
Торф утворюється на болотах з відмерлих решток мохів. Це низькоякісне паливо, але цінне органічне добриво.

Слайд #25

Торф та продукти його переробки
3

Слайд #26

Поклади торфу
3

Слайд #27

Видобуток торфу
3

Слайд #28

Видобуток торфу
3

Слайд #29

4
Магнетит (магнітний залізняк) Fe3O4
Залізні руди
Основним мінералом, який містить залізну руду є магнетит, або магнітний залізняк.
В Україні розвідано 83 родовища залізних руд. В межах нашої держави зосереджено 9% світових запасів цієї сировини.

Слайд #30

Гематит (червоний залізняк) Fe2O3
4
Залізні руди
Іншим мінералом, який містить залізну руду є гематит, або червоний залізняк.

Слайд #31

Гематит (червоний залізняк) Fe2O3
4
Залізні руди
Залізні руди мають здебільшого магматичне походження й утворилися у докембрійський час у межах Українського щита.

Слайд #32

Джеспіліт – залізна руда
4
В Україні часто зустрічається джеспіліт метаморфічного походження, який являє собою чергування прошарків магнетиту та гематиту.
Багатими вважаються залізні руди, які містять понад 50% корисної речовини;
Середніми – 20-50% ;
Бідними – до 20%.
Залізні руди
Залізо

Слайд #33

4
Залізорудний кар'єр у Кривому Розі
Криворізький басейн
Понад 2/3 запасів залізної руди України знаходяться у Криворізькому басейні (Кривбасі). Ці поклади були відомі ще за часів скіфів (VІ-ІІ ст. до н.е.). Промислове освоєння розпочалось у другій половині ХІХ ст. Нині тут у шахтах видобувають багаті руди (50-60%Fe), а з кар'єрів – середні та бідні.

Слайд #34

Шахтарі виходять з кліті (Кривий Ріг)
4

Слайд #35

4
Залізні руди
Лімоніт (бурий залізняк) FeO
Лімоніт, або бурий залізняк має осадове походження, пов'яне з діяльністю залізобактерій на дні давнього моря. Це бідні руди зі вмістом металу (20-22%).

Слайд #36

Залізорудний кар'єр у Керчі
Керченський басейн
В Україні поклади бурого залізняка відомі у Керченському родовищі. Вони приурочені до осадового чохла молодої Скіфської платформи, тому розробляються кар'єрним способом.
4

Слайд #37

Відвали пустої породи після збагачення кам'яного вугілля
Піролюзит (МnО2) – марганцева руда
Марганцеві руди
Марганцеві руди використовуються при виплавці сталі як добавка для надання їй певних властивостей. Утворення цих руд пов'язують з пізнім палеогеном на дні давнього морського басейну, що вкривав південь Українського щита. В умовах теплого і вологого клімату поверхня базальтів (які містять до 1% Mn) руйнувалась.
4

Слайд #38

Псиломелан – марганцева руда
4
Марганцеві руди

Слайд #39

4
Марганцеворудний кар'єр
Південноукраїнський басейн
В Україні знаходиться один з найбільших у світі районів покладів марганцевих руд – Південноукраїнський марганцеворудний басейн. Глибина залягання руди – 15-140 м, потужність шарів – 1,5-5 м.

Слайд #40

м. Марганець, вагонетки з марганцевою рудою
4
Південноукраїнський басейн
Освоєння родовищ марганцю в Україні розпочалося у 1886 р. До 1952 р. переважав шахтний видобуток, нині 2/3 видобутку – у кар'єрах.

Слайд #41