Презентація на тему «Роль астрономічних досліджень в розвитку систем навігації та орієнтування на місцевості»


Рейтинг презентації 5 на основі 1 голосів



Слайд #1
Презентація на тему «Роль астрономічних досліджень в розвитку систем навігації та орієнтування на місцевості» - Слайд #1

Роль астрономічних досліджень в розвитку систем навігації та орієнтування на місцевості
Роботу виконала :
Гудима Ірина
учениця 8-в класу
ЗОШ № 23
Науковий керівник:
Юревич В.М.


Слайд #2
Презентація на тему «Роль астрономічних досліджень в розвитку систем навігації та орієнтування на місцевості» - Слайд #2

Предмет дослідження: способи визначення координат за допомогою астрономічних спостереженьМета дослідження: дізнатись більше про практичне використання астрономічних знань.


Слайд #3
Презентація на тему «Роль астрономічних досліджень в розвитку систем навігації та орієнтування на місцевості» - Слайд #3

Помічники мореплавців та мандрівників


Слайд #4
Презентація на тему «Роль астрономічних досліджень в розвитку систем навігації та орієнтування на місцевості» - Слайд #4

Встановлення напрямку та координат
У давні часи визначення координат місця було необхідним і першочерговим завданням. Раніше використовували такий прилад як якобштаб.Зараз є дуже багато новітніх приладів визначення координат.


Слайд #5
Презентація на тему «Роль астрономічних досліджень в розвитку систем навігації та орієнтування на місцевості» - Слайд #5

Напрям на північ
Під час орієнтування на місцевості вночі Полярна зірка - остання в "ручці ковша" сузір'я Мала Ведмедиця – завжди вказує на північ.Відшукати Полярну зорю може допомогти сузір'я Касіопея,що розташоване майже завжди напроти сузір'я Велика Ведмедиця і обертається навкруги Полярної зорі. Складається з п'яти яскравих зір, які нагадують сильно сплюснуту букву "М" Полярна зірка розташована прямо навпроти центральної зірки сузір'я.


Слайд #6
Презентація на тему «Роль астрономічних досліджень в розвитку систем навігації та орієнтування на місцевості» - Слайд #6

Визначення географічної широти
Теорема про полюс світу. Висота полюса світу дорівнює географічній широті місця спостерігача. 
Доведення:Географічна широта точки А - це кут при центрі Землі між площиною екватора і радіусом точки А (пряма ОА). Оскільки площина горизонту в точці А (пряма АG) перпендикулярна радіусу ОА, а напрямок на північний полюс світу AP у перпендикулярно площині екватора ОЕ ,то сторони кутів АОЕ і GAP  попарно перпендикулярні, і тому ці кути рівні. Отже, висота полюса світу P N дійсно дорівнює географічній широті  місця спостереження.
.


Слайд #7
Презентація на тему «Роль астрономічних досліджень в розвитку систем навігації та орієнтування на місцевості» - Слайд #7

Отож, для того,щоб визначити географічну широту треба виміряти висоту будь якого світила і за таблицями визначити широту. Висота полюса світу дорівнює географічній широті місцевості, тому можна і знайти її за допомогою теореми про полюс світу.


Слайд #8
Презентація на тему «Роль астрономічних досліджень в розвитку систем навігації та орієнтування на місцевості» - Слайд #8

Визначення географічної довготи
Астрономічна довгота на земній поверхні дорівнює різниці місцевого часу в обумовленому пункті й часі початкового (Грінвічського) меридіана з астрономічних спостережень і залежить від напрямку прямовисної лінії)в обумовленому пункті.
Отож щоб визначити географічну довготу, потрібно знати місцевий час пункту, географічну довготу якого
ми збираємося визначати,і місцевий час
будь-якого пункту довгота якого нам відома.


Слайд #9
Презентація на тему «Роль астрономічних досліджень в розвитку систем навігації та орієнтування на місцевості» - Слайд #9

Сучасні системи навігації


Слайд #10
Презентація на тему «Роль астрономічних досліджень в розвитку систем навігації та орієнтування на місцевості» - Слайд #10

Використання супутників
В наші часи працюють або готовляться до розгортання наступні системи супутникової навігації:
ГЛОНАСС
GPS, Систе́ма глоба́льного позиціонува́ння 
Galileo
Бейдоу
IRNSS
QZSS


Слайд #11
Презентація на тему «Роль астрономічних досліджень в розвитку систем навігації та орієнтування на місцевості» - Слайд #11

Вклад українських вчених
31 серпня 1995 року Україна запустила свій перший супутник-«Січ-1»
Зараз в нашій державі діє багато
програм для розвитку навігації.
Одним із є проект «Навігація» ,
де передбачається створення
наземної диференційної
підсистеми координатно-часового та навігаційного
забезпечення із застосуванням глобальних навігаційних систем GPS-III, ГЛОНАСС та Galileo.


Слайд #12
Презентація на тему «Роль астрономічних досліджень в розвитку систем навігації та орієнтування на місцевості» - Слайд #12

Дякую за увагу!