Презентація на тему «Будова галактики» (варіант 2)

Будова галактики
Виконала
Машталер Людмила

Гала́ктика (дав-гр. Γαλαξίας — молочний) — гігантська, гравітаційно-зв'язана система із зірок і зоряних скупчень міжзоряного газу, пилу і темної матерії.
Через віддаленість розрізнити на небі неозброєним оком можна всього лише три з них: Туманність Андромеди (видно в північній півкулі), Велику і Мілу Маггеланові Хмари (видно в південній).

Основні спостережувані складові галактик включають:
Нормальні зірки різних мас і віків, частина яких розташована в скупченнях.
Компактні залишки зірок, що проеволюціюнували.
Холодне газопилове середовище.
Найбільш розріджений гарячий газ з температурою 105—106 К.

Швидкість обертання галактики – це швидкість обертання різних компонентів галактики навколо її центру.
Галактики не мають чітких меж. Не можна точно сказати, де закінчується галактика і починається міжгалактичний простір. Від розміру залежить і вимірювана маса галактики.
Спектр галактик складається з випромінювання всіх складових її об'єктів. Спектр середньостатистичної галактики має два локальних максимуми. Основне джерело випромінювання — це зірки, максимум інтенсивності випромінювання більшості з яких знаходиться в оптичному діапазоні (перший максимум). Зазвичай в галактиці багато пилу, який поглинає випромінювання в оптичному діапазоні і перевипромінює його в інфрачервоному діапазоні. Звідси — другий максимум в інфрачервоній області.

Галактики поділяють на:
сфероподібні еліптичні  (контури яких мають більш-менш еліпсоподібну  форму);
дискові спіральні (наявність спіральної структури у диску);
Галактики з перемичкою (баром);
карликові;
неправильні

Будова галактики
Ядро — вкрай мала область в центрі галактики, де процеси не можна пояснити властивостями сконцентрованих в них зірок.
Диск — відносно тонкий шар, в якому сконцентровано більшість об'єктів галактики.
Полярне кільце — рідкісний компонент. У класичному випадку галактика з полярним кільцем має два диски, що обертаються в перпендикулярних площинах. Центри цих дисків збігаються. Причина виникнення полярних кілець не є повністю обґрунтована.

Чума́цький Шлях 
Чумацький Шлях — власна назва галактики, у якій розташована наша Сонячна система, а також усі зорі, які ми бачимо неозброєним оком.

Українці здавна мали багато назв нашої галактики. Чумацький шлях — найпоширеніша з них. Згідно з легендою чумаки їздили до Криму по сіль, орієнтуючись вночі на світлу смугу на небі. Також вживаються назви Молочний шлях і Галактика (з великої літери). Остання назва походить від грец. γαλακτικός- молочний.

Божа дорога — давня українська назва Чумацького Шляху. Цією дорогою нібито у золотій колісниці їздить пророк Ілля (християнський наступник праукраїнського й праслов'янського Перуна) і гримить, метаючи золоті стріли блискавиць у демонів Арідника, Тринрода, Триюду, Чортів, Бісів, Чугайстрів та інших.

Першим вченим, який припустив, що Чумацький Шлях складається із віддалених зірок, був Демокрит.
У XVIII столітті Вільям Гершель зробив спробу визначити розміри Галактики, ґрунтуючись на результатах своїх підрахунків. Він довів, що наша зоряна система має скінчені розміри й утворює своєрідний товстий диск.

Окрім зірок до складу диска Галактики входять також численні газопилові хмари, які послаблюють світло віддалених зір. Перші дослідники Галактики не знали про цю поглинаючу речовину і вважали, що бачать усі її зорі.
Реальні розміри Галактики було встановлено лише в XX ст. Виявилось, що вона є пласкішим утворенням, ніж припускалося раніше. Зовні Галактика нагадує зерно чечевиці з потовщенням посередині.

Вік найдавніших зірок у галактиці оцінюється у 13,6 мільярдів років, що приблизно дорівнює віку Всесвіту. За сучасними уявленнями, Чумацький Шлях утворився внаслідок зіткнення і злиття невеликих галактик. Свідченнями цього є перші зорі з дуже низькою металічністю, що утворилися на найранішому етапі існування Всесвіту.
Такі зірки вчені знаходять у галактичному гало — «околиці» Чумацького шляху, що тягнеться за межі його видимої частини.

У Чумацького Шляху налічується від 200 до 400 мільярдів зір.
Тільки 0,0001% всіх зірок Галактики перелічено і занесено до каталогів.

Супутники нашої Галактики
Велика Магелланова Хмара
Мала Магелланова Хмара
Карликова галактика Великий Пес

За допомогою комп'ютерного моделювання фахівці з Гарвардського-Смітсонського Центру Астрофізики зробили висновок, що наша галактика та галактика Андромеди, які наближаються одна до одної зі швидкістю біля 500 тисяч км/год, врешті-решт об'єднаються.
Це станеться приблизно через 2 мільярди років