Презентація на тему «Методи астрономічних спостережень»
Методи
астрономічних
спостережень
Підготувала:
учениця 11-Л класу
Носова Ксенія
Що являє собою астрономія сьогодні? Насамперед вона продовжує базуватися на спостереженнях. Але на відміну від аматорів, професіонали вже майже не дивляться оком у свої телескопи - вони використовують інші, чутливіші приймачі випромінювання небесних світил.
В сучасній астрономії інтенсивно використовується комп'ютерна техніка. Зокрема швидке комп'ютерне опрацювання зображень значно підняло ефективність спостережень.
Пройшли ті часи, коли астрономічні спостереження були необхідні, щоб прокласти курс корабля у відкритому морі, визначити тривалість року, час настання того або іншого сезону, установити систему лічби часу...
Сьогодні ці проблеми вирішуються технічними засобами. Але сучасна астрономія аж ніяк не відірвана від життя. Задачі, що потребують найвищої точності вимірів, і в наш час вирішуються з використанням новітніх методів астрономії.
Розглянемо 5 видів
астрономічного
спостереження
1. Сучасні наземні та орбітальні телескопи.
Астрономія — наука всехвильова. Галузь астрономії, яка вивчає Всесвіт у видимому світлі, називається оптичною.
Але видиме світло займає лише маленьку ділянку електромагнітного спектра, куди входять також радіохвилі, інфрачервоне, ультрафіолетове, рентгенівське та гамма-випромінювання - різні за довжиною (чи частотою) електромагнітні хвилі.
Крізь товщу атмосфери до поверхні Землі доходить лише видиме світло з довжиною хвиль від 390 до 760 нм, радіохвилі з довжиною від 0,01 см до 30 м (мал. 11.1) та інфрачервоні промені довжиною 0,75 -5,2 мкм і вибірково в довжинах хвиль 8,2 - 22 мкм. В інших діапазонах електромагнітних хвиль земна атмосфера непрозора.
2. Наземні оптичні телескопи.
Телескоп має три основних призначення: збирати випромінювання від небесних світил на приймальний пристрій (око, фотопластинка, спектрограф тощо); будувати у своїй фокальній площині зображення об'єкта чи певної ділянки неба; збільшувати кут зору, під яким спостерігаються небесні тіла, тобто розділяти об'єкти, розташовані на близькій кутовій відстані й тому нероздільні неозброєним оком.
3. Астрономічні обсерваторії
Упродовж тривалого часу заняття астрономією було ледь не приватною справою окремих ентузіастів. Але в XVII ст. було усвідомлено її значення для потреб географії та мореплавання. Розпочалось будівництво перших державних астрономічних обсерваторій (AO):
Паризької (1671 p.), Гринвіцької (1675 р.) тощо.
4. Радіотелескопи і радіоінтерферометри.
5. Телескопи для спостережень у високоенергетичних діапазонах електромагнітних хвиль.
