Презентація на тему «Кір» (варіант 2)

КІР
Роботу виконала
Учениця 10-А класу
Ставищенського НВК №2
Христевич Ілона

КІР ЯК ГОСТРА ІНФЕКЦІЙНА ХВОРОБА
Кір – надзвичайно контагіозна гостра інфекційна хвороба, переважно дитячого віку, яка характеризується інтоксикацією, підвищенням температури тіла, катаром слизових оболонок дихальних шляхів та кон'юктив, наступною появою плямистого висипу, що покриває шкіру хворого.

Актуальність
Кір поширений повсюди. Легкість перенесення збудника і відсутність специфічного імунітету у дітей є передумовами їх інфікування та захворювання вже у перші роки життя. Разом з тим, у зв'язку з плановою активною імунізацією проти кору рівень захворюваності суттєво знизився. Тепер частіше хворіють діти старшого віку і дорослі.

Історія виникнення
Повідомлення про хвороби, що нагадують кір, зустрічаються з 6 ст. до н. е., проте, перший науковий опис хвороби і його відмінності від віспи віднесений до персидського лікаря Ібн Разі 860–932 рр., який видав книгу названу «Віспа і кір». Фільтруюча природа збудника кору була доведена у 1911 році. У 1954 р. був виділений вірус, що спричиняє хворобу, і вакцини проти цієї хвороби стали доступні в 1963 р.

Етіологія
Збудником є вірус, який належить до роду Morbilivirus.
Вірус кору відноситься до великих мікровірусів, має нерівну сферичну форму, в середині міститься РНК, назовні ліпопротеїнова оболонка. Вірус має складну антигенну структуру.
Вірус кору не стійкий у зовнішньому середовищі, чутливий до ультрафіолетового опромінювання, сонячного світла, висихання. Поза організмом людини вірус гине максимум через 30 хвилин, стійкий до антибіотиків.

Механізм передачі
Вірус у великій кількості потрапляє в оточуюче середовище у вигляді повітряно-крапельних аерозолей під час розмови, кашлю, чхання хворого. Дрібні крапельки слини, які містять вірус, з потоками повітря можуть переноситися на значні відстані: з кімнати в коридор, з коридору в сусідні приміщення і, навіть, з одного поверху на іншій.
Воротами проникнення вірусу в середину в організм є слизові оболонки верхніх дихальних шляхів. В епітелії вірус фіксується, розповсюджується у підслизову оболонку і регіонарні лімфатичні вузли, де вірус розмножується і проникає в кров, виключаючи
першу вірусемію.

Лікування
При неускладненому перебігу захворювання дітей лікують вдома, дорослих звичайно госпіталізують. Застосовують вітамінотерапію, при приєднанні ускладнень — антибіотики. Ослабленим хворим вводять протикоровий імуноглобулін.
Лікування проти самого висипу немає. Спочатку тіло має покритись висипом повністю (стати однорідною червоною плямою), тоді висип проходитиме. В жодному разі не слід розчісувати висип, щоб не утворились рани. Не можна простуджуватись чи переохолоджуватись під час висипу! Рекомендовано залишатись у ліжку декілька днів, доки не зійде висипка.

Дякую за увагу!