Презентація на тему «Вади серця»
Вади серця
Підготували учениці 404 групи
Скутельник Валерія та
Язенок Юлія
Вади серця — стійкі патологічні зміни в будові серця і судин, що від нього відходять.
Розрізняють вроджені і набуті пороки серця.
Також є 4 основи вади серця:
патологічні сполучення між шлуночками, передсердями і магістральними судинами (дефекти перегородок або їх відсутність, артеріальна протока та ін.);
аномалії клапанів (звуження, облітерація або недостатність);
звуження або зарощення магістральних судин; ненормальне відходження або впадіння великих судин;
аномалії розташування серця або його камер, аномалії кровопостачання серця.
Вроджені вади серця.
Вроджені — наслідок аномального формування серця і великих судин у перші 3—8 тижнів внутрішньоутробного розвитку плоду, якому сприяла шкідлива дія деяких зовн. факторів, захворювання матері, природжена спадковість.
До природжених вад серця відносять допологові (антенатальні – порушення нормального внутрішньоутробного розвитку, що виникає з моменту утворення заплідненої яйцеклітини ) порушення ритму серця та кардіоміопатії (ураження серцевого м'язу нез'ясованої етіології).
Набуті вади серця.
Набуті вади серця — порушення серцевої діяльності, зумовлене морфологічними або функціональними змінами у клапанному апараті.
Розрізняють:
Недостатність мітрального клапана
Стеноз лівого венозного отвору (мітральний стеноз)
Недостатність аортального клапана
Стеноз гирла аорти
Недостатність тристулкового клапана
Комбіновану мітрально-аортальну ваду
Мітрально-трикуспідальну ваду
Поєднання мітрального стенозу із недостатністю двостулкового клапана
Симптоми
Хворі можуть скаржитися на задишку при фізичному напруженні, серцебиття, слабкість, пов'язана із серцевою недостатністю. Відмічають збільшення серця вгору та вліво, що виявляється при рентгеноскопії. У першому скісному положенні стравохід відхилюється за дугою великого радіуса (10 см) через збільшення лівого передсердя. Важливий симптом НМК — систолічний шум на верхівці з проведенням частіше у ліву пахвову ділянку.
І тон послаблений, ІІ тон на легеневій артерії підсилений. При зростанні застійних явищ у малому колі кровообігу пізніше виявляється й збільшення правого шлуночка, а потім й ознаки його недостатності із застоєм у великому колі кровообігу. На ЕКГ відмічають ознаки збільшення лівого шлуночка та зміну зубця Р (розширення, зазубреність) внаслідок ураження лівого передсердя, пізніше приєднуються ознаки збільшення правого шлуночка.
Систолічний шум на верхівці часто буває зумовлений функціональними змінами у серці та зустрічається у 1/3 здорових дітей та підлітків, дещо рідше у дорослих. При цьому виникають труднощі при диференційній діагностиці з НМК. Діагноз вади не викликає сумнівів при наявності ознак хоча б незначного мітрального стеноза.
Лікування
Велике значення має гігієнічний спосіб життя протягом тривалого часу або протягом усього життя: хворий повинен уникати всяких фізичних і психічних перенапружень) організувати правильне чергування праці і відпочинку, достатній нічний сон, помірне харчування, не курити і не вживати алкоголю.
Лікування певних стадій
Лікуваня першої (так званої прихованої недостатності серця) слід почати з надання тижневого відпочинку - хворий повинен проводити час у постелі або в кріслі. В їжі необхідно обмежити кількість солі та рідини, їсти чотири рази на день невеликими порціями, переважно молочно-вегетаріанські страви.
Лікування хворих у другій стадії недостатності серця, тобто з виявленими венозними застоями, завжди є тривалим. Хворому треба надати цілковитий спокій протягом 4 або більше тижнів, він повинен бути в постелі або зручному кріслі. Легше організувати лікування таких хворих у лікарні.
Третьої (дистрофічної) стадії недостатності серця проводиться за тими ж правилами. Ці хворі потребують ще більш уважного догляду. Слід подбати, щоб харчування було достатнім і готувалося в добре засвоюваному вигляді. Корисно вводити внутрішньовенно по 20 — 40 см3 40% розчину глюкози щодня, вводити велику кількість вітамінів, особливо вітамін С і В1.
При тяжких розладах кровообігу набряки бувають на ногах, набрякова рідина скупчується також у порожнині плеври і в черевній порожнині, сильно порушуючи дихання. Якщо кількість набрякової рідини в порожнині плеври і в черевній порожнині дуже велика, то рідину слід випустити з допомогою проколу плеври або черевної стінки.
При великому венозному застої (набряклі шийні вени, велика болюча печінка) корисно зробити кровопускання (300 — 400 см3 крові) з допомогою пункції ліктьової вени або венесекції.