Презентація на тему «Динаміка» (варіант 2)

Динаміка
Підготувала:
Сало Альона

План:
Динаміка(поняття)
Перший закон Ньютона
Другий закон Ньютона
Третій закон Ньютона
Закон всесвітнього тяжіння
Закон Гука

Динаміка
Дина́міка— розділ механіки, що вивчає закони руху тіл під дією прикладених до них сил. Динаміка оперує такими поняттями, як маса, сила, імпульс, енергія.
Динаміка, що базується на законах Ньютона, називається класичною динамікою. Класична динаміка описує рухи об'єктів зі швидкостями від часток міліметрів на секунду до кілометрів на секунду.

Перший закон Ньютона
Цей закон також має назву закону інерції або принципу Галілея. Строге його формулювання в сучасному викладі таке:
Існують такі системи відліку, в яких центр мас будь-якого тіла, на яке не діють ніякі сили або рівнодійна діючих на нього сил дорівнює нулю, зберігає стан спокою або рівномірного прямолінійного руху, допоки цей стан не змінять сили, застосовані до нього.

Другий закон Ньютона
Формулювання:
Прискорення матеріальної точки прямо пропорційне силі, що на неї діє, та направлене в бік дії цієї сили
Це рівняння фактично означає, що чим більша за абсолютним значенням сила буде прикладена до тіла, тим більшим буде його прискорення. Параметр m або маса в цьому рівнянні — це насправді коефіцієнт пропорційності, який характеризує інерційні властивості об'єкта.

Третій закон Ньютона
Формулювання:
Сили, що виникають при взаємодії двох тіл, є рівними за модулем і протилежними за напрямом.
Математично це записується так:
Де F 1,2  — сила, що діє на перше тіло з боку другого тіла, а F 2,1 — навпаки, сила, що діє з боку першого тіла на друге тіло.

Закон всесвітнього тяжіння
Зако́н всесві́тнього тяжі́ння — фізичний закон, що описує гравітаційну взаємодію в рамках Ньютонівської механіки. Закон стверджує, що сила притягання між двома тілами (матеріальними точками) прямо пропорційна добутку їхніх мас, і обернено пропорційна квадрату відстані між ними.
Закон всесвітнього тяжіння сформулював Ісаак Ньютон у 1687 році у трактаті «Philosophiæ Naturalis Principia Mathematica».

У математичній формі закон всесвітнього тяжіння записується для матеріальних точок у вигляді:
де F12 — сила, що діє на друге тіло (матеріальну точку) з боку першого тіла, G  — гравітаційна стала, m1 та m2 — маси першого та другого тіла, відповідно, r12 — вектор, що сполучає перше тіло з другим. r12 — відстань між тілами.

У математичній формі закон всесвітнього тяжіння записується для матеріальних точок у вигляді:
де F12 — сила, що діє на друге тіло (матеріальну точку) з боку першого тіла, G  — гравітаційна стала, m1 та m2 — маси першого та другого тіла, відповідно, r12 — вектор, що сполучає перше тіло з другим. r12 — відстань між тілами.

Закон Гука
Закон Гука встановлює лінійну залежність між деформацією й механічними напруженнями.
У своїй найпростішій формі закон Гука записується для деформації довгого тонкого стрижня або пружини

Закон Гука: сила пропорційна видовженню

Джерела інформації
Теорія механізмів і машин/ А. С. Кореняко; Під ред. М. К. Афанасьєва. - К. : Вища шк. Головне вид-во, 1987. - 206 с.
http://yandex.ua/yandsearch

Дякую за увагу)