Презентація на тему «Вірус Герпесу»

Вірус Герпесу
Сімейство Herpesviridae
Підготував :учень 10 класу ЛСШ № 69Ферій Петро

Вірус герпесу – безумовний співмешканець нашого організму
Герпес (грец. herpes) — група інфекційних вірусних захворювань,
які характеризуються висипом згрупованих дрібних пухирців нашкірі, слизових оболонках (пухирчастий лишай) або гострим висипом вздовж окремих нервів, частіше міжреберних (оперізуючий лишай)

Роль герпевірусів у патології людини
Вивчення ролі герпесвірусів у патології людини почалось у першій чверті 20 сторіччя, коли W. Grutter (1912) вперше знайшов вірусні включення у рідині герпетичних везикул та довів цим герпесвірусну природу герпетичного кератиту. Перша культура in vitro вірусу простого герпесу (ВПГ) була отримана у 1920 році. З того часу відкрито вісім антигенних серотипів вірусу герпесу та доведено їхню роль в етіології понад 40 хвороб людини. 

По данним МОЗ:
Герпес являється одним з найрозповсюдженіших вірусних інфекцій людини .
95% людей Землі заражені вірусом простого герпесу (ВПГ)
до 20% з них мають ті чи інші активні клінічні прояви инфекції .
Смертність від герпетичних інфекцій серед вірусних захворювань знаходиться на другому місці (15,8%) після гепатиту (35,8%);
Частота появленя герпесу на губах коливається, і може повторятися від 2 до 12 раз в рік .

На сьогодні відомі декілька вірусів з родини Herpesviridae: два серотипи вірусу простого герпесу (ВПГ-1 та ВПГ-2), вірус вітряної віспи — оперізуючого лишаю, цитомегаловірус, вірус Епштейна-Барр, віруси герпесу людини 6-го, 7-го, та 8-го типів.
Серед усіх герпесвірусів особлива роль належить ВПГ, який викликає значну частку інфекційної патології людини взагалі. ВПГ вважають найбільш широко розповсюдженим паразитом з родини Herpesviridae. Єдиним природнім резервуаром для ВПГ є людина. Ступінь інфікованості вірусом сягає ендемічного майже у всіх людських популяціях земної кулі, а рівень трансмісії вірусу є досить високим протягом усього року

Класифікація вірусів герпесу людини
Зараз в сімействі Herpesviridae свормовані 3 підсімейства:
Alphaherpesvirinae
Bethaherpesvirinae
Gammaherpesvirinae

Підсімейство Alphaherpesvirinae
Віруси характеризуються коротким циклом репродукції. До них відносяться:
Вірус простого герпесу 1 типу (ВПГ- I);
Вірус простого герпесу 2 типу (ВПГ- II);
Вірус герпесу 3 типа - вірус varicella zoster.

Підсімейство Bethaherpesvirinae
Віруси характеризуються строго вираженою патогенністю для одного вида хазяїнів. В склад їх входить:
Вірус герпесу 5 типу - цитомегаловірус людини (ЦМЛ).

Підсімейство Gammaherpesvirinae
Віруси характеризуються строго вираженим тропізмом до В- чи Т-лімфоцитів, в яких вони довго розвиваються. До них відносяться:
Вірус герпесу 4 типу - вірус Епстайна-Барр (ВЕБ);
Вірус герпесу 6 типу
Вірус герпесу 7 типу
Вірус герпесу 8 типу

Класифікація герпетичних уражень шкіри та слизових оболонок
Простий герпес
поділяють на первинний та рецидивуючий. Перший з них уявляє первинне інфікування пацієнта, який не має антитіл ані до ВПГ-1, ані до ВПГ-2. Рецидивуючий тип являє собою реактивацію латентної інфекції, що була набута раніше. Чим частіше у хворого на рецидивуючий герпес з'являються ерозивні ушкодження на слизових оболонках та шкірі статевих органів, тим вище вірогідність ВІЛ-інфікування при статевих контактах.
Генітальний герпес
є одним з різновидів простого герпесу та відноситься до захворювань, що передаються статевим шляхом. Він відноситься до найбільш розповсюджених форм герпетичної інфекції. Первинне інфікування генітальним герпесом відбувається в період активного статевого життя. Частіше всього на первинний генітальний герпес хворіють люди у віці від 15 до 35 років.

Клінічні форми герпетичної інфекції
ушкодження шкіри,
порожнини рота,
ушкодження очей,
центральної нервової системи,
герпетичні гострі респіраторні хвороби,
генітальний герпес,
герпес новонароджених,
вісцеральні форми (герпетична пневмонія, герпетичний гепатит, панкреатит та ін.).
герпетичні ураження очей (кон'юнктивіт, кератит, іридоцикліт та інші);
герпетичні ураження шкіри та слизових оболонок (герпес губ, крил носу, обличчя, рук, сідниць);
герпетичні ураження нервової системи (менінгіт, енцефаліт, неврит, менінгоенцефаліт і таке інше);
генералізований та вісцеральний герпес (пневмонії, гепатит, езофагіт і т. д.).

Як передається герпес:
Самозараженя. Вірус передається від заражених частин тіла до не заражених .
При контакті з іншою людиною при поцілунку.
При контакті з зараженою поверхністю. Вірус здатен виживати деякий час поза його хазяїном.Тобто можна заразитися при питті з одного стакану, користуванням однієї помади . На пластикових поверхностях при благополучних умовах вірус виживає близько 4 годин.
Джерелом інфекції служить хвора людина .
Вірус передається головним чином повітряно -капельним і контактним шляхом .
Найбільша кількість хворих реєструється в холодні місяці, але епідемії як правило не буває

Герпевірус

Герпевірус

Герпевірус

Герпевірус

Механізм розмноження віруса герпесу