Презентація на тему «Місяць — супутник Землі» (варіант 4)
Орбітальні характеристики
Велика піввісь
384 399 км
Перицентр
363 104 км
Апоцентр
405 696 км
Орбітальний період
27,321 582 діб
Ексцентриситет орбіти
0,0549
Фізичні характеристики
Середній радіус
1 737,10 км
Площа поверхні
3,793×107 км²
Об'єм
2,1958×1010 км³
Маса
7,3477×1022 кг
Густина
3,3464 г/см³
Друга космічна швидкість
1,022 км/с
Альбедо
0,12
Температура поверхні
220К (на екваторі) К
Мі́сяць — єдиний природний супутник планети Земля. Це другий за яскравістю об'єкт на земному небосхилі після Сонця і п'ятий за величиною природний супутник планет Сонячної системи. Також є першим і єдиним позаземним об'єктом природного походження, на якому побувала людина. Середня відстань між центрами Землі і Місяця — 384 467 км
Місяць привертав увагу людей з доісторичних часів. Це другий за яскравістю об'єкт на небосхилі після Сонця. Оскільки Місяць обертається навколо Землі з періодом близько місяця, кут між Землею, Місяцем і Сонцем змінюється; ми спостерігаємо це явище як цикл місячних фаз. Період часу між послідовними новими місяцями становить 29,5 днів (709 годин).
Радіус = 1738 км
Велика піввісь орбіти = 384 400 км
Орбітальний період = 27,321 661 діб
Ексцентриситет орбіти = 0,0549
Нахил орбіти до екватора = 5,16
Температура поверхні = від −160° до +120 °C
Доба = 708 годин
Середня відстань від Землі = 384 400 км (у перигеї — 356 400 км, в апогеї — 406 800 км)
Планетарні характеристики
Орбіта
З давніх часів люди намагалися описати і пояснити рух Місяця, використовуючи все точніші теорії.
Основою сучасних розрахунків є теорія Брауна. (cтворена на рубежі XIX—XX століть, вона пояснювала рух Місяця з точністю вимірювальних приладів того часу)
Сучасна наука може розраховувати рух Місяця і перевіряти розрахунки на практиці з ще більш високою точністю.
Реальний рух Місяця досить складний, для його розрахунку необхідно враховувати багато чинників, зокрема, сплюснутість Землі і потужний вплив Сонця, яке притягує Місяць в 2,2 рази сильніше, ніж Земля.
* Умови на поверхні Місяця*
Атмосфера Місяця вкрай розріджена.;
Коли поверхня не освітлена Сонцем, вміст газів над нею не перевищує 2,0×105 частинок/см ³ (для Землі цей показник становить 2,7×1019 частинок/см ³), а після сходу Сонця збільшується на два порядки за рахунок дегазації ґрунту;
Розрідженість атмосфери призводить до високого перепаду температур на поверхні Місяця (від -160 ° C до +120 °C;
Зважаючи на практичну відсутність атмосфери небо на Місяці завжди чорне, навіть коли Сонце перебуває над горизонтом, і на ньому видно зорі;
Земний диск висить у небі Місяця майже нерухомо;
Ступінь освітленості Землі, видима з Місяця, обернена місячними фазами, видимим на Землі
Давні римляни називали Місяць Луною (лат. Luna) від індоєвропейського кореня louksnā — світла, заграва. Звідси грец. λύχνος — світильник.[2] Греки називали супутник Землі Селеною (грец. Σελήνη), стародавні єгиптяни — Ях (Іях)
Назва
Фази Місяця
Місяць не є самосвітним тілом, як і всі планети. Місяць завжди освітлюється Сонцем лише з одного боку, але земний спостерігач у різний час бачить освітлену половину під різними кутами. Місяць змінює свою видиму форму, і ці зміни називають фазами. Фази залежать від відносного розташування Землі, Місяця й Сонця.
Молодик — фаза, коли Місяць перебуває між Землею і Сонцем. У цей час він невидимий для земного спостерігача.
Повня — протилежна точка орбіти Місяця, у якій його освітлена Сонцем півкуля видима земному спостерігачеві повністю.
Проміжні фази — положення Місяця між молодиком і повнею, коли земний спостерігач бачить більшу або меншу частину освітленої півкулі, їх називають чвертями.
Дослідження Місяця
Вперше Місяць відвідав радянський космічний корабель Луна-2 13 вересня 1959 року
Перша посадка сталася 20 липня 1969 року (Космічна програма «Аполлон»)
надсилання СРСР на Місяць двох радіокерованих самохідних апаратів — «Луноход-1» у листопаді 1970 року і «Луноход-2» у січні 1973.
Першу місячну карту склав Річчіолі 1651 року, він же дав назву найбільшим кратерам
Oдин з перших людей на Місяці – американський астронавт Ніл Армстронг.
20 липня 1969 р.
Спеціальні машини –
місяцеходи
Спеціальні машини –
місяцеходи
На Місяці немає такого тяжіння як на Землі і тому астронавти, навіть не зважаючи на важкі скафандри, могли як слід настрибатиися. Але ж на Землі в цих скафандрах космонавти ледь могли б пересуватися. Ще б пак, адже на Землі всі предмети в цілих 6 разів важче, ніж на Місяці.
На Місяці немає такого тяжіння як на Землі і тому астронавти, навіть не зважаючи на важкі скафандри, могли як слід настрибатиися. Але ж на Землі в цих скафандрах космонавти ледь могли б пересуватися. Ще б пак, адже на Землі всі предмети в цілих 6 разів важче, ніж на Місяці.
На Місяці немає такого тяжіння як на Землі і тому астронавти, навіть не зважаючи на важкі скафандри, могли як слід настрибатиися. Але ж на Землі в цих скафандрах космонавти ледь могли б пересуватися. Ще б пак, адже на Землі всі предмети в цілих 6 разів важче, ніж на Місяці.
Грудень 1972. Готується до запуску остання місячна експедиція - Аполлон 17. З тих пір люди жодного разу не були на Місяці.
Походження Місяця
Перші теорії утворення Місяця передбачали, що він утворився зі первинної газо-пилової хмари разом із Землею (як подвійна планета);
теорія утворення Місяця в якихось інших місцях сонячної системи, збіднених залізо;
гіпотеза про відокремлення Місяця від Землі. ( запропонував Дж. Дарвін )
теорія, за якою Місяць утворився внаслідок зіткнення із Протоземлею іншої протопланети приблизно марсіанського розміру;
теорія утворення внаслідок радіоактивного розпаду урану та торію
Карта Місяця
Зараз вчені вже створили дуже докладні карти обох поверхонь Місяця. Детальні місячні картки складають для того, щоб в найближчому майбутньому підготуватися для висадки людини на Місяць, вдалого розташування місячних баз, телескопів, транспорту, пошуку корисних копалин тощо
У колишньому СРСР було створено «Повну карту Місяця» у масштабі 1:5 000 000 та глобус Місяця у масштабі 1:10 000 000. Для окремих ділянок є великомасштабні карти масштабом від 1:1 000 000 до 1:40, створені в СРСР та США[5]. 2011 року в Інтернеті було опубліковано наразі найдокладнішу фотографію зворотного боку Місяця[6]. Зображення було складене з безлічі світлин, отриманих зондом NASA під назвою LRO.
Міжнародно-правові проблеми освоєння Місяця
« Космічний простір і небесні тіла відкриті для дослідження і використання всіма державами на основі рівності і згідно з міжнародним правом.
Космічний простір і небесні тіла не підлягають національному привласненню ні шляхом проголошення на них суверенітету, ні шляхом використання або окупації, ні будь-якими іншими засобами.
* Більшість правових питань освоєння Місяця було розв'язано 1967 року:
Образ Місяця широко використовується в культурі практично всіх народів світу. Місяць є символом таємничості, романтичності, кохання. Численним є випадки використання в міфології, фольклорі, побуті, художній літературі, музичному й образотворчому мистецтві, кіно, комп'ютерних іграх тощо.
Місяць у культурі
Наш супутник неодноразово надихав людей на витвори мистецтва
Місячна ніч в Криму.
И.К. Айвазовський
«Ніч на Дніпрі» А. Куїнджі
