Презентація на тему «Ембріональний етап»

Ембріональний етап

Онтогенез
– індивідуальний розвиток організму від зиготи (або вегетативного зачатка) до природної смерті. В ході онтогенезу реалізується спадкова інформація організму (генотип) у конкретних умовах оточуючого середовища, в результаті чого формується фенотип – сукупність усіх ознак і властивостей індивідуального організму.

Розвиток
це якісні зміни в структурі і функціональній активності рослин і їх частин у процесі онтогенезу. В поняття “розвиток” входять також і вікові зміни.

Етапи онтогенезу вищих рослин.
Розвиток вищих рослин поділяють на чотири етапи:
ембріональний;
ювенільний;
репродуктивний;
старість.

Ембріональний етап
Ембріональний етап онтогенезу насіннєвих рослин охоплює розвиток зародка від зиготи до зрілої насінини. Зигота утворюється в результаті злиття спермію пилкової трубки із яйцеклітиною зародкового мішка.

При першому поділі зиготи, що відбувається перпендикулярно до осі її поляризації, дочірня клітина, повернена до мікропіле, значно крупніша і при подальшому поділі утворює однорядну нитку клітин - суспензор (підвісок). Він виконує такі функції:
відсовує зародок у тканину ендосперму;
поглинає речовини з нуцелуса та інтегумента і передає їх зародкові;
синтезує фітогормони.

Глобулярною
Зовнішні клітини формують далі протодерму, а внутрішні дають початок первинній корі і центральному циліндру. На цій фазі особливо необхідний цитокінін. Він надходить з ендосперму, який відіграє головну роль у розвитку зародка.

Наступна фаза – серцевидна
У морфологічно верхній частині глобулярного зародка спостерігається інтенсивний білатеральний поділ клітин, в результаті чого закладаються примордії двох симетрично розміщених сім'ядолей.

Торпедовидна фаза
фаза (торпедо) розвитку зародка пов'язана з поділом клітин переважно поперек повздовжньої осі та з більш інтенсивним ростом клітин у зачатках сім'ядолей і в зоні гіпокотилю. Чітко виділяються по витягнутій у довжину формі клітини прокамбію в гіпокотилі. Формується промеристема кореня.

На останньому етапі дозрівання насіння втрачає значну кількість води й у більшості видів середньої смуги переходить до стану спокою. Цей перехід пов'язаний із зменшенням у тканинах вільних ауксинів, цитокінінів, гіберелінів та збільшенням умісту АБК.