Презентація на тему «Спадковий імунітет»
Спадковий імунітет
(видовий або природжений)
Природжений імунітет — це неспецифічна резистентність, що властива тому чи іншому виду тварин або людині і передається спадково з покоління в покоління. Прикладом спадкового імунітету може бути несприйнятливість людей до чуми рогатої худоби, собак, курячої холери, інфекційної анемії коней. З іншого боку, тварини не хворіють на багато інфекцій людини — черевний тиф, скарлатину, вітряну віспу, сифіліс, кір та ін.
Спадковий імунітет залежить від фізіологічних та біологічних особливостей того чи іншого виду організмів, що сформувались у процесі природного відбору, мінливості й генетичної адаптації до умов зовнішнього середовища.
Помічено, що висока сприйнятливість до інфекційних захворювань бактеріальної і вірусної етіології буває серед видів тварин, їх популяцій (або у людей), що не зустрічаються з цим збудником в результаті екологічної або географічної ізоляції.
Ступінь напруженості спадкового імунітету може бути абсолютним і відносним. Так, наприклад, в організмі пацюків клітини не мають рецепторів до дифтерійного, а в риб і ящірок — до правцевого токсину, внаслідок чого вони абсолютно несприйнятливі до названих токсинів. Імунітет деяких тварин до збудників інфекційних захворювань можна підвищити зміною температури тіла, діянням на організм гормонами, імунодепресантами, рентгенівським опромінюванням. Так, якщо в курей знизити, а в жаб підвищити температуру тіла, то вони стають чутливими до бацил сибірки. У цьому разі кажуть про відносну несприйнятливість.
Механізм імунітету до інфекційних захворювань грунтується на відсутності в клітинах організму рецепторів і субстратів, потрібних для адсорбції і розмноження збудника, наявності речовин, які блокують репродукцію патогенних агентів, та властивості макроорганізму синтезувати різні інгібітори у відповідь на проникнення патогенних мікроорганізмів.