Презентація на тему «Типи електростанцій. Електростанції України»
Типи електростанцій.Електростанції України.
Типи електростанцій
Електроста́нція (електрична станція) — промислове підприємство або
комплект обладнання для вироблення електроенергії з різних форм первісної енергії.
Електростанції, що продукують у великій кількості тепло для потреб споживачів,
називаються теплоелектроцентралями.
Залежно від виду первісної енергії, електростанції поділяються на:
класичні теплові,
атомні теплові,
гідроелектростанції,
а також такі, що використовують:
як первісну енергію тепло надр Землі — геотермальні електростанції,
сонячну енергію (сонячні електростанції),
кінетичну енергію вітру (вітрові електростанції).
Поки що широкого розповсюдження не набули електростанції, які використовують
різницю температури різних шарів морської води, енергію морських хвиль і припливів.
Понад 60% світової електроенергії виробляють класичні теплові електростанції, близько
17% — атомні і близько 20% — гідроелектростанції.
Теплова електростанція
Теплова електростанція (ТЕС) — електростанція, в якій
первісна енергія має хімічну форму і вивільняється шляхом
спалювання вугілля, рідкого палива чи газу; в парових
електростанціях (з паровими турбінами) у топці парового
котла відбувається перетворення хімічної енергії палива в
тепло газів — продуктів згоряння; це тепло передається
воді та водяній парі, пара з котла надходить до парової
турбіни, де тепло перетворюється на кінетичну енергію
обертання електрогенератора, з'єднаного з турбіною;
відпрацьована в турбіні пара надходить до конденсатора і
віддає тепло охолоджуючій воді (наприклад, з ріки); у деяких
електростанціях застосовують замість парової газову турбіну.
Вуглегірська ТЕС
Вуглегірська ТЕС — теплова електростанція ДАЕК «Центренерго» розташована в
місті СвітлодарськДонецької області. Встановлена потужність — 3600 МВт.
Кількість енергоблоків — 7. Проектне паливо: енергоблоки 300 МВт — вугілля марки ГСШ з
калорійністю 5000 ккал/кг; енергоблоки 800 МВт газ. Частка використання природного газу у
структурі палива в 2007 році енергоблоками 300 МВт —1,98 %.
Головний корпус першої та другої черги складається з машинних зал, бункерно-деаераторного
відділення і котельного відділення першої і другої черги будівництва відповідно. Каркас будівель виконаний із
збірних залізобетонних конструкцій, міжповерхові перекриття — із попередньонапружених залізобетонних
плит. Покрівлю виконано по металевим фермам із спеціальних профільованих
тонколистових оцинкованих панелей, утеплених пінопластом.
Паливне господарство першої черги електростанції (енергоблоки по 300 МВт) складається з відкритого
вугільного складу місткістю 325 тис. т, обладнаного мостовим краном-перевантажувачем, розвантажувального
пристрою з двома роторними вагоноперекидачами для вагонів вантажопідйомністю 60 — 125 т.т. двоколійним
розморожуючим пристроєм, системою галерей стрічкових транспортерів подачі вугілля в бункери котлів.
Еенергоблоки 800 МВт через дефіцит газомазутного палива знаходяться в стані довготривалого резерву з
елементами консервації.
Димові гази від двох черг електростанції відводяться в атмосферу через дві залізобетонні труби заввишки 320 м з
підвісним газовідвідним стовбуром з кремнебетонних панелей.
29 березня 2013 року в 15:14 в результаті пожежі, яка сталася внаслідок загоряння вугільного пилу,
зруйновані чотири турбіни Вуглегірської ТЕС
Розташування
Україна, Донецька область, м. Світлодарськ
Введення в експлуатацію
1973-1977 р.р.
Вид палива
Вугілля (основне паливо), газ, мазут
Водозабір
р.Лугань (оборотний)
К-сть. енергоблоків
4 х 300 МВт + 3 х 800
Встановлена електричнапотужність
3 600 МВт
Вуглегірська ТЕС.
Вуглегірська ТЕС.
Пожежа 29 березня 2013 р.
Атомна електростанція
А́томна електроста́нція (АЕС) — електростанція, в
якій атомна (ядерна) енергія перетворюється в
електричну. Генератором енергії на АЕС є атомний
реактор. Тепло, яке виділяється в реакторі в
результаті ланцюгової реакції ділення ядер деяких
важких елементів, потім так само, як і на звичайних
теплових електростанціях (ТЕС), перетвориться в
електроенергію. На відміну від теплоелектростанцій,
що працюють на органічному паливі, АЕС працює на
ядерному пальному (в основному 233 U, 235 U, 239 Pu)
У результаті роботи АЕС утворюються радіоактивні
відходи та відпрацьоване ядерне паливо. Вони є
небезпечними для людини і довкілля, для
знешкодження вимагають переробки та тривалого
зберігання.
Запорізька АЕС
Запорізька АЕС (ЗАЕС) — атомна електростанція, розташована в степовій зоні на березі Каховського
Водосховища в Запорізькій області України поруч із містом Енергодар. Це найбільша в Європі атомна
електростанція, вона складається з 6 атомних енергоблоків.
Рішення про будівництво ЗАЕС було ухвалене в 1978 році.
У 1981-му почалося поетапне спорудження блоків станції. Протягом 1984–1987 р. уведені в експлуатацію чотири
енергоблоки.
У 1989 р. став функціонувати п'ятий енергоблок, а шостий — лише в 1995 році, після скасування мораторію на
будівництво ядерних об'єктів в Україні. Запуск шостого блоку Міжнародний інститут фінансів і економічного
Партнерства (США) відзначив Запорізьку АЕС «Смолоскипом Бірмінгема». Ця нагорода вручається
підприємствам за успішне економічне виживання й розвиток в умовах зародження ринкових відносин.
Щорічно станція генерує близько 40 млрд кВт-год електроенергії, що становить п'яту частину загальнорічного
виробництва електроенергії в державі й половину її виробництва на українських атомних станціях.
За підсумками роботи в 2000 р. Запорізька АЕС визнана однією з трьох найкращих атомних станцій світу, що
повністю відповідають вимогам МАГАТЕ.
На Запорізькій АЕС — першій серед атомних станцій України з реакторами типу ВВЕР — побудоване сухе сховище
відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП).
Технологія запорізького ССВЯП базується на зберіганні відпрацьованих паливних збірників у вентильованих
бетонних контейнерах, розташованих на майданчику в межах атомної станції.
Проектний обсяг ССВЯП на Запорізької АЕС — 380 контейнерів, що забезпечить на найближчі 50 років зберігання
відпрацьованих паливних збірників, які будуть вилучатися з реакторів протягом усього терміну експлуатації
станції.
Генеруюча потужність
6000 МВт
Початок експлуатації
9 листопада 1984
Місцезнаходження
Україна Запорізька область
ЗАЕС
Гідроелектростанція
Гідроелектроста́нція (ГЕС) — електростанція, яка за
допомогою гідротурбіни перетворює
кінетичну енергію води в електроенергію.
Принцип роботи ГЕС досить простий. Ланцюг гідротехнічних
споруд забезпечує необхідний напір води, що надходить на
лопаті гідротурбіни, яка приводить в дію генератори, що
виробляють електроенергію.
Необхідний напір води утворюється за допомогою
будівництва греблі, і як наслідок концентрації річки в певному
місці, або деривації - природним струмом води. У деяких
випадках для отримання необхідного напору води
використовують спільно і греблю, і деривації.
Київська ГЕС
Ки́ївська ГЕС — гідроелектростанція, що є 1-шим ступенем вищої частини каскаду
гідроелектростанцій на річці Дніпро. Утворює Київське водосховище. Розташована у
місті Вишгороді.
До складу споруд Київського гідровузла входять: окремі будівлі, бетонна водозливна
гребля з двадцятьма водозливами, судноплавний шлюз, ОРУ на 110 кВ, земляні греблі та дамби,
комплекс споруд ГАЕС с верхової водоймою.
Загальна довжина напірного фронту гідроспоруд Київського гідровузла становить 42,3 км, пропускна
здатність — 12500 м3/сек. Сумарна встановлена потужність Київської ГЕС після реконструкції шести
гідроагрегатів становить 388,8 МВт.
Будівля Київської ГЕС з'єднана з поверхневими водоскидами. Конструктивно вона поділена на 5
агрегатних блоків по 4 гідроагрегати в кожному блоці. Електрична мережа скомпонована на основі п'яти
блоків, кожен з яких має у своєму складі підвищувальний трансформатор потужністю 80 тис. кВА і
вимикач з боку 110 кВ.
Середньорічне виробництво електрики Київської ГЕС становить 797 млн кВт.год при напорах 7,7—9,3 м.
Київська ГЕС була і залишається спорудою першого класу надійності. Обидві її греблі, що мають загальну
довжину понад 50 км, а також будівля самої ГЕС, де розміщено гідроагрегати, перебувають під постійним
контролем спеціальної автоматизованої системи (її уведено в експлуатацію в червні 2002 року). В
результаті реконструкції, що здійснюється частково за кошти кредиту Світового банку, на екологічно
чисті замінено робочі колеса турбін дванадцяти гідроагрегатів. Розпочалась також заміна робочих коліс і
решти восьми агрегатів. Це виключить можливість протікання мастила і потрапляння його у дніпровську
воду.
Країна
Україна
Статус
діюча
Річка
Дніпро
Каскад
Каскад гідроелектростанцій на Дніпрі
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів
1964-1968
Основні характеристики
Встановлена потужність
408,5 МВт
Середнє річне виробництво
683 млн кВт·год
Тип ГЕС
руслово-греблева
Розрахований напір
12 м
Тип греблі
земляна, бетонна
Довжина греблі
288 м
Шлюз
є
ЛЕП
330 кВ
Київська ГЕС
Вітрова електростанція
Вітрова електростанція (ВЕС) також: вітроелектростанція —
електростанція, яка за допомогою вітрової турбіни перетворює механічну енергію вітру на електричну.
Вітрові електростанції — це система відновлюваної енергетики, оскільки вітер — відновлюване джерело
енергії.
З усіляких пристроїв, що перетворять енергію вітру в механічну роботу, у переважній більшості випадків
використовуються лопатеві машини з горизонтальним валом, установлюваним по напрямку вітру.
Набагато рідше застосовуються пристрої з вертикальним валом.
Турбіни з горизонтальною віссю і високим коефіцієнтом швидкохідності мають найбільше значення
коефіцієнта використання енергії вітру (0,46-0,48). Вітротурбіни з вертикальним розташуванням осі
менш ефективні (0,45), але мають ту перевагу, що не вимагають настроювання на напрямок вітру.
Вітрове колесо, розміщене у вільному потоці повітря, може в найкращому випадку теоретично
перетворити в потужність на його валу 16/27=0,59 (закон Беца) потужність потоку повітря, що проходить
через площу перетину, яке захоплюється вітровим колесом.
Цей коефіцієнт можна назвати теоретичним ККД ідеального вітрового колеса. У дійсності ККД нижче і
досягає для найкращих вітрових коліс приблизно 0,45. Це означає, наприклад,що вітрове колесо з
довжиною лопасті 10 м при швидкості вітру 10 м/с може мати потужність на валу в найкращому випадку
85 кВт.
Ботієвська ВЕС
Ботієвська вітрова електростанція — розташована
поблизу села Приморський Посад в Запорізькій області.
Входить до вітропарку «ДТЕК Приазовський».
Будівництво здійснюється в дві черги. Перша потужністю 90
МВт, що складається з 30вітрогенераторів
виробництва німецького підрозділу датського виробника Vestas
Wind Systems AS введені в експдуатацію восени 2012 року. Друга
черга з 35 генераторів того ж виробника, в кінці 2013 року.
Станція забезепечуватиме електроенергією близько 960 тис.
домогосподарств. Введення в експлуатацію цієї станції призведе
до щорічного скорочення викидів в еквіваленті 730 тисяч
тоннвуглекислого газу. Рівень шуму в радіусі 350 метрів від
турбіни становить 35 децибел.
Держава
Україна
Статус
Діюча
Розташування
Запорізька область, с. Приморський Посад
Рік початку будівництва
2011
Роки вводу першого та останнього агрегатів
2012–2014
Основні характеристики
Генеруюча потужність, МВт
200
Середньорічне виробництво, млнкВт·г
686
Ботієвська ВЕС
Загальна характеристика електроенергетики в Україні
Найбільші ТЕС розташовані в Донбасі (Вуглегірська, Старобешівська,
Миронівська, Курахівська й ін.), на Придніпров'ї (Придніпровська, Криворізька),
у Харківській (Зміївська), Київській (Трипільська), Івано-Франківській (Бурштинська), Львівській
(Добротвірська) областях, у Запоріжжі, Одесі й ін. Більшість цих електростанцій виробляє й тепло
(ТЕЦ).
В розвитку гідроенергетики особливе значення у ХХ ст. відіграв каскад ГЕС на
Дніпрі: Дніпрогес, Каховська, Дніпродзержинська, Кременчуцька,Київська, Канівська.
Побудовані ГЕС на Дністрі (Дністровська), Росі, у Закарпатській області (Теребле-Ріцька).
В останні десятиріччя швидкими темпами розвивалася атомна енергетика.
Працюють Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька, Запорізька АЕС.
Південні райони країни значно гірше забезпечені електроенергією власного виробництва,
ніж Донбас, Придніпров'я, центр країни.
Понад 47 % електроенергії в Україні дають АЕС (Рівненська, Запорізька, Південно-Українська та
Хмельницька). ТЕС є основними станціями, що забезпечують електричною енергією в напівпікові
та, разом з ГЕС та ГАЕС, у пікові години.
Власні паливні ресурси станом на 2010 рік забезпечують лише 67 % потреб України, решта
імпортується (т.ч. з Росії і Туркменістану, Азербайджану).
Дякую за увагу!
Підготувала учениця 9 –Б класу МНВК “Ліцей-ЗОШ 1-3 ст.”Ерудит” Кудименко Діана