Презентація на тему «Нобелівські лауреати в галузі фізики 1901-1925 рр»

Нобелівські лауреати в галузі фізики 1901-1925 рр.

Вільгельм Конрад Рентгеня
Лауреат Нобелівської премії з фізики 1901 року за відкриття короткохвильового електромагнітного випромінювання — рентгенівських променів.

Гендрік Антон Лоренц таПітер Зееман
лауреати Нобелівської премії з фізики 1902 року «за видатні заслуги в дослідженнях впливу магнетизму на радіаційні явища».

Антуан Анрі Беккерель, П'єр Кюрі та Марія Кюрі
У 1903 р. отримали Нобелівську премію по фізиці «На знак визнання видатних заслуг, що виразилися у відкритті мимовільної радіоактивності»

Джон Вільям Стретт
Лауреат Нобелівської премії з фізики в 1904 р. За відкриття аргону, релеєвського розсіювання, хвиль Релея, нестійкості Релея — Тейлора та закону Релея-Джинса,

Філіп Едуард Антон фон Ленар
Лауреат Нобелівської премії з фізики в 1905 р. «за роботи з дослідження катодних променів»

Джозеф Джон Томсон
Лауреат Нобелівської премії 1906 року за заслуги в області теоретичних й експериментальних досліджень провідності електрики в газах, серед яких найважливіша — відкриття електрона та ізотопів.

Альберт Абрагам Майкельсон
удостоєний в 1907 році Нобелівської премії з фізики за створення прецизійних інструментів та виконані з їх допомогою спектроскопічні і  метрологічні  дослідження.

Габрієль Ліппман
лауреат Нобелівської премії з фізики 1908 р. «За створення методу фотографічного  відтворення кольорів на основі явища інтерференції».

Карл Фердинанд Браун таГульєльмо Марконі
 Нобелівські лауреати у галузі фізики 1909 р. за роботи з безпровідної телеграфії. (винахідники радіо)

Ян Дидерик ван дер Ваальс
Лауреат Нобелівської премії з фізики 1910 р. за відкритя існування міжмолекулярних взаємодій,

Вільгельм Він
лауреат Нобелівської премії (1911) за дослідження явищ випромінювання і поглинання електромагнітних хвиль абсолютно чорним тілом (закони Віна).

Нільс Густав Дален
лауреат Нобелівської премії по фізиці 1912 р. «За винахід автоматичних регуляторів, що використовуються у сполученні з газовими акумуляторами для джерел світла на маяках і буях».

Гейке Камерлінг-Оннес
лауреат Нобелівської премії з фізики 1913 року за відкриття надпровідності

Макс фон Лауе
лауреат Нобелівської премії за відкриття дифракції рентгенівських променів на кристалах

Вільям Генрі Брегг та Вільям Лоренс Брегг
лауреати Нобелівської премії з фізики 1915 року «за заслуги в дослідженні структури кристалів за допомогою рентгенівських променів» 

Чарльз Гловер Баркла
лауреат Нобелівської премії з фізики 1917 р. за досягнення у рентгенівській спектроскопії та пов'язаних питаннях рентгенівського випромінювання.

Макс Планк
ЛауреатНобелівської премії з фізики 1918 року за створення квантової гіпотези

Йоганнес Штарк
Нобелівський лауреат з фізики 1919 року «За відкриття ефекта Доплера в канальних променях та розщеплення спектральних ліній в електричному полі (ефект Штарка)".

Шарль Едуар Ґійом
Лауреат Нобелівської премії 1920 року за відкриття сплавів з аномальною поведінкою коефіцієнта теплового розширення: Інвару і елінвару.

Альберт Ейнштейн
Лауреат Нобелівської премії 1921 року за відкриття загальної теорії відносності, броунівського руху та фотоелектричного ефекту

Нільс Бор
Лауреат Нобелівської премії з фізики (1922) за створення першої квантової теорії атома.

Роберт Ендрус Міллікен
Отримав Нобелівську премію з фізики за 1923 рік «за вимірювання заряду електрона та працю в області фотоефекту».

Манне Сігбан
лауреат Нобелівської премії з фізики в 1924 р. «За відкриття і дослідження в області рентгенівської спектроскопії»

Джеймс Франк та Густав Людвіг Герц
лауреати Нобелівської премії з фізики 1925 року «за відкриття законів зіткнення електрона з атомом»

Дякую за увагу