Презентація на тему «Шкірні захворювання»

Шкірні захворювання

Атерома
Атерома — доброякісне новоутворення, що виникає внаслідок закупорювання вивідної протоки сальної залози шкіри і скупчення в ній її секрету, клітин епітелію та ін. Лікування тільки хірургічне.
Атероми являють собою безболісні утворення з гладкою поверхнею, що повільно збільшуються. Діагностувати атерому не складно. При великій атеромі голови виключають мозкову грижу.
Хірургічне лікування показане у всіх випадках. Операцію проводять переважно під місцевою анестезією. Атерому видаляють разом із її оболонкою.

Бешиха
Бешиха — антропонозна інфекційна хвороба, що є однією з форм ураження β-гемолітичними стрептококами групи А і характеризується серозним чи серозно-геморагічним вогнищевим запаленням шкіри і/або слизових оболонок з переважанням ексудації, розвитком лімфаденіту і лімфангіту, гарячкою, загальнотоксичними проявами і може перебігати як гостро, так і хронічно.
Терапія бешихи проводиться з урахуванням клінічної форми і тяжкості перебігу захворювання. Головним напрямком лікування є антибактерійна терапі. Хоча іноді при бешисі з поверхні шкіри виділяють на додаток до β-гемолітичного стрептокока й стафілококів, однак більшість клініцистів заперечує на необхідності застосування при бешисі захищених пеніцилінів. Так само вважають недоцільним використання в типових випадках бешихи антибактерійних засобів, що діють на метицилін-резистентні штами стафілококів.

Виразка
Виразка — глибокий некротично-запальний дефект епітелію шкіри або слизової оболонки та тканин, як правило, хронічного характеру, що виникає внаслідок інфекції, механічного, хімічного або променевого ураження, а також в результаті порушення кровопостачання та/або іннервації. Для виразки, на відміну від рани характерна втрата тканини. Виразка практично завжди заживає з утворенням рубця, хоча при черевному тифі і паратифах виразки кишечника загоюються повністю, без утворення рубця, залишається тільки пляма пігментації.

Висівкоподібний (різнокольоровий) лишай
Висівкоподібний лишай - тривалий дерматоз мікотичного походження, що уражає роговий шар епідермісу шкіри. Лишай називають різнобарвним через появу на шкірі плям різного кольору (від блідо-рожевого до темно-коричневого). А висівкоподібним тому, що при чесанні чи терті місць ураження, з'являються дрібні лусочки, подібні до висівок.
Збудником даного захворювання є дріжджоподібний ліпід-залежний гриб сапрофіт, який існує в трьох формах: округлій, овальній, і міцеліальній.
Лікування полягає в нанесенні протигрибкових препаратів на шкіру. У важких випадках показано застосування системних антимікотиків (внутрішнє), які дозволяють істотно скоротити терміни лікування та запобігти частому розвитку рецидивів.

Дерматит
Дермати́т — гостре запалення шкіри, яке виникає під впливом різних екзогенних факторів (хімічних, фізичних, термічних, рослинних, медикаментозних та ін.).
Часто дерматит викликають луги, кислоти, лаки, фарби, органічні розчинники, клей, олії, скипидар, епоксидні смоли. Нерідко причиною дерматиту є антибіотики, сульфаніламіди, новокаїн, йод, миш'як. До дерматитів рослинного походження відносяться процеси, зумовлені впливом на шкіру первоцвіту, борщівника, жовтецю, герані, морського плюща та ін.
Процес супроводжується почервонінням, набряклістю, зудом, печією, іноді болем.
Ззовні дерматит нерідко стимулює екзему. При диференційній діагностиці враховують те, що дерматит після усунення причини захворювання доволі швидко регресує та потім повністю зникає, а екзема носить хронічно-рецидивуючий характер, причому рецидиви виникають незалежно від первинної причини захворювання.

Екзема
Екзема — гостре чи хронічне незаразливе запальне захворювання шкіри, що має нервово-алергічну природу та характеризується різноманітними висипами, почуттям печіння, свербінням і схильністю до рецидивів.
Виникненню екземи сприяють зовнішні (механічні, хімічні, термічні та ін.) і внутрішні (захворювання печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту, ендокринної та нервової систем, ін.) фактори. За етіологією (тобто, залежно від причини), локалізацією і характером шкірних проявів розрізняють декілька форм екземи.

Заїда
Заїда - захворювання слизової оболонки і шкіри кутів рота, що викликається стрептококами або дріжджоподібними грибками роду Candida.
Хворіють частіше діти й підлітки, що мають звичку облизувати губи, а також люди похилого віку, які носять зубні протези. У куточках рота з'являється мокрість, почервоніння шкіри, згодом утворюються болючі тріщинки, вкриті жовтою кірочкою. Іноді захворювання може перейти на слизову оболонку порожнини рота. У дорослої людини хейліт можуть порушувати стрептококи, стафілококи або грибкові захворювання.
Лікування призначає лікар. Заїди обов'язково треба підсушувати, змащуючи зеленкою, дерматолог призначає мазь з антибіотиком. Захворювання часто набуває хронічного перебігу, але за умови наполегливого і правильного лікування повністю виліковується. Одужання прискорюють щоденні аплікації з настою дубової кори на куточки губ.

Короста
Коро́ста — інфекційне паразитарне захворювання шкіри, яке супроводжується свербінням шкіри та розчухами. Щороку у світі реєструється до 300 млн випадків корости.
Збудник корости — кліщ,мякий паразитує у верхніх шарах шкіри, носієм є тільки людина. Життєвий цикл складається з двох періодів — репродуктивного і метаморфічного. Ходи в роговому шарі шкіри хворого на коросту прокладають запліднені самиці і личинки — німфи.
У якості протипаразитичних засобів застосовують суспензію бензилбензоату або просту сірчану мазь. Лікування доцільно проводити у вечірній час, між 18 і 24-ю годинами, враховуючи біоритм життєдіяльності коростяного кліща.

Нома
Нома - омертвіння слизової оболонки шкіри щік, викликане гнилісною інфекцією. Розвивається найчастіше у різко виснажених, ослаблених дітей, які погано харчуються.
На слизовій або шкірі з'являються декілька пухирців, наповнених мутно-кров'янистою рідиною. Швидко наростає набряк, а потім настає некроз тканин на значній частині щоки. Загальний стан хворого різко погіршується, швидко розвиваються явища тяжкої загальної інтоксикації та сепсис.
Сульфаніламідні препарати за схемою, великі дози антибіотиків, протигангренозні та протидифтерійна сироватки. Проводять у повному обсязі боротьбу із інтоксикацією. Ротову порожнину та уражену поверхню зрошують 3% розчином перекису водня або розчином перманганату калія.

Псоріаз
Псоріаз — неінфекційне хронічне захворювання, дерматоз, що вражає в основному шкіру. У наш час передбачається аутоімунна природа цього захворювання.
Зазвичай псоріаз викликає утворення надмірно сухих, червоних, піднятих над поверхнею шкіри плям.

Фолікуліт
Фолікуліт — запалення волосяного фолікула. Викликається переважно бактеріями роду стафілокок, хоча відбуваються і варіанти, викликані бактеріями або дріжджами.
Виявляється червоністю, припухлістю, а потім утворенням вузлика з гнійником на поверхні, пронизаним волосом. При поразці тільки виходу волосяного фолікула виникає поверхневий т.з. остіофоллікуліт, який розсмоктується протягом декількох діб. При залученні до запального процесу тканини, що оточує фолікул, розвивається глибокий фолікуліт — фурункул.
Лікування — протирання шкіри навколо гнійників 2%-ним салициловим або камфорним спиртом і змащування їх 2%-ним розчином діамантового зеленого абометиленового синього.