Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1)
![Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #1 Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #1](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/394/60a94d1f559df5f3aa83798323058c8d.jpeg)
Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання.
![Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #2 Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #2](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/395/0c6f187f299f717c75fa1526184dc2a5.jpeg)
Радіоакти́вність (від лат. radio — «випромінюю» radius — «промінь» і activus — «дієвий») — явище спонтанного перетворення нестійкого ізотопа хімічного елемента в інший ізотоп (зазвичай іншого елемента) (радіоактивний розпад) шляхом випромінювання гамма-квантів, елементарних частинок або ядерних фрагментів.
![Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #3 Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #3](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/396/704913411378672b59222919082101a7.jpeg)
Радіоактивність відкрив у 1896 р. Антуан Анрі Беккерель.
![Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #4 Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #4](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/397/e01c6a85453753118a267eeaa01c492a.jpeg)
Сталося це випадково. Вчений працював із солями урану і загорнув свої зразки разом із фотопластинами в непрозорий матеріал. Фотопластини виявилися засвіченими, хоча доступу світла до них не було. Беккерель зробив висновок про невидиме оку випромінювання солей урану. Він дослідив це випромінювання і встановив, що інтенсивність випромінювання визначається тільки кількістю урану в препараті і абсолютно не залежить від того, в які сполуки він входить. Тобто ця властивість властива не сполукам, а хімічному елементу урану.
![Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #5 Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #5](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/398/e90f54ee448645ddfe1807e7afa1e4a1.jpeg)
В 1898 р. П'єр Кюрі і Марія Склодовська-Кюрі відкрили випромінювання торію, пізніше були відкриті полоній та радій. у 1903 році подружжю Кюрі було присуджено Нобелівську премію. На сьогодні відомо близько 40 природних елементів, яким властива радіоактивність.
![Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #6 Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #6](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/399/1e1136f3c0dcd528010456a334dd101c.jpeg)
Чоловік і дружина разом розпочинають дослідження радіоактивних матеріалів. Вони помічають, що руда урану має набагато більшу радіоактивність, ніж можна було б очікувати, базуючись тільки на вмісті урану. Марі та П'єр наполегливо шукають джерела додаткової радіоактивності. І виявляють два високорадіоактивні елементи, які згодом одержують назву «радій» і «полоній».
За це відкриття у 1903 р. їм присуджують Нобелівську премію з фізики разом з іще одним французьким фізиком Антуаном Анрі Беккерелем, який відкрив явище природної радіоактивності.
![Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #7 Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #7](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/39a/0013208c6b0b9a161dfee89a318568ec.jpeg)
Встановлено, що всі хімічні елементи з порядковим номером, більшим за 83 — радіоактивні.
Природна радіоактивність — спонтанний розпад ядер елементів, що зустрічаються в природі.
Штучна радіоактивність — спонтанний розпад ядер елементів, отриманих штучним шляхом, через відповідні ядерні реакції.
![Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #8 Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #8](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/39b/567b2ef902a8f0cd4287f2e6077433ef.jpeg)
Ерне́ст Ре́зерфорд (англ. Ernest Rutherford, 30 серпня 1871, Брайтвотер, Нова Зеландія — 19 жовтня 1937, Кембридж) — британський фізик, лауреат Нобелівської премії з хімії (1908).
Резерфорд відомий перед усім експериментами з розсіювання альфа-частинок (Резерфордівське розсіювання), завдяки якому він встановив структуру атома, як системи, що складається із малого за розмірами позитивно зарядженого ядра й електронів.
![Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #9 Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #9](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/39c/3d2a74e1bf642c306d0dab8a3e85cf9d.jpeg)
Ернест Резерфорд експериментально встановив (1899), що солі урану випромінюють 3 типи променів, які по-різному відхиляються в магнітному полі:
промені першого типу відхиляються так само, як потік додатно заряджених частинок. Їх назвали альфа-променями;
промені другого типу відхиляється в магнітному полі так само, як потік негативно заряджених частинок (в протилежну сторону), їх назвали бета-променями;
і промені третього типу, яке не відхиляється магнітним полем, назвали гамма-променями.
![Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #10 Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #10](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/39d/c7e9042b4b9470c0be3e56b096924aae.jpeg)
α-розпадом називають мимовільний розпад атомного ядра на ядро-продукт і α-частинку (ядро атома гелію).
α-розпад є властивістю важких ядер з масовим числом А≥200. Всередині таких ядер за рахунок властивості насичення ядерних сил утворюються відособлення α-частинки, що складаються з двох протонів і двох нейтронів. Утворена таким чином α-частинка сильніше відчуває кулонівське відштовхування від інших протонів ядра, ніж окремі протони.
![Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #11 Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #11](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/39e/a65b94d656df502d858e723807451382.jpeg)
Одночасно на α-частинку менше впливає ядерне міжнуклонне притягання за рахунок сильної взаємодії, ніж на решту нуклонів.
![Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #12 Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #12](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/39f/52f791c949c3c9e104ee0a5f772db6de.jpeg)
В результаті α-розпаду елемент зміщується на 2 клітинки до початку таблиці Менделєєва. Дочірнє ядро, що утворилося в результаті α-розпаду, зазвичай також виявляється радіоактивним і через деякий час теж розпадається. Процес радіоактивного розпаду відбуватиметься доти, поки не з'явиться стабільне, тобто нерадіоактивне ядро, яким частіше за все є ядра свинцю або вісмуту.
![Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #13 Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #13](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/3a0/f042acffd562cdc9fa2d680ce267d661.jpeg)
Беккерель довів, що β-промені є потоком електронів. β-розпад - прояв слабкої взаємодії.
β-розпад — внутрішньонуклонний процес, тобто відбувається перетворення нейтрона в протон із вильотом електрона й антинейтрино з ядра:
![Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #14 Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #14](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/3a1/f0e244edb76ed789e7a5312ed4d04bba.jpeg)
Після β-розпаду атомний номер елемента міняється і він зміщується на одну клітинку в таблиці Менделєєва.
![Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #15 Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #15](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/3a2/cb0447db20060f4f2ea83dc73b99c1cf.jpeg)
Гамма промені це електромагнітні хвилі із довжиною хвилі, меншою за розміри атома. Вони утворюються зазвичай при переході ядра атома із збудженого стану в основний стан. При цьому кількість нейтронів чи протонів у ядрі не змінюється, а отже ядро залишається тим самим елементом. Однак випромінювання гамма-променів може супроводжувати й інші ядерні реакції.
![Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #16 Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #16](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/3a3/72f8cb154fbe7a7529ef27c303d2e14e.jpeg)
Явище гамма-випромінювань полягає в тому, що ядро випускає гамма-кванти без зміни заряду й масового числа А.
![Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #17 Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #17](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/3a4/89bbe552bb31d958ec2582442e4f8e91.jpeg)
У 1932 р. Фредерік та Ірен Жоліо-Кюрі, опромінюючи нерадіоактивні речовини α-частинками, виявили, що деякі з них після опромінення стають радіоактивними. Це явище отримало назву штучної радіоактивності. Так, при бомбардуванні α-частинками ядер алюмінію утворюється радіоактивний ізотоп фосфору.
![Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #18 Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #18](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/3a5/5bcbd30e8685a5dd38410f1ebcc5345b.jpeg)
Радіоктивність залежить від кількості нестабільних ізотопів і часу їхнього життя. Система СІ визначає одиницею вимірювання активності Бекерель - така кількість радіоактивної речовини, в якій за секунду відбувається один акт розпаду. Практично ця величина не дуже зручна, тому частіше використовують позасистемні одиниці - Кюрі. Іноді вживається одиниця Резерфорд.
![Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #19 Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #19](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/3a6/3ad73afbbc3c36c1a9f1e326ee3b303f.jpeg)
Щодо дії радіоактивного випромінювання на опромінені речовини, то використовуються ті ж одиниці, що й для рентгенівського випромінювання. Одиницею вимірювання дози поглинутого йонізуючого випромінювання в системі Сі є Грей - така доза, при якій в кілограмі речовини виділяється один Джоуль енергії. Одиницею біологічної дії опромінення в системі СІ є Зіверт. Позасистемна одиниця виділеної при опроміненні енергії - рад.
![Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #20 Презентація на тему «Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання» (варіант 1) - Слайд #20](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/3a7/f623c83ae897efd90618daa8592d5792.jpeg)
Така одиниця, як рентген є мірою не виділеної енергії, а йонізації речовини при радіоактивному опроміненні. Для вимірювавння білогічної дії опромінювання використовується біологічний еквівалент рентгена - бер.
Для характеристики інтенсивності опромінення використовують одиниці, які описують швидкість набору дози, наприклад, рентген за годину.